Ухвала суду № 72061905, 06.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/3231/17

категорія 12.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління національної поліції в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення щодо застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 31.03.2015 № 233 та дисциплінарного стягнення "попередження про неповноу посадову відповідність" від 18.09.2015 № 624;

- зобов'язати ГУНП в Житомирській області вжити заходів щодо вилучення відомостей з послужного списку та особової справи про застосування дисциплінарного стягнення "попередження про неповну посадову відповідність" від 18.09.2015 № 624 відносно нього.

В процесі розгляду справи за згодою позивача замінено відповідача Головне управління національної поліції в Житомирській області на належного - Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області та залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Житомирський міський відділ УМВС України в Житомирській області.

24 січня 2018 року представник Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області та Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області через канцелярію суду подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із порушенням строків звернення до суду.

В судовому засіданні 24 січня 2018 року позивачу роз'яснено право на звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надано строк до 31.01.2018 для подачі такої заяви та відповіді на відзив, у зв'язку з чим оголошено перерву до 12:00 год. 06 лютого 2018 року

Позивач 06.02.2018 перед початком судового засідання подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у встановлений строк позивачем подано не було.

Представник відповідачів до суду прибув, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, без фіксування судового засідання в порядку ч.4 ст.229 КАС України.

З урахуванням приписів ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання у порядку письмового провадження.

Дослідивши клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, передбачалося, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до змісту позовної заяви, уточненої в процесі розгляду справи, встановлено, що предметом оскарження в даній справі є накази Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області від 31.03.2015 № 233 та від 18.09.2015 № 624 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він випадково дізнався про накладені у 2015 році дисциплінарні стягнення з огляду на таке.

В матеріалах справи містяться акти від 03.04.2015 та від 22.09.2015 про відмову лейтинанта міліції ОСОБА_1 ознайомлюватись з наказами Житомирського МВ УМВС від 31.03.2015 № 233 та від 18.09.2015 № 624 (а.с.91-92).

Таким чином, ОСОБА_1 знав про дисциплінарні стягнення та прийняті накази у 2015 році.

Крім того, судом встановлено і не заперечувалось позивачем, що 02.11.2016 він отримав відповідь УМВС України в Житомирській області за № Д-343/105/05/12-2016, в якій його повідомлено, що наказом Житомирського міського відділу від 31.03.2015 № 233 оголошено дисциплінарне стягнення "догана" - за низький професійний рівень, який виразився у незнанні вимог Закону України "Про міліцію" та нормативних документів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, керуючись статтями 2, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом Укрїни від 22.02.2006 № 3460-VI.

Наказом Житомирського міського відділу від 18.09.2015 № 624 йому оголошено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну посадову відповідність" - за порушення дисципліни, що виразилось у відсутності на службі та не інформуванні керівництва міського відділу міліції про участь в підсумковій державній атестації, що проходила в м.Києві, керуючись статтями 2, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом Укрїни від 22.02.2006 № 3460-VI. Зазначені накази було оголошено особовому складу Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області в установленому порядку (а.с.14).

Отже, суд приходить до висновку, шо ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 02.11.2016, проте з позовом звернувся 28.11.2017.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення із позовом до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.

Із клопотанням про визнання причин пропуску строку звернення із позовом до суду поважними позивач до суду не звертався. Доказів наявності належних причин для пропуску строку звернення та їх поважності позивачем надано не було.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 240 КАС України визначено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Клопотання відповідачів було подано із дотриманням строку, встановленого ч.2 ст. 240 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Клопотання представника Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області та Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, Житомирського міського відділу УМВС України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва