Вирок № 72058587, 02.02.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/896/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Невойта П.С.

секретарів с/з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140050003185 від 14 липня 2016 року щодо обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, військовозобов’язаного, раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України,-

з участю прокурорів Ковальчука М.В., Максимціва Б.Б.

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4,

встановив:

в період часу з 01.02.2016 року по 28 жовтня 2016 року ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у квартирі за адресою м.Львів, вул. Мазепи, 22/34, за допомогою власного ноутбука «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. МР07ЕТ76), який реєструвався в мережі Інтернет за ІР-адресою 188.230.53.217 та на якому встановлений жорсткий диск моделі «Western Digital WD10S21X», реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, встановив програмний продукт «еМule» та, усвідомлюючи, що користувачі мережі Інтернет мають вільний доступ, завдяки встановленому ним програмному продукту «еМule», до файлів, розміщених на його ноутбуці, розмістив на жорсткому диску 20 відеозаписів порнографічного характеру, на яких відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру, в результаті чого вони стали доступними іншим користувачам всесвітньої мережі Інтернет.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфікуються як розповсюдження творів порнографічного характеру, вчинене щодо відеопродукції порнографічного характеру, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 301 КК України.

Крім цього, в період часу з 01 лютого 2016 року по 28 жовтня 2016 року ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у квартирі за адресою м.Львів, вул.Мазепи, 22/34, за допомогою власного ноутбука «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. MP07ET76), який реєструвався в мережі Інтернет за ІР-адресою 188.230.53.217 та на якому встановлений жорсткий диск моделі «Western Digital WD10S21X», реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, встановив програмний продукт «еМule» та, усвідомлюючи, що користувачі мережі Інтернет мають вільний доступ, завдяки встановленому ним програмному продукту «еМule», до файлів, розміщених на його ноутбуці, розмістив на жорсткому диску 179 відеозаписів порнографічного характеру, на яких відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, в результаті чого вони стали доступними іншим користувачам всесвітньої мережі Інтернет.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфікуються як розповсюдження творів порнографічного характеру, вчиненому щодо відеопродукції порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 301 КК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України, не визнав та суду пояснив, що близько 9-10 год. 23.11.2016 року до них у квартиру прийшли працівники поліцї та намагалися вибити двері до його кімнати, а тому він змушений був відчинити. ОСОБА_6 відсунув його від комп’ютера та за його допомогою зняли ІР-адресу, він самостійно надав пароль і запросили на кухню, а свого напарника попросив піти за понятими. Дійсно комп’ютери знаходилися у кімнаті, яку він використовує. Ноутбуком він користується близько 1 року і на ньому встановлений жорсткий диск на 1 терабайт. Програми «еМule» він не встановлював і цей окремий файл йому невідомо як туди потрапив. Досліджуваних файлів не скачував і не зберігав. Комп’ютер був куплений у жовтні-листопаді 2015 року дядьком та подарований усій сімї.

З приводу пред'явленого обвинувачення пояснив, що вказані відеофайли не розміщував та не мав жодного наміру розповсюджувати. Просить суд його виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Захисник обвинувачено ОСОБА_5, який діє на підставі договору №02/2017 про надання правової допомоги від 30.01.2017 року /а.с.12/ під час судового розгляду також просив виправдати ОСОБА_4 за відсутністю у його діях складу правопорушень, що йому інкримінують. Просив суд врахувати, що зібрані докази, які надані стороною обвинувачення, з порушенням норм КПК України та мають бути визнані недопустимими. Так, проведення обшуку здійснювала особа, яка не уповноважена ухвалою слідчого судді, початок обшуку проводився без понятих та проводився не в терміни вказані в ухвалі слідчого судді. Також просив визнати і висновок експертів від 23.12.2016 року №51 як недопустимий доказ., постанову про визнання предметів речовими доказами від 30.12.2016

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 старший інспектор відділу протидії кіберзлочинності ГУ НП У Л/о повідомив, що за дорученням слідчого Кулика І.С він проводив обшук у квартирі ОСОБА_4 за адресою: м.Львів, вул.Мазепи, 22/34 та складав протокол обшуку. Коли підійшли до квартири, то зустріли батька ОСОБА_4, який в подальшому покликав дружину ОСОБА_7 і з нею була розмова та їй оголошено ухвалу суду. Коли зайшли до квартири, то у кімнаті, де перебував ОСОБА_4 двері були зачинені з середини. 2-3 хв. ніхто не відкривав, але на їх вимогу ОСОБА_4 відкрив до кімнати двері. Коли зайшли до кімнати, то у кімнаті було два комп"ютери, один не працював, а ноутбук був працюючий. ОСОБА_4 повідомив, що це його техніка. Щоб зафіксувати ІР-адресу підключили комп’ютер до мережі Інетернет, а пароль назвав ОСОБА_4 та за допомогою сайт ресурсу підключилися до Інтернету. Пізніше було вилучено дві одиниці комп’ютерів.

Складений протокл був зачитаний вголос для присутніх, які його підписали, жодних зауважень від них не було.

Свідок ОСОБА_8 працює інспетором ВПК у Львівській області. Під час проведення обшуку у квартирі на вул.Мазепи,22 у м.Львові був присутній ОСОБА_4, його мама, поняті і їх четверо, де у кімнаті обвинуваченого вилучили два комп’ютери. ОСОБА_4 добровільно дав пароль для входження у систему.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що він працює інспектором ВПК у Львівській області. Пригадує, що на вул.Мазепи у м.Львові був обшук та вилучили два комп’ютери, які він допомогав упаковувати та опечатувати. Коли він зайшов до квартири, то там вже були поняті. Обшук проводився на підставі ухвали та доручення слідчого.

Свідок ОСОБА_10, інспектор відділу кіберполіції, пояснив, що до відділу направлено доручення слідчого разом з ухвалою про проведення обшуку. Він з іншими працівниками приїхали на двох автомобілях на вул.Мазепи у м.Львові. Перед дверями квартири зустріли чоловіка, який назвався батьком ОСОБА_4 та з’ясувавши причину прибуття не забажав залишитися, а пішов на роботу. Він пішов шукати понятих, а ОСОБА_6 оголосив ухвалу про обшук та за згодою мами ОСОБА_7 зайшли до квартири. Близько 5-10 хв. він прийшов разом з двома понятими. Одночасно з понятими до квартири зайшли двоє працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 На запитання до мами чи є дома син на початках відповідала, що немає. В подальшому коли виявили комп’ютер на запитання до мами чий комп"ютер знаходиться у кімнаті, де перебував син, остання відповіла, що комп"ютер належить синові. Для включення комп’ютера ОСОБА_4 назвав пароль за допомогою якого ввійшли і Інтернет мережу і на сайті висвітлило ІР-адресу користувача. Мама повідомила, що нічого не розуміється у цьому. Після вилучення комп’ютерів інспектори Кокоць Я.В., Білінський Т.В. та він опечатували вилучені комп’ютери, які потім відвезли до Галицького ВП м.Львова. ОСОБА_6 писав протокол. Увесь цей час ОСОБА_11 був біля них у полі зору.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснила, що чоловік в той день йшов на роботу та зустрів двох цивільних, в подальшому покликав її та залишив їх. Спочатку не хотіла їх впускати, хотіла викликати наряд, однак, вони все ж зайшли до квартири. Вона постукала до сина в двері, повідомила, що це кіберполіція і тоді він відчинив двері та впустив до кімнати. Через 30 хв. до них прийшли поняті, мешканці з іншого підїзду, яких запросили працівники поліції. Повідомила, що комп’ютером користувалися син, чоловік і вона. Однак, чи був встановлений пароль на комп"ютері їй невідомо, але під час користування, син знімав пароль. Часом були його знайомі, які приходили до них до дому і також користувалися комп’ютером. Дійсно вона укладала угоду з провайдером АРБ на квартиру 34 на вул.Мазепи, 22. Комп’ютер приблизно у жовтні 2015 року купив у ОСОБА_12 отець ОСОБА_5, а через кілька місяців доставляв пам'ять і такий належить їй. Під час користування комп’ютером вона не використовувала для огляду відео, яке містить порнографію. Син навчається на 5-му курсі університету за спеціальністю програміст, через інтернет познайомився з дівчиною з Росії.

Будучи в судовому засіданні експерт ОСОБА_13, який працює завідувачем відділу у сфері інформаційних технологій НДКЦ з 2013 року, пояснив, що він проводив коп'ютено-технічне дослідження системного блоку і ноутбука. Відшукавши файли за спеціальною програмою, передав їх на огляд іншому експерту. Ним було відшукано приблизно 200 файлів, які були розповсюджені, вивантажені у мережу Інетернет у спеціальну папку, яку можуть скачати необмежена кількість учасників. Була виявлена програма «еМule», яка встановлена тільки для обміну файлами.

Будучи в суді експерт ОСОБА_14 повідомила, що станом на 23.12.2016 року працювала старшим судовим експертом в НДКЦІ з 2017 року, 9 років стажу, освіта вища мистецтвознавець. Для дослідження їй надавалися відеофайли, які вона оглядала на службовому комп'ютері. Згідно висновку 199 файлів переглянуті були впродовж 3-х днів і на них були відео, що містили сцени порнографічного характеру, у т.ч. і за участю дітей.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України, його вина доводиться дослідженими судом такими доказами:

- письмовим рапортом від 14.07.2016 року старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинності ГУ НП У Л/о ОСОБА_6, згідно якого вбачається, що під час моніторингу соціальних мереж виявлено користувача, який протягом тривалого часу, шляхом встановлення програми «еМule» – з ІР-адресою 188.230.53.217, яка відповідно до інформації відкритого он-лайн сервісу http://2ір.ru/ належить провайдеру "Arrbites.net" м.Львів, здійснює закачування та розповсюдження іншим особам фото- та відеофайлів, контрольні суми яких відповідають таким, що містять ознаки сексуальної експлуатації дітей та неповнолітніх /а.с.39/,

- письмовим рапортом від 09.11.2016 року інспектора відділу протидії кіберзлочинності ГУ НП У Л/о ОСОБА_8, згідно якого вбачається, що під час проведення розшукових заходів виявлено, що за адресою АДРЕСА_1 невідома особа викорстовуючи всесвітню мережу інтернет здійснює розповсюдження матеріалів понографічного характеру, зокрема файлів, що містять дитячу порнографію /а.с.40/,

- довідкою ТзОВ «ЕЙБІ Україна» про те, що за допомогою ІР-адреси 188.230.53.217 здійснювався доступ до мережі інтернет за адресою підключення: АДРЕСА_2. Договір укладений з фізичною особою ОСОБА_7 і станом на листопад 2016 року є діючим /а.с.41/.

- протоколом обшуку від 23.11.2016 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою м.Львів, вул.Мазепи Г., 22 кв.34, під час якого у житлі обвинуваченого вилученого ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» чорного кольору, модель 80 DU (с.н. MP07ET76), у якому зафіксова ІР-адреса 188.230.53.217 та встановлений пароль «Є» /а.с.42-45/;

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 30.12.2016 року згідно якої ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. МР07ЕТ76) та системний блок білого кольору визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні /а.с.61;

- показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7;

- висновком експертів від 23.12.2016 року № 51 судової комплексної компютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 (дослідження компютерної техніки та програмних продуктів) та мистецтвознавчої експертизи за експертною спеціальністю 15.1 (мистецтвознавче дослідження), згідно з яким на носію на жорстких магнітних дисках «Western Digital WD10S21X», що знаходяться на ноутбуці «Lenovo Y70-70 Touch» серед викладених файлів, було виявлено 199 відео файли порнографічного характеру, серед яких 179 відеофайлів за участю дітей, які були вивантажені через програму «еМиlе» в мережу Інтернет. Інформація про які саме файли , коли та скільки разів були вивантажені, наведені у таблиці 4 /а.с.46-60/;

- показаннями експерта ОСОБА_13 та експерта ОСОБА_14;

- з досліджених у судовому засіданні дисків для лазерних систем зчитування формату DVD-R вбачається, що на них містяться відео файли порнографічного характеру у т.ч. і за участю неповнолітніх;

- довідкою ЛКП «Тополя-408» № 42 від 04.01.2017 року, згідно з якою житло за адресою: вул.ОСОБА_15, буд.22 кв.34 належить на праві власності ОСОБА_7, у ній зареєстрований та проживає ОСОБА_16 – син ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.69/.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у скоєнні:

- розповсюдження творів порнографічного характеру, вчинене щодо відеопродукції порнографічного характеру, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України;

- розповсюдження творів порнографічного характеру, вчиненому щодо відеопродукції порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 301 КК України.

При цьому, суд критично оцінює показання обвинуваченого про відсутність у нього будь-яких дій та намірів на розповсюдження відеопродукції порнографічного змісту, копіювання відповідних відеофайлів, як спробу уникнути відповідальності за вчинене, виходячи з такого.

У період інкримінованих дій ОСОБА_4 навчався на 5-му курсі ЛНУ ім.Франка на факультеті електроніка.

Будучи у суді ОСОБА_7 підтвердила, що укладала договір доступу до мережі інтернет через ІР-адресу 188.230.53.217 за адресою підключення: АДРЕСА_2. Даний факт підтверджується довідкою ТзОВ «ЕЙБІ Україна» та не заперечується і самим обвинуваченим.

Згідно протоколу обшуку від 23.11.2016 року в обвинуваченого вилученого ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. MP07ET76), у якому зафіксова ІР-адреса 188.230.53.217.

З дослідженого висновку експертів, таблиця 4, вбачається, що 199 файли через прог- раму «eMule» версії 0,49с в мережу Інтернет вивантажені файли починаючи з 01.02.2016 і до 28.10.2016 неодноразово, деякі з них по 58-59 разів /п.1,3 таб.4 а.с.52 на звор./.

Зазанчені обставини підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_13

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, полягає, зокрема, у діях щодо розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, тобто активними діями особами, направленими на надання іншим особам можливості ознайомитися із змістом продукції порнографічного характеру. Під розповсюдженням слід розуміти безоплатну передачу іншим особам, включаючи дарування, передачу у спадок, надання у тимчасове користування вказаної продукції. Крім того, під предметом вказаного злочину слід вважати відеопродукцію, а саме матеріальні носії, тобто кіноплівки, відеоплівки, комп'ютерні диски та цифрові носії інформації, на яких містяться фільми чи їх фрагменти відповідного змісту

Розглядаючи поняття порнографічних предметів, якими в тому числі є відеопродукція, слід виходити з того, що ними є відповідні зображення чи дії, зафіксовані на матеріальних носіях-речі (книги, картини, кінофільми, фотопродукція, голограми, скульптури, носії інформації, яка існує у цифровій формі). Не можуть бути віднесені до предмета аналізованого злочину інформація, що не зафіксована на носіях, а передається мережами зв'язку (зокрема, відповідні сайти в мережі Інтернет). Разом із тим, будучи зафіксованою на матеріальних носіях (жорстких дисках компютерів, оптичних дисках, картах пам'яті) така інформація набуває фізичної ознаки предмета злочину, передбаченого ст.301 КК України.

Із суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст.301 КК України, характеризується умисною виною та метою, що полягає у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру. Мета має місце тоді коли вказана продукція призначена для оплатної чи безоплатної передачі іншим особам.

Доводи захисника - адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 не демонстрував відеопродукцію порнографічного характеру та фізично не передавав їх іншим особам, а відтак у його діях відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 301 КК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при завантаженні на жорсткий диск веб-сторінки відео файлами порнографічного характеру, відкрив загальний доступ до своєї електронної сторінки та надав змогу переглядати вказану порнографічну продукцію широкому колу користувачів мережі Інтернет.

Посилання захисника та обвинуваченого як недопустимий доказ протокол обшуку від 23.11.2016 року слід зазначити наступне. Ухвалою слідчого судді від 10.11.2016 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4

У відповідності до п.3 ч.2 ст.40 КПК України, слідчий надав письмове доручення для проведення обшуку оперативним працівникам відділу протидії кіберзлочинності ГУ НП У Львівській області /а.с.79,80/.

Згідно ч.2 ст.41 Кодексу під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

До того ж, судом досліджувався сам протокол обшуку та з'ясовано, що під час проведення були залучені поняті. При ознайомленні з протоколом у присутніх не було жодних зауважень.

Щодо кваліфікаційної ознаки злочину - зберіганні творів порнографічного характеру, вчиненому щодо відеопродукції за ч.2 та ч.4 ст.301 КК України, то за таку слід виключити з обвинуаченн, оскільки зберігання має бути визначено з якою метою: збуту або розповсюдження, що не було вмінено обвинуваченому.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, умисні та закінчені.

Як особа, ОСОБА_4 характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, у 2017 році закінчив ЛНУ ім. Франка, не одружений, на утриманні осіб немає, на обліку у психо- та наркодиспансерах не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відсутні.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження, зважаючи на те, що вчинені злочини є умисними середньої тяжкості та тяжкими, зважаючи на особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, є людиною молодого віку, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, визначивши іспитовий строк.

Оскільки, під час кримінального провадження встановлено, що вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ноутбук використовувався як засіб при виготовленні та розповсюдженні порнографічної відеопродукції шляхом відповідного її копіювання, переміщення і розміщення в мережі Інтернет, останній підлягає конфіскації. При цьому підстав до застосування конфіскації іншого системного блоку не встановлено, а тому слід повернути власнику.

Також, суд враховує, що відповідно до вимог ст.55 КК України та роз'яснень в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою особи, що вчинила злочин або із заняттям нею певною діяльністю. До осіб, які вчинили злочин, не пов'язаний з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК України не потрібно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження і встановлених судом фактичних обставин, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив без використання службового становища та посади, оскільки він являвся звичайним користувачем мережі Інтернет, де на своєму веб-сайті вчинив розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру. Тому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбачене ч.4 ст.301 КК України, судом не може бути застосоване.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення судової мистецтвознавчої експертизи у розмірі 7043,20 грн. відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.301 КК України - у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п"ять тисяч сто гривень) з конфіскацією засобів виготовлення порнографічної відеопродукції - ноутбуку «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. MP07ET76);

- за ч.4 ст.301 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією засобів виготовлення та розповсюдження порнографічної відеопродукції - ноутбуку «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. MP07ET76).

На підставі ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів складанню з іншим покаранням у виді позбавлення волі не підлягає і виконуються самостійно.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за ч.4 ст.301 КК України у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у даному провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 7043,20 (сім тисяч сорок три гривні 20 коп).

Речові докази:

- «DVD-R» диск з порнографічною відеопродукцією, який знаходиться при матеріалах провадження - знищити;

- ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» (с.н. MP07ET76) - конфіскувати в дохід держави.

Системний блок білого кольору повернути власнику - ОСОБА_4.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м.Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_12