Постанова № 72063082, 06.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/22446/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шереметьєва Л.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгеновича третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції у м. Києві Пригіна Романа Євгеновича третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, в якому просила:

- скасувати постанову серії ЕАА №188905 від 19.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві сержантом поліції Пригіним Р.Є., 3 бат. 3 рота за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.;

- провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надано доказів того, що нею не порушувалися Правила дорожнього руху України, натомість постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності складена відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 19 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2 (відповідно до постанови та посвідчення водія - ОСОБА_4) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.3 ст.122 КУпАП.

За змістом постанови о 09 год. 48 хв. позивачка, керуючи транспортним засобом марки «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1, по провулку Новодачний, 3 в м. Києві здійснила рух по смузі маршрутно - транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушила вимоги п. 17.1 Правил дорожнього руху.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, матеріали справи містять не містять жодного письмового чи відео- доказу.

Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач рухалась по провулку Новодачний, 3 в м. Києві, разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, вбачається з пояснень позивачки та не заперечується відповідачем остання рухалась по пр.. Лобановського 48 в м. Києві.

Відповідно до тексту постанови суду першої інстанції, відповідач в судовому засіданні зазначив, що під час складення постанови він керувався даними, які були отримані за допомогою автоматичної системи місцезнаходження «GPS», внаслідок чого була допущена зазначена описка, разом з тим, колегія суддів критично ставиться до таких доводів відповідача, адже саме на суб'єкта владних повноважень законодавцем покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення. Жодним іншим засобом доказування даний факт не підтверджено.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправності та необхідності скасування постанови про адміністративне правопорушення по справі.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на той факт, що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що таке право, відповідно до положень ст.. 284 КУпАП України належить органу (посадовій особі), яка виносила таку постанову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 317, 321, 322 колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА №188905 від 19.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві сержантом поліції Пригіним Романом Євгеновичем.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест