Ухвала суду № 72062688, 07.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/224/18

УХВАЛА

07 лютого 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивач просить суд скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Одеській області №52 від 10.04.2015 року "Про доповнення переліку земельних ділянок".

Даний адміністративний позов ОСОБА_1 надісланий до Одеського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 11.01.2018 року.

Ухвалою суду від 22.01.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (доказів та інформації, визначених в ухвалі суду) з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) та роз'яснено, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Також у вказаній ухвалі судом зазначено, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, позивачу необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду.

Копію вказаної ухвали суду отримано представником позивача ОСОБА_2 24.01.2018 року засобами електронної пошти, що підтверджується матеріалами справи.

05 лютого 2018 року від представника позивача засобами електронної пошти до суду надійшли документи на виконання ухвали суду від 22.01.2018 року, які зареєстровані канцелярією суду 06 лютого 2018 року за вх. №ЕП/666/18.

06 лютого 2018 року за вх. №33661/18 засобами поштового зв'язку від позивача до суду надійшли документи на виконання ухвали суду від 22.01.2018 року, які надіслані до Одеського окружного адміністративного суду 02.02.2018 року.

Так, на виконання ухвали суду позивачем надано:

- супровідний лист на виконання ухвали суду, в якому зазначено обґрунтування того, чому саме Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повинно виступати відповідачем у даній справі про скасування наказу іншого суб'єкта владних повноважень, вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача таномери засобів зв'язку представника позивача за дорученням ОСОБА_2;

- позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивач просить суд скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Одеській області №52 від 10.04.2015 року "Про доповнення переліку земельних ділянок" ідентичного первинному адміністративному позову змісту (з копією для відповідача);

- заяву, якою позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- квитанцію №26 від 30.01.2018 про сплату судового збору у розмірі 64,80 грн.

- нечитабельну копію розпорядження Любашівської районної державної адміністрації №34/Ад-2010;

- копію розпорядження Любашівської районної державної адміністрації №924/Ад-2012 від 17.08.2012 року;

- копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від - 06.03.2015 року;

- довідку №79-ср-02-12, видану головою Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області.

Розглянувши надані позивачем на виконання ухвали від 22.01.2018 року суду документи, суддя зазначає наступне.

Так, в ухвалі суду від 22.01.2018 року зазначено, що згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), однак ОСОБА_1 не зазначено власний реєстраційний номер облікової картки платника податків,

В ухвалі суду від 22.01.2018 року судом також зазначено, що відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги у первинному адміністративному позові та у адміністративному позові, що надійшов разом із заяво на виконання ухвали суду, ОСОБА_1 зазначає, що діями Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а саме постійними, безпідставними відмовами в затвердженні документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області, було порушено права позивача. Також позивач зазначає, що ним були витрачені кошти на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області (ділянка №9 масив №38).

При цьому у позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо позовної вимоги про скасування наказу Головного управління Держземагенства в Одеській області №52 від 10.04.2015 року "Про доповнення переліку земельних ділянок", а лише міститься обґрунтування щодо неправомірності дій відповідача при відмові у наданні дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою, що не є предметом оскарження.

Тобто, як вбачається з викладеного, позивачем лише частково усунуто недоліки позовної заяви, а отже, таке усунення недоліків позовної заяви позивачем є неналежним виконанням ухвали суду від 22.01.2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надавалось клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, які станом на 07.02.2018 року (останній день визначеного ч.5 ст.169 КАС України п'ятиденного терміну з дня закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви) позивачем не були усунуті та не було надано жодних клопотань та пояснень з приводу неможливості виконання недоліків позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Водночас, в ухвалі суду від 22.01.2018 року про залишення позову без руху судом також зазначено, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами та, що разом з позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, у якому позивач зазначає, що строк підлягає поновленню, а причини його пропуску є поважними з огляду на те, що з наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області №52 від 10.04.2015 року "Про доповнення переліку земельних ділянок" він не був ознайомлений. Позивач також зазначає, що копію спірного наказу ним отримано 15 грудня 2017 року. З наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даною позовною заяву доводів, суд при прийнятті ухвали від 22.01.2018 року не вбачав наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже зазначалось вище, про прийняття спірного наказу позивачу було відомо ще при отриманні відповіді Головного управління Держземагенства в Одеській області №19-15-0.9-7030/2-15, а саме у квітні 2015 року.

Отже, суд вважав, що підстави для поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у клопотанні є неповажними.

На виконання ухвали суду від 22.01.2018 року в частині поважності причин пропуску звернення до суду, позивачем надано до суду лише довідку №79-ср-02-12, за підписом голови Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області, у якій зазначено, що зі слів позивача, ОСОБА_1 з квітня 2015 року проживав за межами Любашівського району.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність наказу Головного управління Держземагенства в Одеській області №52 від 10.04.2015 року "Про доповнення переліку земельних ділянок".

У своєму адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що 14.04.2015 року ним отримано відповідь відповідача №19-15-0.9-7030/2-15, в якій вказано, що Головним управлінням Держземагенства в Одеській області наказом від 18.09.2014 року №77, із змінами та доповненнями від 10.04.2015 року №52, затверджений перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, і до якого включена земельна ділянка, що вказана у заві. Також позивач зазначає, що аналогічні відповіді ним отримано 02.03.2016 року №О-1293/0-699/6-16 та 10.04.2017 року №О-2434/о-2186/6-17.

З вказаного вбачається, що про прийняття спірного наказу позивачу стало відомо при отриманні першої відповіді Головного управління Держземагенства в Одеській області №19-15-0.9-7030/2-15, ще у квітні 2015 року.

Тобто, станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Надаючи до суду на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду довідку №79-ср-02-12, за підписом голови Іванівської сільської ради Любашівського району Одеської області, у якій зазначено, що зі слів позивача, ОСОБА_1 з квітня 2015 року проживав за межами Любашівського району, позивач не вказує, яким саме чином вказана обставина вплинула на звернення позивача до суду з даним позовом після спливу понад два роки з дати, коли позивачу стало відомо про існування спірного наказу, який, як вказує позивач, порушує його права.

Інших доводів та доказів стосовно поважності причин пропуску звернення до суду, на виконання ухвали суду від 22.01.2018 року позивачем зазначено та надано не було.

Отже, суд вважає, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а отже у задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду слід відмовити.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, оскільки суддя дійшов висновку, що підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а у задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду слід відмовити, суддя вважає, що адміністративний позов підлягає поверненню позивачу без розгляду відповідно до ч.2 ст.123 КАС України.

Також, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Станом на 07.02.2018 року з боку позивача таке клопотання не надходило.

Зважаючи на вищевикладене, суд роз'яснює позивачу про його право звернутись з відповідним клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256,294,295 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування наказу - повернути позивачеві без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Суддя О.М. Соколенко