Рішення № 72061675, 31.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3767/17

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації із позовом, в якому просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності про нерухоме майно на власника ОСОБА_1, сформований Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 12.03.2011 за №29274752, серія ССУ №472717, реєстраційний номер 6718521 по рішенню Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р за позивачем визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному, м. Овруч, Житомирська область.

Вказує, що при проведенні державної реєстрації права власності на підставі вказаного рішення суду Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради було допущено технічку описку та невірно зазначено відомості, а саме: "1/3" частини замість "1/2 частини".

Зазначає, що зверталась із заявою до третьої особи із відповідною заявою про внесення змін, однак отримала відповідь, що з 02.01.2013 КП Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради позбавлено можливості проводити реєстрацію прав власності на нерухоме майно органами БТІ.

За твердженнями позивача, ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації із заявою щодо внесення відповідних змін, однак, листом від 06.03.2017 №192 відповідач листом повідомив ОСОБА_1, що державний реєстратор реєстраційного сектору Овруцької РДА не має повноважень та технічної можливості внести зміни (виправлення) до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вказуючи, що оскільки відповідач та третя особа не можуть внести необхідні зміни (виправлення) до Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач позбавлена можливості відновити порушене право в позасудовому порядку. Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності про нерухоме майно у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначено на 31 січня 2018 року о 11:40.

В судове засідання призначене на 31.01.2018 прибула позивач.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву вих. №05 від 18.01.2017 відповідно до змісту якого зазначає, що рішення про внесення спірного запису до реєстру відповідач не приймав та записи до реєстру речових прав на нерухоме майно не вносив, а тому у задоволенні позовних вимог до Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації слід відмовити за безпідставністю. Також зазначив, що в частині скасування записів у Реєстрі прав власності відповідач не заперечує. В прохальній частині відзиву просив провести розгляд справи без представника Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації. (а.с. 30 та зворот)

Представник третьої особи КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника Коростенського МБТІ. (а.с. 32)

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено та не заперечується сторонами, що згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному, м. Овруч, Житомирської області. (а.с. 9 та зворот)

Згідно витягу про державну реєстрацію КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №29274752 від 12.03.2011 на підставі рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р реєстратором КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності №6718521. Тип об'єкта: будинок, житловий з надвірними будівлями; адреса об'єкта: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, провулок Колгоспний, будинок 3; номер запису 1407 в книзі 8; власник: ОСОБА_1; форма власності: приватна; частка: 1/3. (а.с. 11)

Відповідно до довідки КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №242 від 13.04.2017, при проведенні державної реєстрації рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р в якому за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному, м. Овруч, Житомирської області, реєстратором КП "Коростенське МБТІ" було допущено помилку при формуванні Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 12.03.2011 за №292474752, серія ССУ №472717 у пункті опису частка "1/3", а відповідно реєстрації рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р за ОСОБА_1 повинно бути зареєстровано частку "1/2". (а.с. 12)

Згідно листа КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №3316 від 13.04.2017 що дійсно при проведенні державної реєстрації рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р було у графі "частка" допущено помилку. Коростенське МБТІ не має можливості виправлення, оскільки з 02.01.2013 припинено реєстрацію прав власності на нерухоме майно органами БТІ. Питання щодо внесення змін до витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно може бути вирішено в судовому порядку. (а.с. 14)

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 зверталась до Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації з заявою про внесення змін (виправлень) у запис про державну реєстрацію права власності про нерухоме майно на власника ОСОБА_1, сформований Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 12.03.2011 за №29274752, серія ССУ №472717, реєстраційний номер 6718521 по рішенню Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р.

Відповідач листом від 06.03.2017 №192 повідомив позивачу, що звернення ОСОБА_1 розглянуто. Повідомлено, що 12.03.2011 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис (реєстраційний номер майна 6718521) відповідно до якого ОСОБА_1 належить 1/3 частини житлового будинку №3 по провул. Гончара у. м. Овруч, Житомирської області, хоча, відповідно до рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку №3 по провул. Гончара у. м. Овруч, Житомирської області.

При внесенні записів було допущено помилку. З 01.01.2013 органи, які вносили записи (БТІ) не мають доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Державний реєстратор реєстраційного сектору Овруцької РДА не має повноважень та технічної можливості внести зміни (виправлення) до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вважаються дійсними (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 13)

Вказуючи, що допущена помилка порушує конституційні права позивача щодо розпорядження власним майном та наголошуючи, що оскільки позивач позбавлена можливості відновити порушене право в позасудовому порядку, ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На момент прийняття реєстратором КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради рішення про реєстрацію права власності на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному (ОСОБА_2), м. Овруч, Житомирської області за ОСОБА_1 діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5. (Далі - Тимчасове положення №7/5)

Відповідно до пунктів 1.2 Тимчасового положення №7/5 державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.4 Тимчасового положення №7/5 визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема: право власності на нерухоме майно.

Положеннями п. 2.1 Тимчасового положення №7/5 встановлено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Відповідно до приписів п. 2.2 Тимчасового положення №7/5, заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе (несуть) заявник (заявники).

Згідно п. 3.10 Тимчасового положення №7/5, одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносить записи до відповідного розділу Реєстру прав.

У відповідності до п. 3.11 Тимчасового положення №7/5, після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 8.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", який набрав чинності з 01.01.2013, державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 01.01.2013.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004, починаючи з 01.01.2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Водночас, починаючи з 01.01.2013 року суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить державна реєстрація прав на нерухоме майно, не повноважні вносити будь-які зміни або доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте використовують ці дані під час проведення державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Не повноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав і посадові особи бюро технічної інвентаризації.

Разом з тим, частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Згідно з пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що 12.03.2011 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 6718521) відповідно до якого ОСОБА_1 належить 1/3 частини житлового будинку №3 по провул. Колгоспному (ОСОБА_2) у. м. Овруч, Житомирської області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу про державну реєстрацію КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №29274752 від 12.03.2011. (а.с. 11)

Водночас, відповідно до рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку №3 по провул. Колгоспному (ОСОБА_2) у. м. Овруч, Житомирської області. (а.с. 9 та зворот)

Згідно наявної у матеріалах справи відповіді Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 06.03.2017 №192 позивачу повідомлено, що 12.03.2011 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис (реєстраційний номер майна 6718521) відповідно до якого ОСОБА_1 належить 1/3 частини житлового будинку №3 по провул. Гончара у. м. Овруч, Житомирської області, хоча, відповідно до рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку №3 по провул. Гончара у. м. Овруч, Житомирської області. При внесенні записів було допущено помилку. З 01.01.2013 органи, які вносили записи (БТІ) не мають доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державний реєстратор реєстраційного сектору Овруцької РДА не має повноважень та технічної можливості внести зміни (виправлення) до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вважаються дійсними (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 13)

Крім того, відповідно до довідки КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №242 від 13.04.2017, при проведенні державної реєстрації рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р в якому за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному, м. Овруч, Житомирської області, реєстратором КП "Коростенське МБТІ" було допущено помилку при формуванні Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 12.03.2011 за №292474752, серія ССУ №472717 у пункті опису частка "1/3", а відповідно реєстрації рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р за ОСОБА_1 повинно бути зареєстровано частку "1/2". (а.с. 12)

Таким чином, факт допущення реєстратором Коростенського МБТІ описки при внесенні запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо майна ОСОБА_1 не заперечується сторонами та підтверджений сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що державний реєстратор реєстраційного сектору Овруцької РДА спірних записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно не вносив та не має повноважень і технічної можливості внести зміни (виправлення) до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Водночас, з метою відновлення та захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини конвенційне поняття «майно» являє собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (справа «ОСОБА_3 Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83).

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13)

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184).

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 129-1 Основного Закону судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями статті 18 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння №3 по провул. Колгоспному (ОСОБА_2), м. Овруч, Житомирської області встановлено рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р., яке набрало законної сили 26.01.2010 та є обов'язковим до виконання.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, беручи до уваги, що позивач позбавлена можливості відновити порушене право в позасудовому порядку та керуючись повноваженнями, наданими ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне скасувати запис про державну реєстрацію права власності про нерухоме майно на власника ОСОБА_1, сформований Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 12.03.2011 за №29274752, серія ССУ №472717, реєстраційний номер 6718521 по рішенню Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт допущення реєстратором Коростенського МБТІ помилки при внесенні запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо майна ОСОБА_1 не заперечується сторонами та підтверджений сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позовних вимог в частині скасування записів у Реєстрі прав власності не заперечував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 77, 90, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11101. РНОКПП: НОМЕР_1) до Реєстраційний сектор Овруцької районної державної адміністрації (Реєстраційного сектору Овруцької районної державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (вул. Cосновського, 36-а, Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501. Код ЄДРПОУ 03343953) про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності про нерухоме майно на власника ОСОБА_1, сформований Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 12.03.2011 за №29274752, серія ССУ №472717, реєстраційний номер 6718521 по рішенню Овруцького районного суду Житомирської області від 15.01.2010 по справі №2-90/10р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 06 лютого 2018 року