Рішення № 72061955, 06.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/3449/17

категорія 10.2.4

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звільнити ОСОБА_2 від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з подальшим поверненням помилково сплачених коштів, стягнутих за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18.09.2017 в сумі 11 736,20 грн.;

- зобов'язати ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернутися із поданням до ОСОБА_3 управління Державного казначейства України у Житомирській області або до його відповідного підрозділу щодо повернення ОСОБА_2 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11 736,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за договором купівлі - продажу від 18.09.2017 позивачем було придбано житло. Вказує, що при нотаріальному оформленні вказаного договору позивачем було сплачено збір на державне обов'язкове пенсійне страхування в сумі 11 736,20 грн. - 1% від вартості придбаного нерухомого майна. За твердженнями позивача, в подальшому ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив повернути помилково та безпідставно сплачений збір у сумі 11 736,20 грн, оскільки житло було придбано ним вперше. Наголошує, що на підтвердження вказаного факту позивачем разом із вказаною заявою надався витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 іншим житловим нерухомим майном не володіє.

Позивач зазначає, що за результатами розгляду свого звернення отримав лист ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.11.2017 № 2410/Л-11, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 було відмовлено у поверненні коштів із посиланням на те, що до компетенції органів Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбання житла уперше. Підстав для повернення збору з операції-купівлі-продажу майна в органах пенсійного фонду не встановлено. Позивач вважає, що відмова є протиправною, а зазначена сума збору була стягнута безпідставно у зв'язку з чим підлягає поверненню.

В прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 22 грудня 2017 року о 09:30.

В судове засідання призначене на 22.12.2017 о 09:30 прибув представник відповідача - ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 21.12.2017 № 13316/10 (а.с.24-27). В судовому засіданні було оголошено перерву для витребування додаткових доказів до 15.01.2018 15:00, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 22.12.2017 (а.с. 29-30)

В судове засідання, призначене на 15.01.2018 о 15:00 сторони не з'явилися.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 15.01.2018 залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с.54-55).

У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання та залученням другого відповідача судовий розгляд справи було відкладено на 31.01.2018 о 10:00.

В судове засідання, призначене на 31.01.2018 сторони не з'явилися. Позивачем до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.51).

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за відсутності представника відповідача (а.с.69).

Представник відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за відсутності представника відповідача (а.с.71) та відзив на позовну заяву від 25.01.2018 № 1534/07 відповідно до змісту якого вказує, що ОСОБА_2 до заяви не було додано документів для документального підтвердження пільг щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Вказує, що управлінням правомірно надана відповідь про відмову в поверненні 1% від вартості придбаного майна, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю (а.с.66-68).

Зважаючи на неявку сторін та керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за договором купівлі-продажу від 18.09.2017 ОСОБА_2 придбав квартиру № 13, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 7 (а.с.10-13).

При купівлі об'єкту житлової нерухомості обов'язковою вимогою, необхідною для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, була сплата 1% збору на державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна.

На виконання даної вимоги позивачем сплачено 11 620,00 грн збору на рахунок ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, що підтверджується копією квитанції від 18.09.2017 (а.с.20).

Вважаючи, що зазначений збір сплачено ним помилково, 26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про повернення сплаченого ним збору в розмірі 11 736,20 грн, з тих підстав, що житло ним придбано вперше. Додатками до заяви зазначено: реєстр з даними щодо придбання житла вперше та копія платіжної квитанції від 18.09.2017, всього на 4-х арк. (а.с.18).

ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.11.2017 № 2410/Л-11 ОСОБА_2 за результатами розгляду його звернення повідомлено, що згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за виняткам державних підприємств, установ і організацій, що придбають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до положень статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачених Конституцією та законами України.

Підставою для звільнення від сплати збору з операцій купівлі-продажу майна осіб, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла, є документи видані органами, до компетенції якого належить введення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. До компетенції органів Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.

Враховуючи зазначене, підстав для повернення збору з операцій купівлі-продажу майна в органах Пенсійного фонду не встановлено. Крім того, будь яке спірне питання може бути вирішено в судовому порядку (а.с.19).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 21.12.2017 також звертався із відповідною заявою до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Додатками до заяви зазначено: реєстр з даними щодо придбання житла вперше та копія платіжної квитанції від 18.09.2017, всього на 4-х арк. (а.с.53).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 21.12.2017 ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на адресу позивача надіслано лист вих. № 242/07-01 від 04.01.2018 відповідно до змісту якого ОСОБА_2 повідомлено, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюють органи Державної казначейської служби відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, на підставі подання, виданого органом, контролюючим справляння надходжень. Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного документа - які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Управління в змозі видати подання для повернення платнику помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування лише на підставі документів, які б підтверджували придбання нерухомого майна вперше. Проте, на даний час па території України не існує єдиної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно, і відповідно не існує відповідного органу, компетентного видавати довідки про підтвердження обставин первинного придбання житла, особою, що придбаває житло вперше.

Вищезазначені обставини може бути визнано в судовому порядку, а, зокрема, рішенням суду про встановлення юридичного факту про те, що громадянин придбав житло вперше. Враховуючи вищезазначене, підстав видати ОСОБА_2 подання для повернення коштів в управлінні немає (а.с.52).

Вважаючи надану органами Пенсійного фонду відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Основного Закону проголошено, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п.9 ст.1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Вказані положення узгоджуються зі змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, житловий будинок, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Таким чином, важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Факт придбання позивачем зазначеної квартири вперше, відсутність у власності позивача інших об'єктів житлової нерухомості або вчинення правочинів щодо вчинення правочинів щодо набуття у власність такої нерухомості підтверджується долученими ОСОБА_2 при поданні заяви: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.09.2017 і.н. 97596746 (а.с.14) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.15-17).

Доводи відповідачів про те, що позивач мав надати докази придбання ним житла вперше є безпідставними, оскільки від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло вперше; громадяни, які перебувають у черзі на одержання житла.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позов до суду ОСОБА_2 подав як фізична особа, обов'язок доказування того, що у нього не має підстав для звернення з вимогою про повернення зайво сплаченого збору покладається на відповідачів у даній адміністративній справі, а не на позивача. Таких доказів відповідачами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 18.09.2017 вперше придбав нерухоме майно (квартиру) по вищевказаній адресі за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 11620,00 грн, який підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" останній не є платником зазначеного збору.

Таким чином, правомірність відмови, викладеної у листі ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.11.2017 № 2410/Л-11 не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідачем ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області самостійно у відзиві на позов визнано, що ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є неналежним відповідачем, оскільки згідно п.п.2 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014, саме Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління забезпечує надходження від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства (а.с.24-27).

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті, судом було здійснено запити до ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирській області вих. № 806/3449/17/17714/17 від 14.12.2017 (а.с.22) та № 806/3449/17/18133/17 (а.с.33) щодо повідомлення на який рахунок зараховані кошти, сплачені ОСОБА_2 згідно чеку № 874112 від 18.09.2017 у сумі 11736,20.

Згідно довідки ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 20.12.2017 № 05-12/2446-8786 ГУ ДКСУ у Житомирській області підтвердило надходження коштів до Державного бюджету України від ОСОБА_2, перерахованих платіжним дорученням від 18.09.2017 № 47446 (#106527537) в сумі 11 620,00 грн на рахунок 31110156700002 з обліку надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна"(а.с.39).

Згідно листа ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2018 № 1535/07 підтверджено надходження та облік коштів перерахованих ОСОБА_2 в рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 63).

Частиною третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №393/96-ВР) встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Суд наголошує, що ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порушення ч.3 ст.7 Закону № 393/96-ВР після встановлення факту, що саме Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління забезпечують надходження від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства, не спрямувало звернення ОСОБА_2 від 26.10.2017 до відповідного органу пенсійного фонду - ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Враховуючи вищевикладене, що відповідач ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при наданні оскаржуваної відмови у листі від 01.11.2017 № 2410/Л-11 діяв всупереч ч.2 ст.19 Конституції України.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 01.11.2017 № 2410/Л-11, щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, при укладенні договору купівлі-продажу від 18.09.2017 квартири №13 за адресою: м.Житомирр, вул.Велика Бердичівська,буд.7 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 21.12.2017 (а.с.53) ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було також надано неправомірну відмову із посиланням на ненадання позивачем доказів придбання житла вперше, оформлену листом вих. № 242/07-01 від 04.01.2018. (а.с.52).

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч. 2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 04.01.2018 № 242/07-01, щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, при укладенні договору купівлі-продажу від 18.09.2017 квартири №13 за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд.7.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернутися із поданням до ОСОБА_3 управління Державного казначейства України у Житомирській області або до його відповідного підрозділу щодо повернення ОСОБА_2 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11 736,20 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно із п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 03.09.2013 № 787 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання органу Пенсійного фонду України звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 до відповідного органу казначейської Державної казначейської служби України є обґрунтованою.

Водночас, відповідно до наявних матеріалів справи встановлено, що надходження та облік коштів перерахованих ОСОБА_2 в рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Крім того, як встановлено зі змісту довідки ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 20.12.2017 № 05-12/2446-8786 ГУ ДКСУ у Житомирській області підтверджено надходження коштів до Державного бюджету України від ОСОБА_2, перерахованих платіжним дорученням від 18.09.2017 № 47446 (#106527537) в саме сумі 11 620,00 грн. на рахунок 31110156700002 з обліку надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна" (а.с.39).

Вказана сума також узгоджується із квитанцією від 18.09.2017 наданою позивачем, відповідно до якої ОСОБА_2 сплачено 11 620,00 грн. Комісія: 116,20 грн. Загальна сума: 11 7326,20 грн.

Суд також звертає увагу, що належним органом, до якого слід направити подання про повернення коштів є ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, а не ОСОБА_4 управління Державного казначейства України у Житомирській області, як вказує позивач у позовній заяві.

Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права в частині визначення належного відповідача, зазначення суми коштів, які підлягають поверненню та органу, до якого слід направити подання.

Оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права та враховуючи наявність підстав для повернення ОСОБА_2 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11620,00 грн, суд, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 18.09.2017 в сумі 11 620,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять гривень).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність відмови у поверненні ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11 620,00 грн. при укладенні договору купівлі-продажу від 18.09.2017 квартири № 13 за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.7, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьої статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції від 13.12.2017, ОСОБА_2 при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн (а.с.3).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та керуючись ч.3 ст.139 КАС суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у рівних частинах на користь ОСОБА_2 640,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 194, 205, 229, 242-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 10014, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги,55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 01.11.2017 № 2410/Л-11, щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, при укладенні договору купівлі-продажу від 18.09.2017 квартири № 13 за адресою: м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд.7.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 04.01.2018 № 242/07-01, щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, при укладенні договору купівлі-продажу від 18.09.2017 квартири № 13 за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.7.

Зобов'язати ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до ОСОБА_3 управління державної казначейської служби України у Житомирській області про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 18.09.2017 в сумі 11 620,00 грн (одинадцять тисяч шістсот двадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 640,00 грн судових витрат по сплаті судового збору в рівних частинах по 320,00 грн.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Панкеєва

Повний текст рішення виготовлено: 06 лютого 2018 року.