Рішення № 72061518, 07.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/40/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОГ РИТЕЙЛ” до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОГ РИТЕЙЛ” (далі – ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено фактичну перевірку АЗС з магазином ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702. У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у зв’язку з відсутністю на момент перевірки документів щодо оприбуткування товарних запасів.

На підставі даного акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405, яким застосовано до ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” штраф у розмірі 38118,20 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вважає його таким, що суперечить положенням чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку про реалізацію позивачем товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, оскільки факт обліку перелічених в додатку до акту перевірки товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Позивач вказує на те, що на АЗС з магазином ведеться відповідний облік товарів, які надходять від Розподільчого центру УВК та/або інших постачальників товарів на підставі первинних документів, які зберігаються як прихідні документи та щодекади (кожні 10 днів) передаються для обліку та зберігання у бухгалтерську службу ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” для їх обліку та відображення повноти проведення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку. Оскільки первинні бухгалтерські документі на реалізовані на АЗС з магазином товари є наявні та зберігаються в бухгалтерії підприємства, тому позивач вважає, що фіскальним органом не доведено факту реалізації ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” товарів, які не обліковані у встановленому порядку. У зв’язку з цим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405.

У відзиві на позовну заяву від 24.01.2018 року представник відповідача не погоджується з даним позовом та вважає його безпідставним, оскільки перевіркою встановлено факт неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 19059,10 грн., а саме алкогольних напоїв, зазначених у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.09.2017 року господарської одиниці АЗС з магазином за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11. Вказує на те, що на момент перевірки накладні та будь-які документи на походження товару були відсутні в магазині. Також представник відповідача зазначає, що чинне законодавство не встановлює обов’язку зберігання первинних документів саме в бухгалтерії підприємства, а передбачає також їх зберігання в зачинених шафах під відповідальність осіб, уповноважених головним бухгалтером. У зв’язку з цим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області 29 вересня 2018 року було проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу товарів господарського об’єкту АЗС з магазином ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ”, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702 (а.с.7-8).

З висновку даного акта перевірки слідує, що під час перевірки встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме факт неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 19059,10 грн.

Як слідує з Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.09.2017 року господарської одиниці АЗС з магазином за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, суб’єкта господарювання ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ”, в реалізації знаходилися алкогольні напої за списком на загальну суму 19059,10 грн., щодо яких накладні та будь-які документи на походження товару на момент перевірки були відсутні (а.с.9-10).

На підставі акта перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702 ГУ ДФС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405, яким застосовано до ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” штраф у розмірі 38118,20 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.10).

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до вимог статті 20 цього Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як слідує з акта перевірки, в ньому зафіксовано порушення, яке полягало у тому, що позивач не вів обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання.

Назване порушення передбачене п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Зазначена норма передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.

При цьому відповідальність за порушення п.12 ст.3 зазначеного Закону передбачена статтею 20 цього Закону у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405 винесено у зв’язку з порушенням позивачем на думку відповідача п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме необлікування у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання товарних запасів на загальну суму 19059,10 грн., у зв’язку з чим застосовано штрафну санкцію у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, що становить 38118,20 грн.

Згідно з вимогами ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 р. №996-XIV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Положеннями частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Як передбачено ч.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9 цього Закону).

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі – Положення), затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

При цьому, відповідно до пункту 2 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до вимог п.6.1, 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності підлягають обов'язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських та інших звітностей з бухгалтерської служби і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (пункт 6.8 Положення).

Наведене свідчить, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, відображеної в постанові суду від 20.01.2015 року у справі №21-275а14.

Відповідачем, як вже зазначалося, встановлено факт необлікування товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 19059,10 грн.

Перелік названих товарів зазначено у додатку до акта перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702 “Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.09.2017 року господарської одиниці АЗС з магазином за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, суб’єкта господарювання ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” (а.с.9-10).

Цей перелік містить 19 найменування товару.

Крім того, як слідує з цієї Відомості, працівниками фіскального органу зроблено запис про те, що накладні та будь-які документи на походження товару на момент перевірки були відсутні.

Тобто, згідно з даною Відомістю підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було неподання позивачем під час перевірки первинних документів на товари, перелічені у цій Відомості.

Як слідує з пояснення до акта перевірки від 29 вересня 2017 року, оператор АЗС з магазином ОСОБА_3 зазначає, що на момент перевірки 29.09.2017 року в реалізації знаходилися алкогольні напої згідно відомості зняття фактичних залишків товарних запасів на загальну суму 19059,10 грн., первинні документи на які знаходяться в офісі та будуть пред’явлені за вимогою (а.с.69).

Водночас на підтвердження обліку названих товарів позивачем було надано суду видаткову накладну №КФ-0000871 від 31.01.2017 року (а.с.12) та накладні на переміщення №2724900024 від 31 січня 2017 року, №2724900100 від 06 квітня 2017 року, №2724900114 від 26 квітня 2017 року, №2724900141 від 31 травня 2017 року, №2724900150 від 08 червня 2017 року, №2724900155 від 16 червня 2017 року, №2724900163 від 29 червня 2017 року, №2724900175 від 19 липня 2017 року, №2724900189 від 02 серпня 2017 року, №2724900195 від 10 серпня 2017 року, №2724900200 від 16 серпня 2017 року, №2724900206 від 30 серпня 2017 року, №2724900209 від 05 вересня 2017 року, №2724900215 від 13 вересня 2017 року, №2724900219 від 20 вересня 2017 року, №2724900223 від 27 вересня 2017 року на підрозділ АЗС Житомир «Майдан Визволення» від Розподільчий центр УВК та Транзитний склад Житомирська філія (а.с.13-61). Крім того, позивачем надано суду договір №01/02-17 про надання комплексних логістичних послуг від 01 лютого 2017 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “УВК Україна” (виконавець) надає ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” (замовник) послуги, передбачені у додатках до нього, в тому числі, як передбачено підпунктами 1.1.1, 1.1.2 пункту 1.1 цього договору та додатками №1, №2 наступні послуги: зберігання товарів, навантаження, розвантаження, перепалетування, перепакування, формування партій товару та інші додаткові (супутні) складські послуги; транспортно-експедиторські та додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом по території України (а.с.78-90).

Названі документи підтверджують облік зазначених в них товарів.

Під час вирішення справи судом також взято до уваги, що згідно з наказом ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” №1 від 02 січня 2017 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства на 2017 рік» визначено облікову політику підприємства (а.с.72-77).

Пунктом 3 даного наказу передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку покладається на уповноважену керівником підприємства особу – головного бухгалтера.

Як слідує з пункту 7 цього наказу, зобов’язано відповідальних працівників АЗК (автозаправний комплекс) не рідше 1 разу на 10 днів передавати звіт про рух товарів на торговій точці відповідальному працівнику бухгалтерії. До звіту додаються всі первинні документи, що підтверджують рух товарів.

Відтак, первинні документи, що підтверджують рух товарів на АЗС з магазином, не рідше 1 разу на 10 днів передаються відповідальному працівнику бухгалтерії, а тому після закінчення цього періоду не зберігаються на АЗС.

Враховуючи положення частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", позивач вправі самостійно визначати облікову політику підприємства, в тому числі і порядок зберігання первинних документів.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження письмового витребування від позивача документів, на підтвердження обліку товарів у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 19059,10 грн.

Враховуючи те, що позивачем надано суду документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, та які в повній мірі підтверджують належне ведення ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ” обліку товарних запасів, що є підставою для їх оприбуткування та внесенню записів до облікових бухгалтерських реєстрів, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405 Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено протиправно, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд не приймає до уваги обставини, викладені у відзиві відповідача на позовну заяву, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1762,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №798 від 10.01.2018 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 12.10.2017 року №0009981405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОГ РИТЕЙЛ” (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код 38740702) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 09 лютого 2018 року.

Суддя В.Д. Ковальчук