Ухвала суду № 72056940, 02.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/70/18 Справа № 712/414/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Биби Ю. В., ОСОБА_4Дмитренка М. І.

при секретарі Єгоровій С.А.

за участю прокурора Омельченка В.В.

слідчого

захисника

підозрюваного

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого по трудовому договору в ТОВ «Альва-Етекс», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и л а :

15 січня 2018 року до Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи, слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7

Клопотання мотивував тим, що 07.01.2018 року близько 01.00 години ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та знаходячись біля розважального закладу "Чайка" по вулиці Байди Вишневецького, 10 в місті Черкаси, маючи умисел направлений на вчинення умисного вбивства, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_10, 22.03.1986р.н., та на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив закінчений замах на умисне вбивства, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме умисно наніс ОСОБА_10 девять ножових поранень невстановленим під час проведення досудового розслідування ножем та з місця вчинення злочин зник.

При цьому ОСОБА_7 вважав, що він виконав всі необхідні та можливі протиправні дії, направлені на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10, однак свій злочинний умисел довести до кінця не зміг по причинам, що не залежали від його волі, адже потерпілого каретою швидкої медичної допомоги в ургентному порядку було доставлено до КУ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради», де останньому було діагностовано колото ріжучі рани шиї, голови, реберної дуги, спини та сідниць, з яких одне проникаюче поранення в області грудної клітини та надано кваліфіковану медичну допомогу.

У відповідності до Наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 6 від 17 січня 1995 року, наявні у потерпілого ОСОБА_10 тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2018 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00 год. до 07.00 год., терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15 березня 2018 року, включно.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 січня 2018 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову, якою обрати відносно останнього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про задоволення апеляційної скарги, доводи підозрюваного та його захисника про безпідставність апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що слідчим та прокурором не доведено та не надано письмових доказів того, що є ризики, передбачені вимоги ст.177 КПК України. Крім того, досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним ризикам, будь-яким із передбачених ч.1 п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, тому за таких обставин суддя місцевого суду прийшов до висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш мякого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7, слідчий суддя місцевого суду по суті дійшов до вірного висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як ОСОБА_7 має постійне місце проживання та роботи, позитивну характеристику за місцем роботи та навчання, добровільно з’явився до органів поліції для дачі показів в даному кримінальному провадженні, на даний час співпрацює зі слідством, здійснив часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Посилання прокурора як на підставу скасування постанови судді місцевого суду, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а саме те, що суддя безпідставно врахував особу обвинуваченого та співпрацю обвинуваченого зі слідством, також не врахував, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, є помилковими, так як в судовому засіданні як апеляційної інстанції, так і в суді 1 інстанції встановлено, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, матеріальний стан, його спосіб життя, обставини події кримінального провадження, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та його ставлення до наслідків кримінального правопорушення, на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу. З урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК, визначений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00 год. до 07.00 год. є достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов’язків та не є завідомо непомірними для нього.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши дані про особу обвинуваченого, його поведінку та спосіб життя, обставин події кримінального провадження, прийшов до вірного висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 та у зв’язку із наведеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2018 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00год. до 07.00 год., терміном 60 діб, тобто до 15 березня 2018 року включно, залишити без змін

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :