Рішення № 72057709, 24.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3659/18

В справі № 760/7681/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача 1 - Савчук Н.А.

представник відповідача 2 - Новаковського Р.Я.

представника 3-ї особи - Деревицької Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства »Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського р-ну м. Києва», Київської міської ради, 3-я особа: Солом»янська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання права користування жилим приміщенням та зобовязання здійснити реєстрацію місця проживання;

та за зустрічним позовом Комунального підприємства »Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського р-ну м. Києва» до ОСОБА_1, 3-я особа: Солом»янська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка в квітні 2017 року звернулась до суду з позовом і просить визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання /перебування фізичних осіб Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати її в зазначеній квартирі.

Ухвалою суду від 10 травня 2017 року в справі було відкрито провадження.

13 червня 2017 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про виселення, який був об»єднаний з первісним позовом у судовому засіданні 19 червня 2017 року.

01 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання позивачки про залучення співвідповідачем до участі в справі Солом»янську районну в м. Києві державну адміністрацію та виклик свідків.

В судовому засіданні 11 жовтня 2017 року до участі в справі в якості співвідповідача за клопотанням представника позивачки була залучена Київська міська рада, в задоволенні клопотання про залучення Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації як співвідповідача було відмовлено.

23 листопада 2017 року надійшло клопотання позивачки про залучення співвідповідачем Київську міську раду.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається в позові на те, що перебувала в фактичних шлюбних відносинах з наймачем спірної квартири ОСОБА_6 , а в березні 2010 року вселилась в займане ним житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Шлюб з ОСОБА_6 зареєстрований не був і в квартирі вона зареєстрована не була, оскільки загубила свій паспорт та не мала можливості його відновити.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер і вона залишилася проживати в квартирі одна.

З часу вселення вона проживає та користується житловим приміщенням, бере участь у витратах, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, та виконує інші зобов'язання, що випливають з договору найму житлового приміщення.

В березні 2017 року вона звернулася до ЖЕД №905 з заявою про реєстрацію її місця проживання, однак у задоволенні її заяви було відмовлено.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала.

В червні 2017 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про виселення відповідачки з квартири.

Посилається в позові на те, що спірне приміщення знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Києва та закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» та обслуговується житлово - експлуатаційною дільницею №905.

Особовий рахунок у квартирі відкритий на ОСОБА_6 09 грудня 1991 року на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів НОМЕР_1.

Відповідно до довідки форми ОСОБА_6 був зареєстрований за зазначеною адресою один та 30 травня 2017 року був знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю (актовий запис №14474 від 24 вересня 2016 року).

Комісією ЖЕД №905 від 30 травня 2017 року було проведено обстеження житлового приміщення, при обстеженні двері квартири ніхто не відчинив, а тому встановити проживаючих осіб не вдалося.

Вхідні двері було опечатано.

Зазначила також, що в квартирі зареєстрованих осіб немає, договір на утримання будинку та прибудинкової території не укладався, оплата за комунальні послуги не проводиться з липня 2016 року.

Просить відмовити в первісному позові та задовольнити зустрічний.

Представники співвідповідача - Київської міської ради, та 3-ї особи - Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації проти первісного позову заперечували, підтримали зустрічний позов.

Заслухавши пояснення сторін, свідків,дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем , житлово- експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством,установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Частинами 1,2 ст.64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову повідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

За змістом ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Судом встановлено, що відповідно до Ордеру на житлове приміщення №33988 від 18 липня 1961 року, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів робітників, ОСОБА_7 було надано 2 кімнати в квартирі АДРЕСА_1 для проживання родиною у складі трьох осіб, в тому числі син - померлий ОСОБА_6

Згідно з рішенням НОМЕР_1 виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів від 09 грудня 1991 року особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 було переоформлено на ОСОБА_6

Спірна квартира знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Києва та розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 06 травня 2015 року №279 закріплена на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» та обслуговується житлово - експлуатаційною дільницею №905.

/ а.с. 17 - 19 /

ІНФОРМАЦІЯ_3 року наймач спірної квартири ОСОБА_6 помер, а 30 травня 2017 року знятий з реєстраційного обліку в квартирі.

Судом встановлено, що ОСОБА_8, як наймач квартири, письмової згоди, як це передбачено ст. 65 ЖК УРСР , на вселення та проживання позивачки в квартирі не надавав,а і вона ніколи не була зареєстрована в спірній квартирі.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б відповідали вимогам ст. ст.76, 79 ЦПК України, постійного проживання в спірній квартирі позивачка не надала.

Більше того, з»явившись до суду за клопотанням сторін про її особисту участь у судовому засіданні, позивачка в судовому засіданні назвала особу, з якою вона проживала в спірній квартирі як ОСОБА_9, маніпулюючи при цьому при наданні відповідей на запитання сторін у судовому засіданні до свого представника, пояснюючи це своїм хвилюванням.

Крім того, з наданих у судовому засіданні пояснень позивачки так і неможливо було зробити висновок, вона проживала чи відвідувала спірну квартиру.

Так, позивачка в судовому засіданні зазначила і це підтверджується наданими до суду доказами, вона була документована паспортом громадянина України 2 квітня 2017 року, при цьому місце проживання не зареєстроване.

В судовому засіданні зазначила, що до втрати паспорта була зареєстрована в м. Фастові, однак коли втратила його, пояснити не змогла.

Згідно з інформацією Будинку соціального піклування позивачка з 29 березня по 31 березня 2017 року перебувала в Будинку соціального піклування

З довідки форми А вбачається, що позивачка була зареєстрована в АДРЕСА_3 звідки вибула до м. Фастова 20 лютого 2001 року.

З матеріалів приватизаційної справи вбачається і цього не спростовувала позивачка, в січні 2001 року дана квартира, яка складалася з 2-х кімнат, нею була приватизована, про що 15 січня 2001 року було видано Розпорядження органу приватизації Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації.

/ а.с. 6; 62 - 68 /

З точки зору закону право користування житлом з підстав, передбачених ст. ст. 64, 65 ЖК України, на які посилається позивачка при зверненні до суду, особа може мати лише в одному житловому приміщенні.

В судовому засіданні встановлено, що таке право зберігається позивачкою за іншою адресою, яку вона відмовилася повідомити суду, не заперечуючи цього, а тому в спірній квартирі права користування житловою площею вона набути не могла.

Крім того, за змістом ст. 65 ЖК України за особою, яка проживає у наймача жилого приміщення як член його сім'ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у приватизованому нею жилому приміщенні.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

З приведеного вище випливає, що позивачка безоплатно отримала у власність державне житло, розпорядилася ним на свій розсуд, має інше житло, в якому зареєстрована і про яке відмовилася повідомляти суду, зберігає право користування ним, доказів того, що вона поселилася в установленому законом порядку в спірну квартиру та постійно в ній проживала, суду не надала.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про безпідставність первісного позову.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно зі ст.ст.58,109 ЖК України виселення із займаного приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Згідно зі ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову про виселення відповідачки з спірної квартири.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 321,391 ЦК України, ст. ст. 109,116 ЖК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства »Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського р-ну м. Києва», Київської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням та зобовязання здійснити реєстрацію місця проживання відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 до Комунального підприємства »Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського р-ну м. Києва»1 600, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва