Рішення № 72062763, 01.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2462/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 внутрішніх справ України про

- визнання протиправними дій щодо повернення ОСОБА_1 висновку та матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду ОСОБА_2 внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017 справ №554/1176/17, яка набрала законної сили 10.10.2017 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 справа №554/1176/17;

- визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017 справ №554/1176/17, яка набрала законної сили 10.10.2017 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 справа №554/1176/17;

- зобов'язання повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судами;

- зобов'язання здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017 справ №554/1176/17, яка набрала законної сили 10.10.2017 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 справа №554/1176/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він в період з 07.1994 по 08.1997, з 04.2006 по 11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а в період з 11.2015 по 29.07.2016 проходив службу в Національній Поліції України.

Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №167-С від 07 липня 2016 року його визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0554384 від 08.09.2016 йому встановлено 2-групу інвалідності у зв'язку з "Захворюванням пов'язаним з проходженням служби в ОВС".

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо не направлення до міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно Постанови КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов'язано ГУ НП в Полтавській області направити до ОСОБА_2 внутрішніх справ України висновок із додатками про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850.

На виконання вказаної постанови ГУНП в Полтавській області було складено висновок про призначення одноразової допомоги та направлено його до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Департаментом фінансово-облікової політики МВС України ОСОБА_1 повідомлено про повернення пакету документів, щодо призначення йому одноразової грошової допомоги згідно Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850 у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23.01.2018 судом одержано відзив ОСОБА_2 внутрішніх справ України на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що на момент встановлення інвалідності позивач проходив службу в Національній поліції, а тому виплата одноразової грошової допомоги йому повинна проводитися відповідно до вимог ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", як поліцейському. Звертав увагу на те, що порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регулюється спеціальним законодавством, а тому положення постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 до нього не застосовуються.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем 01.02.2018 відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

23.01.2018 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 внутрішніх справ України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що ухвалою суду від 24.01.2018 залишено без задоволення.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом установлено та не заперечується відповідачем по справі, що ОСОБА_1 з липня 1994 року по серпень 1997 року та з квітня 2006 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інше міністерство, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

З 7 листопада 2015 року по 29 липня 2016 року позивач проходив службу в Національній поліції України.

Наказом № 233 від 29 липня 2016 року Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1 звільнений, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" № 167-С від 7 липня 2016 року його визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

8 вересня 2016 року Полтавською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 30 серпня 2016 року.

12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Полтавській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби.

Листом ГУ НП в Полтавській області № 29/В-77 від 28 вересня 2016 року позивачу повідомлено, що у зв'язку з тим, що він був звільнений з Національної поліції, а захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то застосувати норму наказу МВС України від 11 січня 2016 року № 4 чи Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 неможливо.

Не погоджуючись з вказаною відмовою ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 оскаржив її до суду.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2017 року по справі №554/1176/17-а (провадження №2-а/554/199/2017), позовні вимоги позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо не направлення до міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно Постанови КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року. Зобов'язано ГУ НП в Полтавській області направити до ОСОБА_2 внутрішніх справ України висновок із додатками про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850.

В подальшому на виконання вказаної постанови Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області в Полтавській області було складено висновок про призначення одноразової допомога та направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Позивачем 29 жовтня 2017 року через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади було направлено відповідне звернення особисту ОСОБА_3 внутрішніх справ України ОСОБА_5 з проханням вжити належних заходів направлених на ініціювання та самої виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму установленому Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

08 листопада 2017 року ОСОБА_2 внутрішніх справ України за вих. № 15/2-В-750 ОСОБА_1 надало відповідь за підписом начальника Департаменту фінансового-облікової політики МВС України ОСОБА_6 щодо неможливості проведення виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". В обґрунтування вказаного висновку відповідач посилається на те, що призначення та виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись ГУНП в Полтавській області відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом ОСОБА_2 внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим у Мін'юсті 29 січня 2016 року №163/28293.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 жовтня 2015 року №850.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом ОСОБА_3 України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок №850.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, що передбачено пунктом 2 Порядку №850.

Згідно пунктів 7 - 9 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

ОСОБА_2 внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

За змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Системно проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ проходив службу в органи поліції, на переконання суду, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Постанови Кабінету ОСОБА_3 України "Про утворення Національної поліції України" №641 від 02 вересня 2015 року та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України №877 від 28 жовтня 2015 року, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом ОСОБА_3 України через ОСОБА_2 внутрішніх справ, і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалося вище, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме ОСОБА_2 внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом ОСОБА_2 внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС України №916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в ОСОБА_2 юстиції України за №1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 розділу 1 Порядку №4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи наведені вимоги законодавства, доводи представника відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України №916 від 12 вересня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки на час встановлення позивачу групи інвалідності та його звернення за призначенням одноразової грошової допомоги Порядок №4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо повернення висновку та матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи до Головного управління Національної поліції в Полтавській області у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства та визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо не розгляду висновку із додатками про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до вимог Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо винесення наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок у користування є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача зобов'язання здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017 справ №554/1176/17, яка набрала законної сили 10.10.2017 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 справа №554/1176/17, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом, з метою повного та належного захисту прав позивача, суд вважає за можливо задовольнити позовну вимогу позивача про зобов'язання ОСОБА_2 внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36002, паспорт серія КН №907920) до ОСОБА_2 внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо повернення до Головного управління Національної поліції в Полтавській області висновку та матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо не розгляду висновку Головного управління Національної поліції в Полтавській області про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до вимог Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко