Ухвала суду № 72062378, 07.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

07 лютого 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1813/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Сич С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" до Глобинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, у якій просить:

- зобов'язати скасувати нарахування податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121 "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства", поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" за березень 2016 року;

- зобов'язати внести податкову накладну від 18.03.2016 №1/2 в Єдиний реєстр податкових накладних.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року провадження у справі відкрито, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином; про причини неявки в судове засідання не повідомили. Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 03 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" через систему "M.E.Doc" сформував витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 361666, копія якого додана позивачем до адміністративного позову та наявна у матеріалах справи /а.с. 30/.

У рядку « 6» вказаного витягу № 361666 від 03 червня 2016 року відображено відомості про загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі в сумі 124825 грн. згідно реєстраційного документу № 16000043463, зареєстрованого 20 квітня 2016 року.

Листом вих. № 21 від 03 червня 2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому зазначено про те, що сума, що міститься у графі « 6» «Загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі» не відповідає дійсності. Вказано, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" задекларовано загальну суму податкових зобов’язань за березень у розмірі 61279 грн., а тому у ОСОБА_1 не могли виникнути податкові зобов’язання з податку на додану вартість за період березень 2016 року на суму 124825 грн. /а.с. 29/.

Таким чином, 03 червня 2016 року позивач дізнався про нарахування контролюючим органом податкових зобов’язань за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2016 року в сумі 124825 грн., а отже, 03 червня 2016 року позивач дізнався про порушення свого права, а саме про внесення до системи електронного адміністрування податку на додану вартість відомостей про суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку в розмірі 124825 грн., зокрема, по податковій декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2016 року, тоді як позивач вважає, що вказана сума має становити 61279 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд зобов'язати скасувати нарахування податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121 "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства", поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" за березень 2016 року, оскільки, за твердженням позивача, внаслідок відображення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронній базі ДФС суми загального обсягу постачання за березень 2016 року у подвійному обсязі у розмірі 124825 грн. замість 61279 грн., він не зміг зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № ? від 18 березня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній з 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У постанові від 24.11.2015 по справі № П/800/259/15 Верховний Суд України зазначив, що "початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.".

За приписами частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, а отже строк звернення до суду має встановлені законом межі, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та закінчується у відповідне число останнього місяця цього шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017).

Як встановлено судом вище, про вчинення відповідачем дій, що полягали у нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121 "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства", поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" за березень 2016 року, яке позивач просить зобов’язати відповідача скасувати, позивач дізнався 03 червня 2016 року.

Однак, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом лише 10 жовтня 2017 року, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що адміністративний позов ним подано у строк, встановлений законом з посиланням на звернення з листом вих. № 16 від 08 червня 2017 року до Глобинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, на який позивачу надано відповідь листом Головного управління ДФС у Полтавській області вих. № 10132/10/16-31-12-03-34 від 29 червня 2017 року, оскільки позивач звернувся до Глобинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області з листом вих. № 16 від 08 червня 2017 року вже після спливу шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017), який закінчився ще 06 грудня 2016 року.

Однак, про дії, що полягають у нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121 "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства", поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" за березень 2016 року, яке позивач просить зобов’язати відповідача скасувати, позивач дізнався 03 червня 2016 року.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про зобов'язання скасувати нарахування податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121 "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства", поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" за березень 2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" складено податкову накладну № 1/2 від 18 березня 2016 року на сою на загальну суму 367675 грн., у тому числі ПДВ - 61279 грн. 17 коп. /а.с. 17/.

22 лютого 2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 18 березня 2016 року.

Згідно квитанції № 1 зазначена вище податкова накладна № 1 від 18 березня 2016 року не прийнята у зв’язку з виявленням помилки: "Документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документів (61279,17) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (2037,46) з урахуванням суми ПДВ, на яку накладено арешт за рішенням суду (0,00)" /а.с. 167/.

Таким чином позивач дізнався про відмову у реєстрації податкової накладної через недостатність суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, 22 лютого 2017 року, а отже, позивач дізнався про порушення свого права 22 лютого 2017 року.

Проте, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом лише 10 жовтня 2017 року, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про зобов'язання внести податкову накладну від 18.03.2016 №1/2 в Єдиний реєстр податкових накладних.

Суд зауважує, що перехід позивача на податковий облік з однієї державної податкової інспекції до іншої або звернення до контролюючих органів з листами у даному випадку не впливає на порядок обчислення строку звернення з даним позовом до адміністративного суду, початок перебігу якого закон чітко пов’язує саме з датою, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, та не переривається у разі звернення позивача з листами до контролюючих органів, оскільки законом не передбачено досудового врегулювання даного спору.

Доводи позивача про те, що у даному випадку мала місце бездіяльність щодо не внесення податкової накладної від 18 березня 2016 року № ? до Єдиного реєстру податкових накладних та не вжиття заходів щодо вірного відображення податкових зобов’язань відповідно до податкової декларації з відміткою 0121, поданої за березень 2016 року також не спростовують факт пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки строк звернення до адміністративного суду має встановлені Кодексом адміністративного судочинства України межі, зокрема, відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даному випадку достовірно встановлено час, коли позивач дізнався про порушення своїх прав чи інтересів та встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній з 15.12.2017) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 23 січня 2018 року заявив клопотання про оголошення перерви з метою підготовки та подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні задоволено. Оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 07 лютого 2018 року.

Проте, позивач не подав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, натомість, надіслав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що вважає строк звернення до суду не пропущеним.

Відтак, оскільки судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в даній адміністративній справі і позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017), статтями 123, 205, 229, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній з 15.12.2017), -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гусине" до Глобинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.С. Сич