Постанова № 72063046, 24.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р. № 820/5735/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 17.10.2017 №1090 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;

- скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 31.10.2017 №670 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби згідно із Законом України "Про національну поліцію" за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 01.11.2017 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.11.2017 по дату винесення судового рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з 15.08.2009 по 06.11.2015 він проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 - в Національній поліції в спеціальному званні старший лейтенант поліції" на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.10.2017 №670 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, підстава - наказ ГУНП в харківській області від 17.10.2017 №1090). Проте позивач вважає, що вищезазначені накази прийняті безпідставно, необґрунтовано, без з'ясування всіх обставин справи та такими, що не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, а відтак підлягають скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити ОСОБА_1 на посаді в лавах Національної поліції України.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за результатами проведеного службового розслідування. При цьому, проведенню такого службового розслідування передували обставини встановлення обставин складення стосовно позивача протоколів про адміністративні правопорушення. Згідно висновків службового розслідування встановлено, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п.п.2.9, 12.1, 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби. Також, згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.08.2017 у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина позивача доведена у повному обсязі, але на підставі ч. 4 ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП вказане адміністративне провадження було закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.06.2017 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 340 гривень. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.10.2017 №670 о/с, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 17.10.2017 №1090. Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 ст. 18 встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України Про національну поліцію поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Частиною 2 ст.19 Закону України Про національну поліцію встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Закону України Про Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Згідно наведених вище правових норм ч.1 ст.19 Закону України Про Національну поліцію України, ст.1, ст.2 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами лише у осіб, що мають статус поліцейського (ст.17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім цього, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно підпункту 2.2.6 пункту 2.2. Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі загибелі або травмування особи РНС.

Відповідно до підпунктів 4.4.3 та 4.4.6 пункту 4.4. Інструкції № 230 за рішенням уповноваженого начальника працівники управління (відділів, секторів) інспекції з особового складу кадрових підрозділів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС залучаються до проведення службових розслідувань при: загибелі або травмуванні особи РНС; отриманні інформації про скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула(и) чи отримала(и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи.

Пунктами 5.1. - 5.4 Інструкції №230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017 старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області під час проведення моніторингу інформаційної підсистеми Інформаційного порталу Національної поліції України щодо скоєння працівниками ГУНП в Харківській області адміністративних правопорушень було виявлено факти складання адміністративних матеріалів про адміністративні правопорушення відносно оперуповноваженого СКП Харківського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, а саме: 29.04.2017 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесення постанови про накладення адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, а також 01.06.2017 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Наказом від 12.09.2017 року № 1277 призначено службове розслідування за фактом складення відносно оперуповноваженого СКП Харківського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколі про адміністративні правопорушення.

Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 09.10.2017 року, 29.04.2017 о 01 год. 05 хв. по пр. Тракторобудівників, 2А/1, м. Харкова, працівниками УПП у м. Харків ДПП Національної поліції України за невиконання вимог 19.1 «а» Правил дорожнього руху України був зупинений aвтомобіль «Audi A6», д.н. КМ 6552, під керуванням оперуповноваженого СКП Харківського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, який у темну пору доби рухався з вимкненими фарами ближнього світла.

За порушення вимог п.19.1 «а» (користування зовнішніми світловим приладами) Правил дорожнього руху України відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 425 грн.

Під час накладення вказаного адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції встановлено, що останній має ознаки алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою пристрою «Драгер», на що він погодився. За результатами огляду у крові ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю 1,49 проміле.

За порушення п.2.9 «а» (Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння) Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що, в подальшому, згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.08.2017 року у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вина останнього доведена в повному обсязі, але на підставі ч.4ст.38, п.7 ст. 247 КУпАП вказане адміністративне провадження підлягає закриттю, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем постанову по справі № оскаржено не було. При цьому, постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 також не оскаржував, проте станом на час проведення службового розслідування штраф не сплатив.

Також службовим розслідуванням було встановлено, що 01.06.2017 року о 07 год. 45 хв. По вул. Льва Ландау, 48, м. Харків, старший лейтенант поліції ОСОБА_1, рухаючись на автомобілі «Audi A6», д.н. КМ 6552, допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ «Forza». За порушення п.12.1 (Швидкість руху) Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що, в подальшому, згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.06.2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 340 грн, який позивачем було сплачено.

Також у висновку службового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_4 (якому було доручено проведення службового розслідування за фактом складення 29.04.2017 року та 01.06.2017 року адміністративних протоколів стосовно позивача) намагався відібрати від ОСОБА_1, пояснення з приводу вказаних обставин, однак поліцейський відмовився від надання пояснень як в усній, так і в письмовій формі, що було зафіксовано у висновку службового розслідування, а також у акті відмови від надання пояснень від 09.10.2017 року.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями не виконав вимоги п.п.2.9, 12.1, 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, у частині дотримання законодавства, виявлення поваги до колег по службі та інших громадян, гідного і чесного поводження у позаслужбовий час, бити прикладом у дотриманні громадського порядку, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського.

За порушення службової дисципліни, що виразилось в недотриманні вимог п.п. 2.9, 12.1, 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, учинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, у частині порушення законодавства, виявлення поваги до колег по службі та інших громадян, гідного і чесного поводження у позаслужбовий час, бити прикладом у дотриманні громадського порядку, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського наказом від 17.10.2017 року №1090 ГУНП у Харківській області накладення дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало встановлення обставин складення адміністративних протоколів щодо нього.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вищезазначене постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/2054/17 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, а також постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/2484/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., які за даними Єдиного державного реєстру судових рішень не були оскаржені та набрали законної сили є обов’язковими для адміністративного суду у частині того, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/2054/17 вбачається висновок суду стосовно того, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП України, оскільки він не виконав вимоги Правил, його вина доведена у повному обсязі, що спростовує доводи представника позивача в частині не доведеності вини позивача у скоєнні даного адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що наказом ГУНП в Харківській області від 31.10.2017 року №670 о/с у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність. Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, «усвідомлюючи свою високу відповідальність» (ч. 1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поряд з цим, відповідно до п. 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, гідна поведінка працівника МВС передбачає недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Окрім того, пункт 3.17 Наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» містить норму, згідно якої до працівників органів внутрішніх справ, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, слід приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.

Оскільки алкогольне сп'яніння впливає на психологічний стан та швидкість реакції, а також те, що перебування в стані алкогольного при перебуванні на службі в Національній поліції України може мати тяжкі негативні наслідки, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до особи, що перебуває у стані сп'яніння на службі, не є занадто суворим.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Так, у контексті розуміння ст. 12 Дисциплінарного статуту, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, а визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає, тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.

Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, у тому числі і допущення дисциплінарного проступку.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у частині першій статті 64 Закону «Про Національну поліцію», та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.

Враховуючи наявність встановлених фактів порушення позивачем п.1 ч.1 ст., Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів від 17.10.2017 №1090 та від 31.10.2017 №670 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 01.11.2017 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.11.2017 по дату винесення судового рішення, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від первинних позовних вимог, а з огляду на висновок суду про відмову у скасуванні наказу ГУНП в Харківській області від 17.10.2017 №1090 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та наказу ГУНП в Харківській області від 31.10.2017 №670 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби згідно із Законом України "Про національну поліцію" за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.