Рішення № 72061788, 25.01.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2243/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача-1 – ОСОБА_3,

представника відповідача-2 – ОСОБА_4,

розглянув у судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області 2. 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

12.12.2017 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі – ГУ ДСНС у Полтавській області, відповідач-1), 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі – 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області, відповідач-2) (з урахуванням уточнень позовних вимог від 02.01.2018 /т. 1 а.с. 168/) про визнання протиправним та скасування наказу від 17.11.2017 № 149 начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області, яким на командира відділення 4 державної пожежно-рятувальної частини 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення – догана.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне: оскаржуваний наказ прийнято неуповноваженою особою; наказ не містить відомостей щодо наявності причинного зв'язку між діями позивача та негативними наслідками за результатами дій позивача, оскільки негативні наслідки відсутні; у спірному наказі відсутнє посилання на вид пожежної драбини, який використовувався під час навчань; у спірному наказі наявні розбіжності у мотивувальній та резолютивній частинах, зокрема не зазначено в резолютивній частині який саме підпункт пункту 23 Розділу V Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та каральної служби в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС, затвердженого наказом МВС України від 07.10.2014 № 1032, порушено позивачем.

Також позивач стверджує, що 12.09.2017 виконував обов'язки начальника караулу, а не командира відділення, без видання наказу про переведення на цю посаду, тому його не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності як командира відділення.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27.12.2017 за правилами статей 105, 106, 107, 121 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла до 15.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-У111, яким затверджено нові редакції процесуальних кодексів, зокрема Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 27.12.2017 оголошено перерву до 11.01.2018 з огляду на приписи частини другої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 11.01.2018 оголошено перерву до 25.01.2018 з огляду на приписи частини другої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 25.01.2018 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 25.01.2017 представник відповідача-1 проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

У відзиві на адміністративний позов відповідач-1 вказує, що є неналежним відповідачем, оскільки оскаржуваний наказ прийнято відповідачем-2. Крім того, відповідач-1 зазначає, що згідно з пунктом 1.9 Положення про 1 ДПРЗ начальник має повноваження застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу та працівників відповідно до Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту та Кодексу законів про працю України (крім своїх заступників). Також за доводами відповідача-1, на позивача накладено дисциплінарне стягнення відповідно до статті 59 Дисциплінарного статуту, якою не передбачено обов'язкового настання наслідків для притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності. Відповідач-1 зазначає, що позивачем порушено пункт 23 розділу V Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та каральної служби в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС, затвердженого наказом МВС України від 07.10.2014 № 1032, оскільки до повноважень командира відділення не належить право відпускати підлеглих осіб із добового чергування. Також відповідач-1 звертає увагу на те, що позивачем допущено порушення законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, оскільки під час навчання допущено спуск по висувній пожежній драбині без страхування драбини іншою особою /т. 1 а.с. 28-32/.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 25.01.2018 проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У відзиві на адміністративний позов відповідач-2 зазначив, що законодавством з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту передбачено повноваження начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу та працівників. Також відповідач-2 вказав, що позивачем перевищено повноваження, оскільки позивач не мав права дозволяти ОСОБА_5 залишити розташування із причин, що не пов'язані з виконанням службових обов'язків. Крім того, за твердженням відповідача-2, відповідно до посадової інструкції командира відділення 4 ДПРЧ ОСОБА_1, останній повинен піклуватися про збереження здоров'я підлеглих /т. 1 а.с. 64-72/.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2014 наказом Управління ДСНС України у Полтавській області призначено у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів по 4 державній пожежно-рятувальній частині прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 4 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Полтавській області (м. Полтава) на посаду командира відділення 4 державної пожежно-рятувальної частини (м. Полтава) 1 ДПРЗ Управління ДСНС України у Полтавській області (м. Полтава), з 01.02.2014 /т. 1 а.с. 35/.

ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в органах ДСНС відповідно до контракту № 87/17 (набрав чинності 03.05.2017), укладеного між ДСНС в особі начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області та ОСОБА_1, строком на 3 роки /т.1 а.с. 33-34/.

Наказом 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області від 06.10.2017 № 47 призначено службове розслідування щодо порушень, виявлених під час перевірки організації несення служби четвертим караулом 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області співробітниками ОКЦ ГУ ДСНС України у Полтавській області /т. 1 а.с. 99-100/.

Наказом від 18.10.2017 № 49 продовжено строк складання висновку службового розслідування /т. 1 а.с. 106/.

14.11.2017 начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким встановлено порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1, командиром відділення 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області, а саме: Кодексу цивільного захисту України, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009, Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служби в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.10.2014 № 1032, Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України 07.05.2007 № 312, та Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом МНС України від 13.03.2012 № 575, невиконання умов контракту № 87/17 про проходження служби цивільного захисту, який набрав чинності 03.05.2017, що є порушенням ОСОБА_1 службової дисципліни. Крім того, за вказані порушення запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності /т.2 а.с. 27-38/.

17.11.2017 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області прийнято наказ № 149 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, у якому зазначено: за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, внаслідок невиконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009, Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служби в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.10.2014 № 1032, Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України 07.05.2007 № 312, та Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом МНС України від 13.03.2012 № 575, невиконання умов контракту № 87/17 про проходження служби цивільного захисту, який набрав чинності 03.05.2017, на прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області, накласти дисциплінарне стягнення – догану /т. 1 а.с. 130-132/.

Не погоджуючись з наказом ГУ ДСНС України у Полтавській області від 17.11.2017 № 149, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Також згідно з частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту – це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (надалі – Положення № 593), служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі – особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Згідно з пунктом 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту – це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Як вищезазначено, ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в органах ДСНС відповідно до контракту № 87/17 (набрав чинності 03.05.2017), укладеного між ДСНС в особі начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області та ОСОБА_1, строком на 3 роки /т. 1 а.с. 33-34/.

Згідно з пунктом 1 контракту № 87/17 про проходження служби цивільного захисту ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно взяв на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги ОСОБА_4 служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), своїх службових обов'язків, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки /т. 1 а.с. 33-34/.

Згідно з пунктом 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 № 1068-VI (надалі – Дисциплінарний статут), службова дисципліна – бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі – контракт).

Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги ОСОБА_4, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 Дисциплінарного статуту).

За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни – несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (пункт 7 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни – протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог ОСОБА_4, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків – накласти на неї дисциплінарне стягнення (пункт 60 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно – протягом одного місяця з дня його накладення (пункт 64 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до інформації, яка міститься в Журналі обліку дисциплінарних стягнень особового складу 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області, наказом начальника 1 ДПРЗ ОСОБА_6 від 12.05.2017 № 61 ос на позивача накладено дисциплінарне стягнення – зауваження. Указане дисциплінарне стягнення станом на дату винесення оскаржуваного наказу та на дату розгляду справи не знято /т. 1 а.с. 144-146/.

Згідно з пунктом 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (пункт 84 Дисциплінарного статуту).

Як вищевказано, наказом 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області від 06.10.2017 № 47 призначено службове розслідування щодо порушень, виявлених під час перевірки організації несення служби четвертим караулом 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області співробітниками ОКЦ ГУ ДСНС України у Полтавській області /т. 1. а.с. 99-100/.

Наказом від 18.10.2017 № 49 у зв'язку з незарахуванням часу перебування у відпустці до терміну проведення службового розслідування та забезпечення права особи на участь у службовому розслідуванні продовжено строк для складання і подання на затвердження висновку службового розслідування на 20 днів від дня виходу з чергової відпустки прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області /т. 1 а.с. 106-107/.

14.11.2017 начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким підставою для призначення службового розслідування став рапорт від 12.09.2017 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_7, старшого помічника начальника чергової зміни з питань оперативного реагування ОКЦ ГУ ДСНС України у Полтавській області та капітана служби цивільного захисту ОСОБА_8, помічника начальника чергової зміни з питань оперативного реагування ОКЦ ГУ ДСНС України у Полтавській області за вхідним номером № 1246-р від 04.10.2017;

1) відповідно до рапорту від 12.09.2017 з 18 години 50 хвилин по 21 годину 00 хвилин 12.09.2017 здійснено оперативну перевірку організації несення служби четвертим караулом 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області;

під час перевірки виявлено порушення: на момент перевірки виявлено відсутність у розташуванні підрозділу сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5, пожежного-рятувальника 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області, який перебував на добовому чергуванні з 12.09.2017 по 13.09.2017 у складі чергового караулу;

2) при відпрацюванні ввідної "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо" допущено порушення безпеки праці, а саме: під час підйому на дах будівлі та спуск пожежного-рятувальника ОСОБА_9 по висувній пожежній драбині, драбина не підтримувалась за тятиву нижнього коліна пожежним-рятувальником, що могло призвести до травмування пожежного-рятувальника;

так, 12.09.2017 під час відпрацювання працівниками ввідної даної працівниками ОКЦ "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо", керівництво гасіння умовною пожежею здійснював ОСОБА_1, який єдиний в черговому караулі 4 ДПРЧ (м. Полтава) має допуск до керівництва гасіння пожежею та відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Полтавській області від 28.12.2016 № 349 пройшов відповідну підготовку та отримав дозвіл на виконання робіт по керівництву гасіння пожежами. Відповідно до вимог пункту 4.12.1.8 Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, підйом чи спуск по висувній пожежній драбині допускається після того, як драбина надійно притулена до будівлі (споруди) та підтримується за тятиву нижнього коліна пожежником. Командир відділення ОСОБА_1, як керівник гасіння умовної пожежі та командир відділення, порушив вимоги Порядку та Статуту, не дбав про особисту безпеку підлеглого особового складу, зокрема пожежного-рятувальника ОСОБА_9

Надаючи оцінку зазначеним у висновку службового розслідування від 14.11.2017 порушенням, суд зазначає таке.

Як вищевказано, згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема виконувати вимоги ОСОБА_4, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів.

Положеннями статті 24 Дисциплінарного статуту визначено, що начальник зобов'язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно до статті 25 Дисциплінарного статуту начальник зобов'язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог ОСОБА_4, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.

Пунктом 27 Дисциплінарного статуту визначено, що діяльність начальника щодо підтримання високого рівня службової дисципліни оцінюється повнотою виконання службових обов'язків підлеглими, відсутністю порушень ними законодавства.

Відповідно до пункту 1 Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2014 за № 1563/26340 (надалі – Порядок № 1032), цей Порядок визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов'язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

У пункті 8 Розділу І Порядку № 1032 визначено, що караульна служба – вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж; чергова зміна (караул) – особовий склад органу управління або підрозділу, який здійснює чергування, зокрема з використанням спеціальної (пожежної, аварійно-рятувальної) техніки, обладнання та оснащення, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 23 розділу V Порядку № 1032 командир відділення повинен: 1) знати ділові, професійні й особисті якості підлеглих; 2) піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, бути прикладом для підлеглих у питаннях служби; 3) навчати особовий склад роботі зі спеціальною технікою, обладнанням та оснащенням; 4) доповідати начальнику караулу про захворювання, скарги і прохання підлеглих, випадки втрати або виходу з ладу закріпленого за ними пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання; 5) піклуватися про збереження здоров'я підлеглих і стежити за дотриманням ними правил безпеки праці та носіння встановленої форми одягу; 6) знати район виїзду підрозділу, розташування джерел протипожежного водопостачання, потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, а також тактико-технічні характеристики спеціальної техніки, обладнання та оснащення підрозділу; 7) відповідати за оперативну готовність газодимозахисників відділення, зберігання та правильне використання ними ЗІЗОД і закріпленого за відділенням газодимозахисного обладнання; 8) стежити за наявністю, справністю в пожежно-рятувальному автомобілі резервних ЗІЗОД, балонів, регенеративних патронів; 9) проводити технічне обслуговування та випробовування пожежно-технічного обладнання; 10) своєчасно готувати особовий склад, задіяний на постах, дозорах, у внутрішньому наряді та оперативному розрахунку, перевіряти знання ним обов'язків, його спорядження, спеціального та захисного одягу; 11) перевіряти за завданням начальника караулу несення служби постовими, дозорними й особами внутрішнього наряду; 12) перевіряти справність та утримання спеціальної техніки, обладнання, оснащення, ЗІЗОД особового складу відділення; 13) виїжджати за сигналом тривоги з відділенням і керувати його роботою під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до розділу ІІ "Завдання та обов'язки командира відділення" Посадової інструкції командира відділення 4 ДПРЧ, затвердженої наказом ДПРЧ-4 ДПРЗ-1 ГУ ДСНС України у Полтавській області від 19.10.2016 № 94, командир відділення, зокрема повинен піклуватися про збереження здоров'я підлеглих і стежити за дотриманням ними правил безпеки праці /т. 1 а.с. 10/.

Згідно з положеннями пункту 43 розділу VI Порядку № 1032 не дозволяється відлучатися особовому складу чергового караулу з підрозділу без поважних причин та без погодження з начальником караулу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області від 01.08.2017 № 75 "Про закріплення особового складу працівників підрозділу за черговими караулами" за четвертим караулом закріплені: командир відділення прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1, командир відділення старший служби цивільного захисту ОСОБА_10, водій – старшина служби цивільного захисту ОСОБА_11, водій – старший сержант служби цивільного захисту – ОСОБА_12, пожежний рятувальник – молодший сержант служби цивільного захисту – ОСОБА_9, пожежний рятувальник – сержант служби цивільного захисту ОСОБА_5, деспетчер – ОСОБА_13 /т. 1 а.с. 101-102/.

Позивачем надано до суду наряд на службу IV караулу, відповідно до якого з 08 год. 00 хв. 12.09.2017 по 08 год. 00 хв. 13.09.2017 начальником караулу зазначений – ОСОБА_1 /т.1 а.с. 171/.

Водночас у висновку службового розслідування від 14.11.2017 зазначено, що начальника караулу за четвертим караулом не закріплено, оскільки посада вакантна. /т. 2 а.с. 29/.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 87 Положення № 593 на особу рядового і начальницького складу може бути покладено у зв'язку із службовою необхідністю тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, а саме: вакантною (незайнятою) - за її згодою; невакантною (зайнятою) - у разі тимчасової відсутності або відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою особи, яка її займає.

Згідно з пунктом 89 Положення № 593 покладення на особу рядового і начальницького складу тимчасового виконання обов'язків за посадою та звільнення її від виконання обов'язків за займаною нею посадою здійснюється за наказом по особовому складу посадової особи, яка має право призначати на цю посаду. У разі службової необхідності керівникові (начальникові) органу чи підрозділу цивільного захисту дозволяється покладати на особу начальницького складу тимчасове виконання обов'язків за вакантною (незайнятою) посадою, призначення на яку і звільнення з якої здійснюється за наказом ДСНС, - на строк до одного місяця.

У запереченнях відповідач-1 вказав, що начальником ГУ ДСНС України у Полтавській області не видавалися накази про призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду начальника караулу 4 ДПРЧ (м. Полтава). Також, за доводами відповідача-1, обов'язки начальника караулу 4 ДПРЧ не доводилися позивачу до виконання /т. 1 а.с. 187/.

Позивачем не заперечується те, що наказ про призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду начальника караулу 4 ДПРЧ (м. Полтава) не видавався.

Отже, відповідачами не надано до суду належних доказів перебування ОСОБА_1 12.09.2017 на посаді начальника караулу 4 ДПРЧ (м. Полтава), зокрема наказу про призначення позивача на посаду начальника караулу 4 ДПРЧ (м. Полтава).

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 11 Розділу V Порядку № 1032 начальнику чергового караулу забороняється відпускати будь-кого зі складу караулу, залишати відкритими пости, маршрути дозорів і сектори, виводити з оперативного розрахунку спеціальну техніку й обладнання, а також без дозволу начальника підрозділу дозволяти заміну особового складу караулу.

Також згідно з пунктом 23 Розділу V Порядку № 1032 у командира відділення відсутні повноваження відпускати будь-кого зі складу караулу.

Отже, ні керівник відділення, ні керівник караулу не наділені повноваженнями відпускати будь-кого зі складу караулу.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем надано дозвіл сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_5 пожежному-рятувальнику 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області залишити розташування підрозділу за наступних обставин:

- виконуючи обов'язки начальника караулу, ОСОБА_1 надано дозвіл піти до магазину сержанту СЦЗ ОСОБА_5 для покупки їжі на вечерю, оскільки у нього зіпсувалася їжа (згідно з поясненнями позивача від 12.09.2017 /т. 1 а.с. 96/);

- також сержант СЦЗ ОСОБА_5 у поясненнях від 12.09.2017 зазначив, що отримав дозвіл на похід до магазину від начальника караулу ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 95/;

- згідно з відібраними у ході службової перевірки пояснень від ОСОБА_1 від 03.11.2017 останній зазначив, що 12.09.2017 ним надані пояснення працівникам ОКЦ та зазначено, що інших пояснень позивач не надаватиме /т. 1 а.с. 109/.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем надані відповідні пояснення відповідно до пункту 81 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідачів стосовно того, що фактично позивач, як керівник відділення, допустив перевищення своїх службових повноважень, надавши дозвіл сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_5 пожежному-рятувальнику 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області залишити розташування підрозділу.

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що відсутність сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 не призвела б та не призвела до зниження готовності підрозділу до виконання завдань за призначенням до негативних наслідків є безпідставними, оскільки можливе настання/ненастання негативних наслідків не надає права службовій особі порушувати вимоги законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту.

Стосовно виявленого порушення під час відпрацювання ввідної "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо", суд зазначає наступне.

Положеннями частини дев'ятої статті 80 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що організація та порядок гасіння пожежі, обов'язки і права осіб, які виконують завдання щодо гасіння пожежі, встановлюються Статутом дій у надзвичайних ситуаціях щодо гасіння пожеж, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Систему організації та зміст дій органів управління, аварійно-рятувальних та пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, спрямованих на виконання заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, що загрожують життю та здоров'ю людей і завдають матеріальних збитків, визначено у Статуті дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2012 за № 835/21147 (надалі – Статут).

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Розділу ІІІ Статуту оперативні дії під час гасіння пожеж (далі – оперативні дії) – це організоване застосування сил та засобів пожежно-рятувальних підрозділів, дії яких спрямовані на виконання основного оперативного завдання. Оперативні дії повинні проводитися з дотриманням встановлених вимог безпеки, передбачених для певного виду робіт.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Розділу ІІІ Статуту визначено, що керівник гасіння пожежі (КГП) є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучено до гасіння пожежі. Він відповідає за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежно-рятувальної техніки та оснащення. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ МНС України, не має права втручатися в його дії.

КГП може бути особа начальницького складу, яка отримала в установленому цим Статутом порядку відповідний допуск до самостійного виконання обов'язків керівника гасіння пожежі, зразок якого наведено у додатку 2 до цього Статуту.

У переліку осіб, які можуть виконувати обов'язки КГП, зазначені зокрема: командири відділень (крім підрозділів, що обслуговують об'єкти на підставі договорів).

Згідно з підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 Розділу ІІІ Статуту командир відділення є безпосереднім начальником особового складу відділення і відповідає за його дії та виконання ним правил безпеки праці. Він керує оперативною роботою відділення.

Підпунктом 5 пункту 23 Розділу V Порядку № 1032 визначено, що командир відділення повинен піклуватися про збереження здоров'я підлеглих і стежити за дотриманням ними правил безпеки праці та носіння встановленої форми одягу.

Згідно з підпунктом 4.12.1.8 пункту 4.12.1 Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, підйом чи спуск по висувній пожежній драбині допускається після того, як драбина надійно притулена до будівлі (споруди) та підтримується за тятиву нижнього коліна пожежником /т. 2 а.с. 55 зворотній бік/.

Як вищезазначено, у висновку службового розслідування від 14.11.2017 встановлено, що під час відпрацювання ввідної "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо" позивачем допущено порушення вимог безпеки праці, а саме: під час підйому на дах будівлі та спуску пожежного-рятувальника ОСОБА_9 по висувній пожежній драбині, драбина не підтримувалась за тятиву нижнього коліна пожежним рятувальником /т.2 а.с. 33/.

У поясненнях позивача від 12.09.2017 останній вказав, що під час відпрацювання ввідної працівниками ОКЦ горіння даху над приміщенням гаражу пожежний-рятувальник ОСОБА_9 піднімався по триколінній драбині, його не страхували, не тримали драбину, чим допустили необачність /т.1 а.с. 98/.

Також допитані у судовому засіданні 11.01.2018 у якості свідків – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що 12.09.2017 під час відпрацювання ввідної працівниками ОКЦ "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо" пожежний-рятувальник ОСОБА_9 піднімався/спускався по висувні драбині, при цьому, його не страхували, не тримали драбину.

Суд зазначає, що наказом ГУ ДСНС у Полтавській області від 28.12.2016 № 349 на виконання вимог пункту 2.2.1 Розділу ІІІ "Гасіння пожеж" Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом МНС України від 13.03.2012 № 575, та з метою забезпечення постійної готовності підрозділів області дій за призначенням, враховуючи позитивні результати здачі заліків начальницького складу Головного управління та підрозділів Полтавського обласного гарнізону цивільного захисту, допущено до самостійного виконання обов'язків керівника гасіння пожежі з 28.12.2016, зокрема прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 4ДПРЧ (м. Полтава) 1 ДПРЗ (м. Полтава) Головного управління /т. 1 а.с. 193-194а/. Також видано ОСОБА_1 допуск до самостійного керівництва гасінням пожежі № 60 з 28.12.2016 до 28.12.2018 /т.1 а.с. 198/

Отже, позивач отримав дозвіл на виконання обов'язків керівника гасіння пожежі.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідачів щодо порушення позивачем вимог Порядку № 1032 та Статуту, оскільки позивачем як керівником гасіння пожежі і посадової особи, яка відповідальна за особисту безпеку особового складу та його дії з виконання правил безпеки праці, проводив ввідну "Гасіння умовної пожежі покрівлі гаражу пожежного депо" без дотримання встановлених вимог безпеки, не дбав про особисту безпеку підлеглого особового складу.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу у зв'язку з незазначенням у ньому виду пожежної драбини, який використовувався під час навчань, з огляду на наступне:

- згідно з підпунктами 4.12.1.1, 4.12.1.2 пункту 4.12 Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, до ручних пожежних драбин належать висувна триколінна, драбина-штурмівка, драбина-палиця. Пiд час роботи з ручними пожежними драбинами на заняттях, навчаннях чи на пожежі необхідно: не допускати пiдйому та спуску більше одного чоловіка на драбину- палицю та драбину-штурмiвку, а також на одне коліно висувної пожежної драбини; утримувати висувну пожежну драбину під час пiдйому чи спуску людей по ній, а також під час роботи на драбині зі стволом чи інструментом; при роботі на драбині зі стволом, шанцевим інструментом закріплюватися за східці за допомогою карабіна; при пiдйомi по висувній пожежній драбині з інструментом вжити заходів, щоб не допустити його падіння;

- позивачем у письмових поясненнях від 12.09.2017 /т. 1 а.с. 98/ вказано про використання триколінної драбини;

- використання висувної пожежної драбини під час навчань підтверджено показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні 11.01.2018, та висновком службового розслідування /т. 1 а.с. 120/.

Щодо посилань позивача на розбіжності у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного наказу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що мотивувальна частина наказу містить, зокрема опис виявлених порушень службової дисципліни ОСОБА_1, водночас у резолютивній частині зазначений перелік нормативно-правових актів, приписи яких порушив позивач.

Суд також не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу з огляду незазначення у резолютивній частині спірного наказу відповідного підпункту пункту 23 Розділу V Порядку № 1032, який порушив позивач, оскільки зі змісту мотивувальної частини вбачається, зокрема, що позивач порушив вимоги статті 80 Кодексу цивільного захисту України, підпункти 1.1.1, 2.2.1, 3.4.1 розділу ІІІ Статуту, підпункт 5 пункту 23 Розділу V Порядку № 1032, пункт 4.12.1.8 Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення службової дисципліни, зазначені у висновку службового розслідування від 14.11.2017.

Стосовно посилань позивача щодо прийняття оскаржуваного наказу неуповноваженою особою суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Дисциплінарного статуту начальник – особа молодшого, середнього, старшого або вищого начальницького складу, яка відповідно до службових повноважень має право віддавати (видавати) накази чи розпорядження, застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.

Положеннями статті 10 Дисциплінарного статуту визначено, що начальник, якому особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважається прямим.

Згідно з пунктом 12 Дисциплінарного статуту начальники можуть бути старшими або молодшими. Старшим є вищий за посадою начальник.

Пунктом 15 Положення № 593 визначено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий.

Особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання, зокрема молодший начальницький склад – молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту; старший начальницький склад – майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту.

Суд звертає увагу на те, що згідно з наказом від 13.01.2014 № 20ос позивач має спеціальне звання – прапорщика служби цивільного захисту /т. 1 а.с. 35/, отже, позивач відноситься до молодшого начальницького складу.

Водночас оскаржуваний наказ видано начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_6 /т. 1 а.с. 12-13/, посаду якого згідно з пунктом 15 Положення № 593 віднесено до старшого начальницького складу.

Крім того, відповідно до штату № 17/153 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Полтавській області, затвердженого наказом ДСНС України від 06.11.2013 № 675, до структури загону входить, зокрема 4 ДПРЧ (м. Полтава) /т.1 а.с. 48/.

Таким чином, ОСОБА_6 є старшим прямим начальником ОСОБА_1

Пунктами 16, 17, 18 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Наказ чи розпорядження має віддаватися (видаватися) начальником відповідно до повноважень згідно із займаною посадою, на підставі законодавства, не принижувати честі та гідності підлеглих, бути чітким, зрозумілим і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. Наказ чи розпорядження може віддаватися усно чи видаватися письмово щодо однієї особи або групи осіб рядового і начальницького складу, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

Згідно з пунктом 24 Дисциплінарного статуту начальник зобов'язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Правом начальника є віддання (видання) наказів чи розпоряджень, а обов'язком підлеглого – їх виконання (пункт 29 Дисциплінарного статуту).

Положеннями пункту 32 Дисциплінарного статуту визначено, що начальники, які є заступниками керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, керівниками його структурних підрозділів та територіальних органів управління, підрозділів цивільного захисту, та інші прямі начальники стосовно підлеглих мають право застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення згідно із цим Статутом в обсязі, визначеному керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68 - 70 цього Статуту, в обсязі, визначеному керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (пункт 73 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 7.20 пункту 7 Положення про 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій 10.10.2014 № 572 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.10.2016 № 511), начальник 1 ДПРЗ у встановленому порядку проводить службові розслідування стосовно особового складу 1 ДПРЗ, у межах наданих повноважень застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу та працівників відповідно до Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту та Кодексу законів про працю (крім своїх заступників) /т. 1 а.с. 89/.

Таким чином, вищезазначене спростовує твердження позивача стосовно видання оскаржуваного наказу неуповноваженою особою.

Суд відхиляє довід позивача про те, що відповідно до пункту 58 Дисциплінарного статуту притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе лише у випадку настання наслідків.

Так, положеннями пункту 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.

Водночас оскаржуваний наказ містить посилання на пункт 59 Дисциплінарного статуту, згідно з яким до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Отже, за положеннями пункту 59 Дисциплінарного статуту є необов'язковим настання негативних наслідків для притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Як вищезазначено, накладене наказом начальника 1 ДПРЗ ОСОБА_6 від 12.05.2017 № 61 ос на позивача дисциплінарне стягнення – зауваження на дату винесення оскаржуваного наказу та станом на дату розгляду справи не знято.

Таким чином, відповідач-2 співрозмірно та обґрунтовано застосував до позивача вид дисциплінарного стягнення – догану.

З урахуванням викладеного та встановленого судом, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 17.11.2017 № 149 начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області, яким на командира відділення 4 державної пожежно-рятувальної частини 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення – догана.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Кондратюка, 2, к. 178, м. Полтава, Полтавської області; паспорт серія КН № 433084) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області (вул. М. Бірюзова 26/1, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38610079), 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Половка, 103, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38276829) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 05.02.2018.

Суддя Т.С. Канигіна