
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 лютого 2018 року 16:47 № 826/15896/17
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Щербань Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за участі учасників справи:
представників позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27.10.2017 р. №20.1.0.0.0/7-129554), ОСОБА_2 (довіреність від 23.08.2017 р. №8219-К-Н-О);
представника відповідача: не з'явився;
представника третіх осіб: ОСОБА_3 (нотаріальні довіреності від 07.12.2017 р.),
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"до треті особи:Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ОСОБА_9 акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі також - позивач, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, ВПВР ДДВС МЮ України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови № 55150181 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
2. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови № 55150147 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
3. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови № 55150123 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
4. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови № 55150196 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
5. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови № 55150164 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
6. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 55150181 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
7. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 55150147 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
8. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 55150123 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
9. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 55150196 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
10. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 55150164 від 13.11.2017 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 року відкрито провадження у справі і призначено до судового розгляду на 19.12.2017 року.
Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В судове засідання 19.12.2017 року представники позивача, відповідача, третіх осіб з'явилися.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання матеріалів виконавчого провадження. Суд, задовольняючи клопотання про відкладення розгляду справи, враховує строки розгляду такої категорії справ, встановлює строки надання матеріалів виконавчого провадження, відзиву на позовну заяву, пояснення на позовну заяву третіх осіб, та призначає наступне судове засідання на 10.01.2018 року о 09:00.
04.01.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 27.12.2017 року №826/15896/17/20.3-03 (№448/18) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якої долучено копії матеріалів виконавчого провадження.
В судове засідання 10.01.2018 року прибули представники позивача, третіх осіб. Відповідач, належним чином повідомлений, не з'явився, заяв, клопотань до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлено.
В судовому засіданні 10.01.2018 року судом долучено до матеріалів справи відповідь на пояснення третіх осіб від 09.01.2018 представника позивача, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача та за клопотанням позивача оголошено про відкладення розгляду справи для надання відповіді на відзив відповідача на 06.02.2018 року.
23.01.2018 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив відповідача (від 22.01.2018 року №6379/18).
В судове засідання 06.02.2018 року прибули представники позивача, третіх осіб. Відповідач, належним чином повідомлений, не з'явився, заяв, клопотань до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлено, що відповідно до вимог статті 205 КАС України не є перешкодою для проведення судового засідання та розгляду справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, звертає увагу суду, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 року у справі №826/20221/16, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Соловйової Наталії Анатоліївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченка Андрія Миколайовича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни, Публічного акціонерного товариства ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Боржник), Міністерства фінансів України, ПАТ "УКРГАЗБАНК" про визнання протиправним та скасування рішень, а також поворот їх виконання, видано виконавчі документи, на підставі яких прийнято відповідачем оскаржувані рішення про відкриття провадження у справі.
Представник позивача зазначає щодо протиправності дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень з відкриття виконавчого провадження, обґрунтовуючи наступним: 1) виконавче провадження відкрито не за місцем виконання рішення, оскільки місцезнаходження боржника - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - за виконавчим листом є м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д, тобто підвідомчість цього виконавчого провадження відноситься до Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а не Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що свідчить про порушення відповідачем приписів статей 4, 24 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) оспорювані постанови прийнято всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі виконавчого документа, який не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, державним виконавцем вказано, що боржником за Виконавчими листами являється ОСОБА_9 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк, адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570. Разом з тим, ПАТ КБ "Приватбанк" звертає увагу суду на те, що ні постанови адміністративного суду про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 ані Виконавчі листи, всупереч вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", не містять повного найменування ПАТ КБ "Приватбанк", його місцезнаходження та ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб; 3) не дотримання відповідачем вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неналежного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження підтверджується тим, що оскаржувані постанови у виконавчих провадженнях №55150181, №55150147, №55150123 разом з супровідним листами, датованими 13.11.2017, були отримані ПАТ КБ "Приватбанк" лише 01.12.2017, що підтверджується відбитком календарного штемпеля департаменту вхідної кореспонденції ПАТ КБ "Приватбанк" на супровідному листі та роздруківками з офіційного сайту Укрпошти стосовно поштового відправлення з штрих кодовим ідентифікатором; 4) як вбачається з роздруківки інформації про виконавчі провадження з автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі дії з відкриття виконавчих проваджень, що полягають у винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором), буди вчинені державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення 14.11.2017, а не 13.11.2017, як вказано в оскаржуваних постановах, що свідчить про недотримання відповідачем вимог статті 8 Закону України «Про виконавче провадження, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.
Таким чином, всі вищезазначені обставини в сукупності підтверджують протиправність дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень з відкриття виконавчих проваджень з виконання Виконавчих листів та незаконність оскаржуваних постанов.
Відповідачем, через канцелярію суду надано 03.01.2018 року вх. №448/18 відзив на позовну заяву від 27.12.2017 року №826/15896/17/20.3-03, до якого долучено копії матеріалів об'єднаного виконавчого провадження ВП №55390818, а також докази надіслання відзиву на позов учасникам справи. Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує наступним. 1) Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Оскільки, стягнення за виконавчими листами значно перевищують 20 мільйонів гривень, тому, незалежно від місцезнаходження боржника, підвідомчість у даній справі визначена за Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 2). Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що виконавчі листи, за якими відкрито виконавче провадження, відповідають вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», тому посилання представника позивача на зворотнє, як на підставу для повернення виконавчих листів, не заслуговують на увагу. 3) Також представник відповідача звертає увагу, що твердження позивача про порушення строку направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження жодним чином не спростовує законності прийняття вказаних постанов, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження й до теперішнього часу рішення суду не виконано, заходів, спрямованих на його виконання не здійснено, скаржником не повідомлено державного виконавця про неможливість виконання рішення суду. Враховуючи викладене, вищевказані постанови про відкриття виконавчого провадження прийняті, як вважає представник відповідача, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, через канцелярію суду подано 02.01.2018 року пояснення третіх осіб щодо позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у справі 826/15896/17, до яких долучено докази надіслання учасникам справи та копії виконавчих листів. В своїх поясненнях, відповідно до вимог статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи заперечують проти позову, вважаючи його необґрунтованим, вимоги - безпідставними та такими, що не базуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне. 1) Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 17.05.2017 року у справі 826/20221/16, на підставі якої видані виконавчі листи, про які йде мова в даній справі, стягнено з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму коштів, яка перевищує визначену пунктом 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, суму зобов'язання для визначення підвідомчості відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а саме, сума зобов'язання має становити двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті. Як вбачається, суми, щодо стягнення яких були відкриті виконавчі провадження ВП № 55150147, 55150181, 55150123, 55150196, 55150164, значно перевищують 20 мільйонів гривень, тому, вочевидь, незалежно від місцезнаходження боржника, підвідомчість у даній справі визначена за Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 2) Треті особи надають суду копії виконавчих листів, що стали підставою для відкриття виконавчих проваджень ВП №55150147, 55150181, 55150123, 55150196, 55150164 (оригінали були подані до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України разом з заявами про примусове виконання рішення). Як вбачається зі змісту виконавчих листів, в них зазначені всі реквізити, як того вимагає ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач же ототожнює вимоги, що ставляться до виконавчого листа та рішення, на підставі якого видасться такий виконавчий лист, що є, на думку третіх осіб, неправомірним. 3) Як випливає з супровідних листів, що додавалися Позивачем до позовної заяви, відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження були зареєстровані 13.11.2017 року під відповідними номерами в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, тому бездіяльності державного виконавця в даному випадку не вбачається, оскільки сам виконавець не здійснює відправку документів виконавчого провадження його сторонам особисто, це повноваження відповідного підрозділу органу виконавчої служби, згідно з п. 5 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року №2432/5. 4) Стосовно невідповідності дат в автоматизованій системі виконавчого провадження і дат на постановах про відкриття виконавчого провадження, зазначає представник третіх осіб, що відповідно до п. З, 4 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року №2432/5, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї. Таким чином, позивач не спростовує наявність в автоматизованій системі виконавчого провадження оскаржуваних постанов, в той же час положення Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження допускає неодночасність виготовлення документа виконавчого провадження в системі і його друк, що може бути причиною відмінностей дат на постанові про відкриття виконавчого провадження та відомостей в системи. В будь-якому разі, такі розбіжності не є підставою для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №55150147, 55150181, 55150123, 55150196, 55150164, бо вони стосуються виключно технічних особливостей дії автоматизованої системи виконавчого провадження, які не залежать від дій державного виконавця.
Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представників відповідача і третьої особи-2 по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями третьої особи-1 і третьої особи-3, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 17.05.2017 року у адміністративній справі №826/20221/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 року, позов ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Соловйової Наталії Анатоліївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрія Миколайовича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК», про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання, постановлено позов задовольнити в повному обсязі:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105 в частині визнання ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 пов'язаними з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) особами.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Соловйової Наталії Анатоліївни від 20 грудня 2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов'язаних осіб» в частині, що стосується ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, щодо заборони будь-яких видаткових операцій - безготівкових та готівкових, у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та блокування рахунків ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року №2887 в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року № 2891 в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір про придбання акцій №101/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій №101/2016 від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_4, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір про придбання акцій №100/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій №100/2016 від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_4 Рахмілем Давидовичем, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір про придбання акцій №102/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій №102/2016 від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_8, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір про придбання акцій №83/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій №83/2016 від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_7, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір про придбання акцій №92/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій №92/2016 від 20 грудня 2016 року, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_5, від імені якої діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 2893 від 20 грудня 2016 року в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Визнати нечинним з моменту укладення Договір купівлі-продажу акцій банку № БВ-744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року та Акт виконання зобов'язань до Договору купівлі-продажу акцій банку № БВ-744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21 грудня 2016 року були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», від імені яких діяла Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шевченко Андрій Миколайович в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Соловйової Наталії Анатоліївни «Про перерахування коштів пов'язаних осіб» від 21 грудня 2016 року № 44 в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
Стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:
- 151 011 000, 00 (сто п'ятдесят один мільйон одинадцять тисяч) гривень, в якості основної суми списаного депозиту та 72 353, 69 доларів США (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят три долари США шістдесят дев'ять центів), 6 759, 52 євро (шість тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять євро п'ятдесят два євроценти) в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1),
- 514 126 000, 00 (п'ятсот чотирнадцять мільйонів сто двадцять шість тисяч) гривень на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: Україна, АДРЕСА_2),
- 163 052 960, 00 (сто шістдесят три мільйони п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 80 955, 90 доларів США (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять доларів США дев'яносто центів), 1 105, 10 євро (одна тисяча сто п'ять євро десять євроцентів) в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: Україна, індекс 01004, АДРЕСА_3),
- 174 504 680, 00 (сто сімдесят чотири мільйони п'ятсот чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 91 850, 00 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят) доларів США, в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса реєстрації: Україна, індекс 01133, м. Київ, узвіз. ПечерськийАДРЕСА_4),
- 44 835 000, 00 (сорок чотири мільйони вісімсот тридцять п'ять тисяч) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 21 074, 00 (двадцять одна тисяча сімдесят чотири) долари США, в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса реєстрації: Україна, індекс АДРЕСА_5), як поворот виконання: рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 105, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року № 2887, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року № 2891, Договору про придбання акцій №83/2016 від 20 грудня 2016 року та Акту приймання-передавання за Договором про придбання акцій № 83/2016, Договору про придбання акцій № 92/2016 від 20 грудня 2016 року та Акту приймання-передавання за Договором про придбання акцій № 92/2016 від 20 грудня 2016 року, Договору про придбання акцій № 100/2016 від 20 грудня 2016 року та Акту приймання-передавання за Договором про придбання акцій № 100/2016 від 20 грудня 2016 року, Договору про придбання акцій № 101/2016 від 20 грудня 2016 року та Акту приймання-передавання за Договором про придбання акцій № 101/2016 від 20 грудня 2016 року, Договору про придбання акцій № 102/2016 від 20 грудня 2016 року та Акту приймання-передавання за Договором про придбання акцій № 102/2016 від 20 грудня 2016 року, Договору купівлі-продажу акцій банку № БВ-744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року та акту виконання зобов'язань до Договору купівлі-продажу акцій банку № БВ-744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року, Рішення Виконавчої дирекції ФГВФО «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 2893 від 20 грудня 2016 року, Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Соловйової Наталії Анатоліївни «Про перерахування коштів пов'язаних осіб» від 21 грудня 2016 року № 44, в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.
В частині стягнення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за заявами стягувачів Київським апеляційним адміністративним судом видано 07 листопада 2017 року виконавчі листи окремо стосовно кожного із стягувачів.
Постановами від 13 листопада 2017 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України ОСОБА_15 відкрито виконавчі провадження №55150147, 55150181, 55150123, 55150196, 55150164 (далі також оскаржувані постанови).
Вважаючи свої права порушеними діями відповідача щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся за захистом до суду.
З огляду на вимоги, заявлені позивачем у даному провадженні, враховуючи доводи, наведені в обґрунтування позову, а також зважаючи на зміст заперечень відповідача і позиції третіх осіб, предметом дослідження у даній справі є правомірність рішень суб'єкта владних повноважень: постанов про відкриття виконавчих проваджень, повноваження відповідача щодо їх винесення та підстави для прийняття таких рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена частиною четвертою статті 9 цього Кодексу, якою встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Офіційне з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Згідно з приписом частин першої-другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 1 Постанови №2 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» Вищий адміністративний суд України, роз'яснюючи положення ст. 2 даного кодексу, зокрема, вказує: «…З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам…».
Наведене вище дозволяє дійти висновку про те, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи припускає бездіяльність. На суд, у свою чергу, з урахуванням змісту позовних вимог покладено обов'язок проведення перевірки щодо дій відповідача та прийняття ним оскаржуваних постанов на предмет його протиправності.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частин другої, четвертої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі також - Закон №1404-VIII) (із змінами і доповненнями), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).
Частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
До матеріалів справи долучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відповідачем з матеріалами виконавчого провадження копії виконавчих листів, на підставі яких прийнято оскаржувані постанови.
Судом встановлено, що виконавчі листи, видані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відповідають вимогам частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, а саме:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала - Київський апеляційний адміністративний суд (повне найменування суду, яким видано виконавчий лист), 07 листопада 2017 року, суддя Є.І. Мєзєнцєв, помічник судді Я.В. Небрат;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ - 17 травня 2017 року, №826/20221/16;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи - стягувач ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, адреса реєстрації: Україна, АДРЕСА_2); ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1); ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4) ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса реєстрації: АДРЕСА_4); ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса реєстрації: Україна, індекс АДРЕСА_5); ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: Україна, індекс 01004, АДРЕСА_6); боржник ОСОБА_9 акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) - Код ЄДРПОУ 14360570 боржника ;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) - зазначено;
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень - повністю відповідає вищезазначеному стосовно кожного стягувача;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) 06 листопада 2017 року;
7) строк пред'явлення рішення до виконання - до 06 листопада 2020 року.
Частиною третьою статті 4 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Судом встановлено, що всі виконавчі документи скріплено печаткою Київського апеляційного адміністративного суду із зображенням Державного Герба України.
Таким чином, судом перевірено відповідність виконавчих документів вимогам частини першої статті 4 Закону №1404-VIII.
В позовній заяві позивач обґрунтовує невідповідність виконавчих листів тим, що ні постанови адміністративного суду про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 ані Виконавчі листи, всупереч вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", не містять повного найменування ПАТ КБ "Приватбанк", його місцезнаходження та ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, що вбачається з наступного.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) постанова складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково та висновку суду по суті вимог.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" (надалі - Постанова № 7 від 20.05.2013) резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги.
За судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист (частина перша статті 258 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) ).
Згідно з пунктом 10.4. Постанови № 7 від 20.05.2013 у рішенні про стягнення з відповідача на користь позивача певної суми грошових коштів суд першої інстанції повинен зазначити дані, визначені Законом України "Про виконавче провадження", необхідні для подальшого оформлення виконавчого документа: повне найменування (для юридичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника (для юридичних осіб), а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дату народження боржника та місце його роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувана та боржника тощо. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.
Необхідність зазначення в судовому рішенні даних, визначених Законом України "Про виконавче провадження", обумовлена тим, що по-перше, зміст виконавчого листа повинен в точності відтворювати резолютивну частину судового рішення, на виконання якого він видається, по-друге, у разі не зазначення таких даних у відповідному пункті резолютивної части рішення суду, вони як наслідок, апріорі не можуть бути зазначені і в виконавчому листі, оскільки суд не має права доповнювати на власний розсуд виконавчий лист даними, які не містяться в резолютивній частині рішення.
Поряд з цим, як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови від 17.05.2017, а саме абзацу 14, Окружним адміністративним судом м. Києва, всупереч пункту 10.4. Постанови №7 від 20.05.2013, не зазначено обов'язкових даних, визначених Законом України "Про виконавче провадження", а саме повного найменування Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", його місцезнаходження та ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. З огляду на викладене, встановивши вищезазначену невідповідність, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень повинен був у чіткій відповідності з приписами п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" повернути Виконавчий лист стягувачам без виконання для усунення його недоліків у встановленому законодавством порядку.
З таким твердженням позивача суд не погоджується і вважає його помилковим, оскільки Законом №1404-VIII не передбачено повноважень виконавцю перевіряти відповідність виконавчого листа судовому рішенню, а передбачено перевіряти вимоги, яким має відповідати виконавчий документ, тому в даному випадку у виконавця відсутні підстави для застосування пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.
Преамбулою Закону України від 02.06.2016, № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 1403-VIII) визначено, що цей Закон визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Частиною першою статті 6 Закону № 1403-VIII встановлено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі також - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зазначена Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
- боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди. Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
- сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 17.05.2017 року у адміністративній справі №826/20221/16, на підставі якої видано виконавчі листи, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»:
- 151 011 000, 00 (сто п'ятдесят один мільйон одинадцять тисяч) гривень, в якості основної суми списаного депозиту та 72 353, 69 доларів США (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят три долари США шістдесят дев'ять центів), 6 759, 52 євро (шість тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять євро п'ятдесят два євроценти) в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1),
- 514 126 000, 00 (п'ятсот чотирнадцять мільйонів сто двадцять шість тисяч) гривень на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: Україна, АДРЕСА_2),
- 163 052 960, 00 (сто шістдесят три мільйони п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 80 955, 90 доларів США (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять доларів США дев'яносто центів), 1 105, 10 євро (одна тисяча сто п'ять євро десять євроцентів) в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: Україна, індекс 01004, АДРЕСА_3),
- 174 504 680, 00 (сто сімдесят чотири мільйони п'ятсот чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 91 850, 00 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят) доларів США, в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса реєстрації: Україна, індекс 01133, м. Київ, узвіз. ПечерськийАДРЕСА_4),
- 44 835 000, 00 (сорок чотири мільйони вісімсот тридцять п'ять тисяч) гривень, в якості основної суми списаного депозиту, та 21 074, 00 (двадцять одна тисяча сімдесят чотири) долари США, в якості не нарахованих процентів за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса реєстрації: Україна, індекс АДРЕСА_5).
Таким чином, з урахуванням суми зобов'язання, суд приходить до висновку, що виконавче провадження відповідачем відкрито правомірно, тому твердження позивача спростовуються матеріалами справи.
Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України (абзац перший частини першої статті 8 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року №2432/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за №1126/29256 (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення) це Положення, розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження", визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.
Пунктом 1 розділу IV Положення встановлено, що державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. (абзац перший пункту 2 розділу IV Положення).
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення (пункт 3 розділу IV Положення).
Абзацами першим-другим пункту 5 розділу IV Положення передбачено, що документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у Системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування.
Документ виконавчого провадження в паперовому вигляді передається державним виконавцем на відправку відповідальній особі (направляється приватним виконавцем) протягом 24 годин з моменту його формування.
Абзацами першим, третім частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, відповідачем стосовно кожного стягувача сформовано 13.11.2017 року супровідний лист «Про направлення виконавчого провадження» на адресу боржника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи копії супровідних листів від 13.11.2017 року, якими надіслано на адресу позивача оскаржувані постанови, з відбитку штемпелю вхідної кореспонденції якого встановлено, що оскаржувані постанови отримано 01.12.2017 року. Також долучено копію конверта, з відбитку поштового штемпеля якого видно, що дане поштове відправлення надіслано 24.11.2017 року.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що постанови про відкриття виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано з не дотриманням вимог статті 28 Закону № 1404-VIII, однак з урахуванням позовних вимог в частині визнання протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та тієї обставини, що головним державним виконавцем безпосередньо не вчинялись дії щодо надіслання постанов про відкриття виконавчого провадження стосовно третіх осіб, протиправність в діях головного державного виконавця судом не встановлено.
Стосовно невідповідності дат в автоматизованій системі виконавчого провадження і дат на постановах про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що відповідно до пунктів З, 4 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року №2432/5, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Отже, дана обставина підтверджує наявність в автоматизованій системі виконавчого провадження оскаржуваних постанов, що не спростовується позивачем, в той же час положення Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження допускає неодночасність виготовлення документа виконавчого провадження в системі і його друк, що може бути причиною відмінностей дат на постанові про відкриття виконавчого провадження та відомостей в системі.
Проте, дані неузгодження в датах не тягнуть за собою підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваних постанов, оскільки судом встановлено правомірність їх прийняття.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що відповідачем в межах чинного законодавства прийнято оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадждення.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії, постанови та їх скасування, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх рішень.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, врахувавши позиції третіх осіб у даній справі, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Л.О. Маруліна
Судове рішення № 72063391, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 06.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/15896/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: