Рішення № 72063090, 05.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/3788/17

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог вх.№2522 від 23.01.2018 року, просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", Порядку №4 та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", Порядку №4 у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності, захворюванням пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до Закону України "Про національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 (далі Порядок № 4) має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказує, що 28.07.2017 року заступник начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області листом № 789/121/29/05-2017 відмовив в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 6 розділу IV порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що не дає права на отримання допомоги у більшому розмірі. Зазначив, що згідно довідки HACK "Оранта" від 17.07.2017 року в 2004 році встановлено ступінь втрати працездатності (п.2б) та виплачено 14 травня 2004 року страхову суму в розмірі 800 грн. Позивачка вважає відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною у зв'язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою від 29.12.2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

16.01.2018 року Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області надіслало відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Вважає відмову щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги правомірною, оскільки виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише тим працівникам поліції, яким протягом двох років після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Крім того, свідоцтво BJIK від 31.05.2016 року про встановлення групи інвалідності в частині підпункту 6 пункту 9 не відповідає Положенню про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії, затверджене наказом МВС України від 03.04.2017 №285, що також позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги для поліцейського. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

23.01.2018 року позивач надіслала до суду відповідь на відзив в якому вказує, що згідно пункту 5 Розділу ІІІ Порядку №4 подала всі необхідні документи передбачені Положенням, в тому числі й заяву (рапорт). Фінансовий підрозділ перевірив правильність оформлення заяви та поданих до неї документів та жодних розбіжностей не зафіксував, про те, що свідоцтво BJIK про хворобу не відповідає умовам отримання одноразової грошової допомоги відповідач не повідомляв.

24.01.2018 року Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області надіслало заперечення проти відповіді на відзив. Вказує, що в контексті Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії словосполучення "має право" говорить про те, що якщо особі видали свідоцтво (постанову) з формулюванням причинного зв'язку захворювання у відповідності до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, то вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі реалізації свого права на зміну формулювання причинного зв'язку, викладеного у постанові, у відповідності до вимог Положення, про діяльність медичної (військово- лікарської) комісії, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285. Крім того зазначає, що невідповідність свідоцтва Положенню про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 є додатковою підставу для відмови в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з підстав вказаних нижче.

Суд встановив, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" наказом ГУНП в Хмельницькій області від 27.05.2016 року № 98 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в органах Національної поліції у зв'язку із скороченням штатів з 30.05.2016 року.

02.11.2016 року позивачу встановлена ІII група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС.

25.07.2017 року позивач звернулась до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ. До вказаної заяви додала довідку МСЕК серії АГ № 0017754 від 02.11.2016 року, копію довідки МСЕК серії АВ №0862073 від 02.11.2016 року, довідку НАСК "Оранта", довідку про реквізити банківського рахунку, свідоцтво про хворобу №115 від 31.05.2016 року, копію витягу наказу про звільнення, копію паспорта та ідентифікаційного номера.

Листом від 28.07.2017 року №789/121/29/05-2017 ГУНП в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 6 розділу IV Порядку №4, оскільки з дати первинного огляду МСЕК до дати повторного огляду пройшло більше двох років.

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 97 Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі: 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, у разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Частиною 2 статті 97 Закону № 580-VIII передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За змістом пункту 5 розділу І Порядку № 4 випадок пов'язаний з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Суд встановив, що до заяви від 25.07.2017 року позивач додала всі документи, передбачені пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 4.

Статтею 101 Закону № 580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідач не вказав жодної з зазначених вище підстав.

Фактичною підставою для відмови слугувало перевищення визначеного пунктом 6 розділу IV Порядку №4 2 річного строку з дати первинного огляду МСЕК.

Зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, з 02.11.2016 року (дата встановлення втрати працездатності) у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 4 діяльність Національної поліції у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.

Особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, продовжувала проходити публічну службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

У рішенні по справі "Будченко проти України" від 24.07.2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.

Отже, особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ і продовжувала проходити публічну службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначені одноразової грошової допомоги у зв"язку з призначенням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє, зокрема, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, Порядком № 4 не передбачене складання фінансовими підрозділами негативного висновку з відмовою щодо призначення одноразової грошової допомоги, повноваження щодо прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні такої допомоги має лише начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Отже, висновок від 28.07.2017 року про відмову позивачу у призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку з раніше виплаченою сумою (14.05.2004 року) складений фінансовим підрозділом Головного управління Національної поліції з перевищенням повноважень наданих йому Порядком № 4.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність відмови щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, тому позовні вимоги про визнання її неправомірною необхідно задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі і порядку передбаченому статтями 97 Закону України "Про національну поліцію", та Порядку № 4, суд враховує таке.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тому, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання ГУНП України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, оформлену листом №789/121/29/05-2017 від 28.07.2017 року.

Визнати неправомірним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 28.07.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_2