Рішення № 72062710, 01.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1982/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

секретаря судового засідання – Колодяжного Д.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2017 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (надалі також – позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (надалі також – відповідач) про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №5 від 12.10.2017 до акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №6 від 09.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 25.09.2017 по 09.10.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Полтавській області проведена позапланова перевірка Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на предмет дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт № 6. Відповідно до розділу "Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки" встановлено порушення п. 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та постанови Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 зі змінами та доповненнями. Не погоджуючись із встановленими порушеннями позивачем було подано зауваження до акту.

На підставі вказаного вище акту та встановлених порушень, 13.10.2017 на адресу позивача надійшов припис № 5 від 12.10.2017 про виконання законних вимог про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, шляхом вжиття заходів щодо усунення порушень за результатом яких протягом опалювального сезону 2016/2017 року фізичній особі ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 необґрунтовано нарахована плата за послугу з централізованого опалення в сумі 239,39 грн шляхом внесення коригувань в особовий рахунок в сторону зменшення.

Позивач не погодився із встановленим порушенням викладеним в приписі, щодо недотримання вимог п.1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, зі змінами та доповненнями в результаті чого протягом опалювального сезону 2016/2017 фізичній особі ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 необґрунтовано нарахована плата за послугу з централізованого опалення в сумі 239,39 грн., у зв’язку з чим підприємство зобов’язане вжити заходи щодо внесення коригувань в особовий рахунок 7-1167-16-0 в сторону зменшення. Зазначає, що нарахування плати за послугу з централізованого опалення здійснювалось у відповідності до вимог п. 18, 21, 40-43 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та умов договору укладеного із споживачем.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року провадження у справі відкрито, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами статей 105, 106, 107, 121 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

21 листопада 2017 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на адміністративний позов (а.с.59-64), за змістом яких відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12 жовтня 2017 р. №5, винесений відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; та своєчасно. Таким чином, відповідач вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

27 листопада 2017 року представниками відповідача заявлено клопотання про виклик для допиту в якості свідка головного спеціаліста сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_6.

27 листопада 2017 року представниками позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з наданням часу для надання додаткових доказів та пояснень у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року викликано у якості свідка - головного спеціаліста сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_6, та провадження у справі зупинено до 16 січня 2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-У111, яким затверджено нові редакції процесуальних кодексів, зокрема Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року поновлено провадження у справі.

16 січня 2018 року за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 23 січня 2018 року.

23 січня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив.

23 січня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 816/1982/17 до судового розгляду по суті в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону № 877-V).

Перелік підстав позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачений статтею 6 Закону № 877-V, при цьому, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналіз наведених норм свідчить, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 № 5007-VI.

За змістом статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що уповноважені органи мають право, зокрема: 1)проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 5)вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ; 7)надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 10 частини 4 положення про Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби №647 від 04 серпня 2017 року, відповідач відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування держаних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування держаних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно положень статті 17 Закону України "Про ціни і ціноутворення" функціями відповідача є виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Позапланова перевірка дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін здійснюється відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення", підпункту 10 пункту 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби №647 від 04 серпня 2017 року.

У період з 25.09.2017 по 09.10.2017, головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області ОСОБА_6, проведено позапланову перевірку Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з питань дотримання вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін в частині нарахування плати за послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2016/17 року, за адресою АДРЕСА_3.

Перевірку проведено на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області від 25.09.2017 №391 (а.с.84), погодження Державної регуляторної служби України від 22.09.2017 № 8298 (а.с.83), направлення № 10 від 25.09.2017 (а.с.85), звернень гр.ОСОБА_5 від 29.08.2017 та 01.09.2017 про порушення її законних прав (а.с.79,81).

Порядок та підстави проведення такої перевірки позивачем не оспорюються.

За результатами позапланової перевірки позивача, в період з 25.09.2017 по 09.10.2017, на предмет дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, відповідачем, складено акт № 6 (а.с.11-17).

Перевіркою встановлено порушення п. 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та постанови Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 зі змінами та доповненнями.

Полтавським обласним комунальним підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області зауваження до акту № 6 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с.18-22), за результатами розгляду яких Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області надіслано підприємству лист від 30.10.2017 № 01-27/5746, в якому зазначено, що згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачене законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Ще відповідач зауважив у зазначеному листі, що Законом не передбачено іншого терміну чи порядку подачі зауваження, а приведені позивачем розрахунки є невірними та проведені з порушенням чинного законодавства, а зроблений позивачем в наданому зауваженні висновок, щодо невірного арифметичного визначення вартості послуги, не грунтується на нормативно-правових актах, а припущення і порівняння підприємства наведені у зауваженнях носять чисто суб'єктивний характер та не можуть використовуватися та братися до уваги, і в ході перевірки було додержано норми чинного законодавства в частині нарахування плати за місяць та з урахуванням дії нормативно-правових актів у часі.

На підставі вказаного вище акту та встановлених відповідачем порушень, 12.10.2017 відповідачем винесено припис № 5 про виконання законних вимог про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, шляхом вжиття заходів щодо усунення порушень за результатом яких протягом опалювального сезону 2016/2017 року фізичній особі ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 необґрунтовано нарахована плата за послугу з централізованого опалення в сумі 239,39 грн., шляхом внесення коригувань в особовий рахунок в сторону зменшення (а.с.23-24).

Суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

Позивач здійснює ліцензовану господарську діяльність з вироблення, транспортування та постачання теплової енергії, та відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позивач є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), яка відповідно до статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку комунальних послуг" встановлює тарифи на комунальні послуги суб’єктам господарювання, ліцензування діяльності яких вона здійснює.

Законом України "Про ціни і ціноутворення", що визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, визначено поняття встановлення та застосування ціни. Так, відповідно до ст. 1 цього Закону, встановлення ціни - затвердження (фіксація) її рівня; застосування ціни - є продаж (реалізація) товару за встановленою ціною.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема здійснює у сфері з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

За змістом статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) та встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.

Постановою НКРЕКП № 1101 від 09.06.2016 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", внесено зміни до постанови НКРЕКП №1171 від 31 березня 2015 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання", встановлений тариф на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 30,26 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначено в Законі України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до статті 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі Правила надання послуг).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2015 № 1037 "Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря" внесено зміни до Правил надання послуг. Вказаною постановою Правила надання послуг доповнено розділом "Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії". Відповідно до п. 21 Правил надання послуг, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об’єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 січня 2014 року між споживачем ОСОБА_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_4, та Полтавським обласним комунальним підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" укладено договір №20806 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води. Згідно п.10 зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (а.с.47).

16 березня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 156 "Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі Постанова КМУ № 156), яка набрала чинності 22.03.2017, в зв'язку з офіційним публікуванням у Урядовому кур'єрі №54 від 22.03.2017. Зазначеною постановою було змінено формулу та удосконалено механізм нарахування плати за послугу з централізованого опалення споживачам, у яких відсутні квартирні та будинкові засоби обліку теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про середньодобову температуру повітря, які необхідні для обрахунку щомісячного розміру плати за послугу з централізованого опалення відповідно до п. 21, п.40-43 Правил надання послуг, отримані позивачем 04.04.2017, тобто на кінець розрахункового періоду.

При проведенні нарахування плати за послугу з централізованого опалення за березень 2017 року, з урахуванням фактичних даних отриманих для цих обрахунків за розрахунковий період (календарний місяць), позивач керувався положеннями розділу "Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії" Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 156 від 16.03.2017, яка була чинна на кінець розрахункового періоду.

У відповідності до частини першої статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, до цивільних відносин, які виникле раніше новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов’язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже з урахуванням положень зазначених вище нормативно-правових актів, слід дійти висновку, що регулюють права та обов’язки виконавців житлово-комунальних послуг та їх споживачів, право позивача по нарахуванню плати за послугу з централізованого опалення, з урахуванням особливостей, передбачених п. 40-43 Правил, виникає лише по закінченню календарного місяця в якому надавалась така послуга.

Дослідивши методологію обрахунку за послугу з централізованого опалення спожиту за адресою АДРЕСА_5 за березень, квітень 2017 року, наведені в поясненнях позивача (а.с.39-44), суд прийшов до висновку, що обрахунки були проведені позивачем у відповідності до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 156 від 16 березня 2017 року. Тарифи, які застосовуються позивачем при обрахунках затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1101 від 09.06.2016 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", від 31 березня 2015 року №1171.

Порушень щодо застосування державних регульованих цін – тарифів на послугу з централізованого опалення, встановлених постановою НКРЕКП від 31 березня 2015 року №1171 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання" (у редакції Постанови НКРЕКП № 1101 від 09.06.2016 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"), відповідачем не встановлено.

При цьому суд зазначає, що неточність при визначенні фактичної кількості діб надання послуг при проведенні нарахувань позивачем за квітень 2017 року, виправлена ним і не є підставою для встановлення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Для підтвердження правомірності своїх дій, щодо нарахування споживачам, у яких відсутні засоби обліку теплової енергії, за березень 2017 року, у відповідності до розділу "Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії" Правил надання послуг в редакції постанови Кабінету Міністрів України №156 від 16.03.2017, позивач звернувся до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (розробника зазначеної постанови) листом № 29-17/2653 від 06.12.2017.

15 січня 2018 року позивач отримав з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України лист №8/10-21-18 від 05.01.2018, яким було роз’яснено, що відповідно до пункту 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць, нарахування за березень 2017 мало здійснюватись позивачем з урахуванням змін до Правил, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №156.

Суд зауважує, що нарахування за послугу з централізованого опалення за березень 2017 по споживачу ОСОБА_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_4, проведене позивачем у відповідності до п. 18, 21, 40-43 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 156 від 16.03.2017, яка була чинна на час проведення такого нарахування, є правомірним.

Розподіл календарного місяця, в якому послуга з централізованого опалення надавалась повний місяць, на окремі періоди суперечить вимогам пунктів 21, 40-43 Правил надання послуг, оскільки при розрахунку нарахувань за послугу з централізованого опалення повинна застосовуватись фактична кількість діб надання послуги з централізованого опалення в розрахунковому періоді, тобто в календарному місяці.

У відповідності до частини 15 статті 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 8 Закону № 877-V , органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)" від 28.08.2013 № 752 затверджено методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Відповідно до пункту 1 цієї методики, методика розроблена з метою забезпечення єдиного підходу органами державного нагляду (контролю) до розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). За приписами пункту 17 зазначеної методики, за результатами проведення заходу органом державного нагляду (контролю) складається детальний опис виявлених правопорушень вимог законодавства із зазначенням статей ( частин, пунктів, абзаців тощо) нормативно-правових актів та нормативних документів, вимоги яких порушені. Відповідно до пункту 21 вказаної методики суб’єкт господарювання може викласти свої пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного за його результатами акта, які є невід’ємною частиною зазначеного акта.

Зі змісту акту перевірки № 6 від 09.10.2017 вбачається, що в акті перевірки дотримання вимог, щодо формування, встановлення, застосування державних регульованих цін, що був складений за результатами перевірки ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" розділ «Питання, що підлягають перевірці», а саме питання 4.1. «правильність застосування цін (тарифів) встановлених Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування» містить позначку в стовпці «Так1», що відповідно пояснень до позначень, використаних у цьому акті перевірки означає – так, виконано, дотримано, відповідає, присутнє. Таким чином, під час проведення позапланового заходу відповідачем було встановлено правильність дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін позивачем.

Твердження відповідача у запереченнях про те, що відмітка «+» в стовпці «Так1», таблиці «Питання, що підлягають перевірці», означає лише, що дане питання перевірялося, спростовується наступним.

Акт перевірки дотримання вимог, щодо формування, встановлення, застосування державних регульованих цін в розділі «Питання, що підлягають перевірці» містить стовпці: «Питання відповідно переліку», «Так1», «Ні2», «НВ3», «НП4», «Нормативне обґрунтування». В розділі «Пояснення до позначень, використаних у цьому акті перевірки»: № «Так» - так, виконано, дотримано, відповідає, присутнє, «Ні» - ні, не виконано, не дотримано, не відповідає, відсутнє, «НВ» - не вимагається від суб’єкта господарювання, що перевіряється/осіб, що здійснюють перевірку, «НП4» - не перевірялося в цього суб’єкта господарювання.

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки №6 від 09.10.2017, відсутній детальний опис виявлених порушень, із зазначенням статей (частин, пунктів, абзаців тощо) нормативно-правових актів та нормативних документів, вимоги яких порушені. В графі "посилання на нормативний акт, вимоги якого порушення" вказані лише загальні норми, а саме пункт 1 статті 52 Закону України від 27.02.2014 року №794-VII "Про Кабінет Міністрів України", постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630, зі змінами та доповненнями.

При цьому, відповідачем у акті №6 від 09.10.2017 не вказано який саме пункт, абзац постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 порушено позивачем.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6, що безпосередньо проводила позапланову перевірку, надала покази зі змісту яких відповідачем при здійсненні обрахунків за березень 2017 року враховано дію нормативно-правових актів у часі, і за 21 день березня проведено розрахунки відповідно до Правил у редакції Постанови №1037, а за 10 днів - відповідно до Правил у редакції Постанови №156, виходячи з формульного підходу, не беручи до уваги те що розрахунковим періодом є календарний місяць і фактична кількість діб надання послуги з централізованого опалення у розрахунковому періоді (календарному місяці) тобто березні 2017 року складає 31 день. Крім того, свідок не надав пояснень щодо причин відсутності в акті перевірки детального опису виявленого порушення, а саме: посилань на конкретні пункти, підпункти, абзаци нормативно-правових актів, вимоги якого порушено та підтвердив той факт, що на час проведення позивачем нарахувань за послугу з централізованого опалення за березень 2017 по споживачу ОСОБА_5, що мешкає за адресою: м. Полтава, вул.Ст. Кондратенка 8 кв. 16, Постанова КМУ № 156 була чинною.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених положень законодавчих актів вбачається, що відповідач, мав право винести обов’язковий для виконання припис, лише на підставі акту, що складений за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства.

З огляду на викладене, доводи та аргументи викладені у запереченнях відповідача на позовну заяву не спростовують обставин викладених в позовній заяві та поясненнях до позову.

Підсумовуючи наведене та беручи до уваги те, що висновки перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін позивачем, оформленої актом № 6, свідчать про те, що розраховані відповідачем нарахування є необґрунтованими, суд приходить до висновку, що припис № 5 від 12.10.2017 винесено відповідачем необґрунтовано, без урахуванням обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що судовим розглядом встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного діяв в супереч Конституції України та Закону України "Про ціни та ціноутворення", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" слід визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 5 від 12.10.2017.

Таким чином, адміністративний позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства "Полтаватеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 03338030) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м.Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 40358617) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №5 від 12 жовтня 2017 року №5 про виконання законних вимог щодо усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 40358617) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 03338030) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 лютого 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7