Рішення № 72061736, 06.02.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м.Кропивницький Справа № П/811/2079/17

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ» (надалі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 р. №0019601205 яким позивачеві визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 814846 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 407423 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за наслідками якої складено акт від 21.06.2017р. №39/11-28-12-05/38268315. В ході перевірки встановлено не включення до складу податкових зобов’язань з ПДВ в декларації за квітень 2017р. сум ПДВ відображених у податкових накладних виписаних та зареєстрованих в ЄРПН покупцям на загальну суму 814846 грн., що призвело до заниження р.9 «Усього податкових зобов’язань» та стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача зазначає, що ним дійсно не відображено в декларації за квітень суми ПДВ у складі податкових зобов’язань на підставі податкових накладних виписаних покупцям, але вказане порушення ним було самостійно усунуто шляхом подачі декларації з ПДВ в липні 2017р. з уточнюючими показниками за квітень 2017р., що прямо передбачено ст. 50 ПК України, а тому рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечив проти позову та зазначив, що при прийнятті рішення посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений нормами ПК України (а.с.50).

Сторони в судове засідання не звились.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пунктів 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пунктів 201.14., 201.15. ст. 201 ПК України Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем протягом квітня 2017 р. здійснювалось надання послуг суб’єктам господарювання та відповідно було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: №№ 4 від 25.04.2017р., 5 від 25.04.2017р., 3 від 26.04.2017р., 1 від 27.04.2017р., 2 від 27.04.2017р., 6 від 27.04.2017р., 7 від 27.04.2017р., 8 від 27.04.2017р., 9 від 27.04.2017р., 10 від 27.04.2017р., 11 від 28.04.2017р. (а.с. 15-25).

Разом з тим, в порушення вимог пунктів 201.14., 201.15. ст. 201 ПК України позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2017р. не відображено у складі податкових зобов’язань (р. 9, додаток 5) суми ПДВ визначені у вищевказаних податкових накладних (а.с. 44-47).

Посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за наслідками якої складено акт від 21.06.2017р. №39/11-28-12-05/38268315. В ході перевірки встановлено не включення до складу податкових зобов’язань з ПДВ в декларації за квітень 2017р. сум ПДВ відображених у податкових накладних виписаних та зареєстрованих в ЄРПН покупцям на загальну суму 814846 грн. (а.с. 9-14).

Згідно п.п. 47.1.1. п. 47.1. ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв’язку з виявленим порушенням відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 р. №0019601205 яким позивачеві визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 814846 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 407423 грн. (а.с. 7).

Доводи позивача щодо того, що ним було усунуто порушення вимог податкового законодавства шляхом подачі в липні 2017р. уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень (а.с. 26-34), судом до уваги не приймаються оскільки усунення помилок в податковій декларації здійснено не у зв’язку з самостійним виявленням помилок, а після перевірки проведеної контролюючим органом, що суперечить положенням п. 50.1. ст. 50 ПК України.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-СПМ" (код 38268315, вул. В. Терешкової, 227, м.Кропивницький, 25014) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код 39393501, вул. В. Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006) про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2017 року №0019601205 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1