Рішення № 72062171, 01.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2018 року м. Ужгород№ 807/1448/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващилін Р. О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал", представник - ОСОБА_1,

відповідача: Державна екологічна інспекція у Закарпатській області , представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про скасування акта перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України 01 лютого 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 07 лютого 2018 року.

Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" (далі – КП "Мукачівводоканал") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просить скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, який складений головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області ОСОБА_3 та головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області ОСОБА_4 від 30.08.2017 р., як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що представником відповідача була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт від 30.08.2017 р., в якому зазначено, що КП "Мукачівводоканал" здійснює забір підземної води без спеціального дозволу на користування надрами та встановлено порушення ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра». За результатами перевірки винесено припис з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати до 31.12.2017 року спеціальний дозвіл на користування надрами. Крім того, за результатами перевірки відповідачем подано скаргу в Прокуратуру Закарпатської області, в якій визначено розмір завданих збитків державі за самовільне користування водними ресурсами без спеціального дозволу на загальну суму 6831253,41 грн. Дії відповідача щодо нарахування суми збитків в зазначеному розмірі вважає неправомірними, мотивуючи відсутністю причинного зв’язку між завданими збитками та протиправною поведінкою. Вказує на ту обставину, що КП "Мукачівводоканал" є комунальним підприємством, що здійснює свою діяльність по забезпеченню водопостачання населенню, підприємствам та організаціям на підставі отриманих дотацій з місцевого бюджету, тому не може зупинити свою діяльність у зв’язку з невидачею йому дозволу на спеціальне водокористування. Крім того, звернув увагу суду на ту обставину, що до закінчення термін дії дозволу на спеціальне водокористування завчасно, починаючи з 02.12.2015 р., розпочато заходи по отриманню дозволу, однак станом на день проведення перевірки такий отримано не було. Тому вважає, що здійснює використання водних ресурсів на підставі принципу мовчазної згоди, що не охоплює поняття самовільного використання. Також вважає, що акт перевірки складено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки повноваження на проведення перевірки та сам механізм її проведення здійснювався на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р., який втратив чинність, що свідчить про відсутність станом на сьогоднішній день правових підстав на проведення перевірок, використана форма акту, що скасована розпорядженням КМУ від 10.03.2017 р. №169-р. з 21.05.2017 р. Тому вважає, що посадові особи відповідача не застосували презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання, передбачену абз. 15 ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не надали належну оцінку відсутності дозволу на спеціальне користування надрами та не визначили ступінь небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності суб’єкта господарювання, який забезпечує життєдіяльність населення м. Мукачево.

В судовому засіданні 20 грудня 2017 року представником відповідача подано до суду заперечення б/н від 20.12.2017 р., в яких у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що заявлені позовні вимоги не відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

В засіданні суду 04 січня 2018 року представником позивача долучено до матеріалів справи завірені копії спеціальних дозволів на користування надрами від 22 грудня 2017 року.

В судовому засіданні 01 лютого 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, зазначеними в запереченнях проти позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у відповідності до наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №427 від 17.08.2017 р. посадовими особами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал", про що складено акт перевірки (а. с. 14 – 26).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що посадовими особами відповідача встановлено факт не отримання КП "Мукачівводоканал" спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

На підставі зазначеного акта з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області винесено припис від 31.08.2017 року, яким позивача зобов’язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) ділянки водозабору «Центральний», ділянки водозабору «Кольчино», водозабору «Ключарки», водозабір «Чернишевського», ділянки водозабору «Івана Франка», ділянки водозабору «Росвигово», водозабору «Окружна», ділянки водозабору «Севастопольський» до 31 грудня 2017 року.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли з приводу оскарження позивачем акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, оскільки такий, на думку позивача, складено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, відсутності у відповідача правових підстав на її проведення, не врахуванням відсутності причинно-наслідкового зв’язку між завданими збитками та протиправною поведінкою позивача. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає неправомірними дії державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо нарахування суми збитків за результатами проведеної перевірки, хоча окремо позовної вимоги щодо оскарження таких дій і не заявлено.

З приводу зазначеної позовної вимоги суд зазначає наступне.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон).

У відповідності до ст. 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Цією ж статтею передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У відповідності до ст. 19 Водного кодексу України, державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується.

У відповідності до п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, така здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Отже, чинним законодавством України до повноважень Державної екологічної інспекції у Закарпатській області віднесено здійснення державного нагляду у сфері виявлення та запобігання порушенням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв’язку з наведеним, суд відхиляє твердження позивач про відсутність правових підстав в посадових осіб відповідача для проведення перевірок, оскільки такі повноваження реалізовувалися Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі норм чинного Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області.

Суд зазначає, що відсутність на момент проведення перевірки затвердженого порядку її проведення та форми акта не перешкоджає органу, до повноважень якого Законом віднесено здійснення такого нагляду, виконувати свої безпосередні обов’язки та контролювати належність дотримання суб’єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Ч. 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, хоча у відповідності до положень ст. 10 Закону, суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення перевірки у разі, якщо вважає, що така здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Жодних зауважень до акта перевірки позивачем не подано.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок здійснення державного нагляду, суд вважає, що така проведене посадовими особами відповідача в порядку, визначеному законодавством на підставі наявних повноважень.

Що стосується складеного за результатами проведеної перевірки акта, то суд зазначає наступне. Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, безпосередньо не породжує жодних правових наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і не носить обов'язковий характер. Натомість акт перевірки є тільки службовим документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.

Та обставина, що на підставі оскаржуваного акта перевірки Державна екологічна інспекція у Закарпатській області звернулася зі скаргою до Прокуратури Закарпатської області про завдані позивачем збитки у розмірі 6831253,41 грн., не є підставою для його скасування, оскільки стягнення коштів за результатами розрахованих збитків здійснюється в судовому порядку не на підставі акту перевірки, в якому тільки фіксуються виявлені порушення, а на підставі складеного органом державного нагляду розпорядчого документа (розрахунку) та можуть бути окремим предметом позову.

Твердження позивача, що посадовими особами відповідача в акті перевірки не надано належної оцінки здійсненню КП «Мукачівводоканал» заходів, спрямованих на отримання спеціальних дозволів, та тієї обставини, що такі відсутні з незалежних від позивача обставин, не надано належної оцінки відсутності дозволу на спеціальне користування надрами, не визначено ступінь небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності суб’єкта господарювання, який забезпечує життєдіяльність населення м. Мукачево, не може слугувати підставою для скасування акта перевірки, з огляду на положення ст. 7 Закону. Зокрема, у відповідності до яких, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Таким чином, зафіксувавши в акті перевірки відсутність в КП «Мукачівводоканал» спеціальних дозволів на користування надрами, посадові особи відповідача виконували вимоги ст. 7 Закону в частині відображення відомостей, що зазначаються в акті перевірки. При цьому суд вказує на те, що законодавством не передбачено обов’язку посадових осіб органу державного нагляду зазначати в такому акті свої особисті судження щодо причинно-наслідкового зв’язку між фактом зафіксованого правопорушення та обставинами, що зумовили його настання.

Суд зазначає, що врахування наведених обставин щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою може враховуватися судом при розгляді справи про оскарження відповідного рішення суб’єкта владних повноваження з вимогою про відшкодування шкоди.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що оскаржуваний акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства, складений посадовими особами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в ході виконання своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" (пл. Кирила і Мефодія, 7, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03344556) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 38015668) відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України з врахуванням особливостей, визначених Розділом VII "Перехідні положення".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_5