Ухвала суду № 72058780, 25.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/1387/17 Головуючий у 1 інстанції- Бакай І.А.

Провадження № 11-кп/783/1235/17 ОСОБА_1Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Урдюк Т.М., Стельмаха І.О.,

розглянувши кримінальне провадження № 446/1387/17 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.3 ст. 185 КК України,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

прокурора Гуменної І.Р.,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. на вирок Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено й стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 151021,15 грн. відшкодування матеріальної та моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 109072 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 14 березня 2017 року близько 14.00 год. за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом віджиму металопластикових дверей, проник у приміщення будинку ОСОБА_3, який знаходиться на вул. Грушевського, 5 в смт. Новий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, звідки таємно викрав 3200 доларів США, золоте кільце 585 проби вагою 10 грам вартістю 9700 гривень, планшет марки «LENOVO TAB» вартістю 7000 грн., ноутбук марки «Samsung» вартістю 7000 грн., пляшку віскі «RED LABEL» ємністю 0,5л вартістю 243 грн. та пляшку віскі «BLACK LABEL» ємністю 1 л вартістю 625 грн. Своїми діями ОСОБА_2 та невстановлена особа спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 110616 грн.

27 березня 2017 року близько 12.00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в приміщення будинку ОСОБА_4, який знаходиться на вул. Незалежності, 20 в с. Банюнин Кам'янка-Бузького району Львівської області, звідки таємно викрав 4500 гривень, золоті вироби 585 проби, а саме: п'ять жіночих кілець, обручку, два ланцюжка, дві пари сережок, кулончик, два хрестики, браслет, загальною вагою 35 грам загальною вартістю 34125 грн., плазмовий телевізор марки «Samsung» вартістю 14 000 грн., ноутбук марки «lenovo» вартістю 5000 грн., відеокамеру марки «SONI» вартістю 3000 грн., фотоапарат марки «Samsung» вартістю 1200 грн. та три жіночі шуби, а саме жіночу шубу з написом «Cboiloveyou» вартістю 6297,75 грн., жіночу шубу з написом «JinMing» вартістю 5898,40 грн. та жіночу шубу вартістю 27000 грн. Своїми діями ОСОБА_2 та невстановлена особа заподіяли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 101021,15 грн.

На вирок суду заступник прокурора Львівської області Пуківський Б.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання - чотири роки позбавлення волі; у решті вирок залишити без зміни. Не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв’язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок безпідставного застосування ст. 75 КК України. Суд першої інстанції не дотримався вимог ч.2 ст. 65, ч.2 ст. 50, ст. 75 КК України, належної оцінки всім обставинам, які мають значення для призначення покарання, не надав; у вироку взагалі не наведено підстав та мотивів застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням; не зазначив, які з наведених обставини справи та дані про особу дають підстави стверджувати про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання з відповідним контролем за ним; суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого діяння, те що ОСОБА_2 з корисливих мотивів вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб повторно, поєднане з проникненням в житло, що віднесено до тяжких злочинів, спосіб вчинення злочинів та розмір заподіяних збитків свідчить про його підвищену суспільну небезпеку; вчинив два епізоди злочину, якими заподіяно значну матеріальну шкоду, й заподіяні злочинами збитки не відшкодовані обвинуваченим. Суд першої інстанції, врахувавши щире каяття як обставину, що пом’якшує покарання, не мотивував належним чином, у яких саме діях виражалося відповідне ставлення ОСОБА_2 до скоєного. ОСОБА_2 не відшкодував заподіяну злочинами шкоду хоча б частково, що не може свідчити про щирість його розкаяння.

Під час апеляційного розгляду прокурор апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на викладені в них мотиви.

Обвинувачений ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив та просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, сторону обвинувачення та сторону захисту, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з таких підстав.

При прийнятті рішення суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Зміст вироку повинен відповідати вимогам ст. 374 КПК України, зокрема, в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

Так у мотивувальній частині вироку, зазначивши формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції не навів жодного з доказів на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 95 КПК України показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

У вироку суд покликався на те, що «Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, показав про обставини вчинення злочину, як вони викладені вище, просить його суворо не карати. Цивільні позови визнав повністю. Не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України» (а.с.68 зворот).

Таке покликання суду в обвинувальному вироку суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Зі змісту вироку вбачається, що він не містить жодних фактичних даних, на підставі яких суд встановив наявність фактів та обставин, викладених у формулюванні обвинувачення.

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, вирок відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про неправильне застосування кримінального закону (ст. 75 КК України) колегія суддів вважає, що за умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_2 та за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням слід вважати таким, що не відповідає вимогам кримінального закону.

При новому судовому розгляді суд першої інстанції повинен з дотриманням вимог кримінального процесуального закону всебічно, повно та об’єктивно з’ясувати обставини кримінального провадження та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. задоволити частково.

Вирок Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Призначити у Кам’янка-Бузькому районному суді Львівської області новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7