Постанова № 72061356, 01.02.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/1357/17 Провадження № 22-ц/795/55/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Харечко Л. К.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді Харечко Л.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

секретар - Поклад Д.В.,

учасники справи: позивач – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», відповідач – ОСОБА_2,

за участі: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року у складі судді Слісар А.В., що постановлено та повний текст якого складено 11.10.2017 року у м. Мена Чернігівської області,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.06.2011 року в сумі 49 695 грн. 95 коп., з якої: 2 807 грн. 92 коп. заборгованість за кредитом, 40 345 грн. 37 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 700 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. штрафу (фіксована частина), 2 342 грн. 66 коп. штрафу (процентна складова). Просив покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Доводи скарги зводяться до того, що суд не дослідив строк дії картки, а також не був досліджений розрахунок заборгованості на предмет здійснення відповідачем погашень боргу, що стало наслідком прийняття невірного по суті рішення на підставі помилково зроблених судом висновків про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду.

Вказує, що термін дії картки № 5211537350461930 встановлений до 02/2017 року, а отже, правовідносини між сторонами тривають і належним чином зобов’язання відповідачем досі не виконані.

Вислухавши суддю – доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що трирічний строк позовної давності почав свій перебіг з дня закінчення дії договору, тобто з 02.06.2013 року, тому саме з цього часу у позивача виникло право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання в повному обсязі. Проте, відповідач здійснив часткову оплату боргу 16.05.2014 року, а отже строк позовної давності почав свій відлік 17.05.2014 року та закінчився 17.05.2017 року. Таким чином, підставою для відмови є пропуск позивачем строку позовної давності, адже останній звернувся до суду у вересні 2017 року.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам даної справи, а також порушує норми матеріального закону.

Матеріалами справи встановлено, що 02.06.2011 року сторонами був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 7 200 грн. 00 коп. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверненням, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між сторонами договір, про що свідчить його підпис в анкеті – заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, з якими, відповідач, був ознайомлений (а.с. 5).

Так, пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору, а згідно з пунктом 1.1.2.4, у разі незгоди зі зміною правил або тарифів банку, позичальник зобов’язаний надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Згідно з п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Пунктом 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою встановлено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.7.6 Умов та правил позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, оплачувати комісії. При порушенні останнім строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредиту, відсотків та комісій.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_2 не виконував належним чином зобов’язань за кредитним договором, чим порушив умови кредитного договору, зокрема, Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, а також положення матеріального законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а отже, заборгував Банку суму непогашеного кредиту та відсотки за користування кредитом, проте, дійшов невірного висновку про те, що позивач порушив строк позовної давності звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановленими статтями 253 – 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, сторони погодили, що строк позовної давності стосовно вимог банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом становить 50 років (п. 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг).

Положеннями п. п. 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що карта дійсна до останнього дня місяця, вказаного на лицьовій стороні карти включно. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання Клієнту картки з новим строком дії).

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 02.06.2011 року звернувся з заявою про отримання кредитної картки та отримав її 23.06.2011 року за № 5211537350461930, кінцевий термін дії якої є лютий 2017 року, то враховуючи також, що позивач звернувся до суду у вересні 2017 року, строк позовної давності ним не пропущений.

Звідси виходить, що правовідносини між сторонами досі тривають і оскільки, відповідач не повернув кредитні кошти позивачу, з нього підлягає стягненню в примусовому порядку сума не повернутого кредиту, відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, а тому, апеляційний суд вважає, що з останнього підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 2 807 грн. 92 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 39 399 грн. 17 коп., штраф в розмірі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина) та штраф в сумі 2 110 грн. 35 коп. (процентна складова).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з правилами ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та скасовує рішення суду першої інстанції з постановленням нового по суті судового рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 1 600 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції і 1 760 грн. за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2017 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 02.06.2011 року в загальній сумі 44 817 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот сімнадцять грн.) 44 коп., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 2 807 грн. 92 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 39 399 грн. 17 коп., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 2 110 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 1 600 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції і 1 760 грн. за розгляд справи в апеляційному суді.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06.02.2018 року.

Головуючий:Судді: