
Справа №705/514/18
1-о/705/5/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2018 року м. Умань
Головуючий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
В С Т А Н О В И В:
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року ОСОБА_1 був засуджений за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 69,93 п.п. «а», «г», «і» ст. ст. 142 ч. 3 (в редакції 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 16.09.2004 року касаційні скарги засуджених, у тому числі касаційна скарга ОСОБА_1 були залишені без задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було залишено без зміни.
01.02.2018 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В своїй заяві ОСОБА_1 вказує, що: «…при постановленні вироку та обранні мені міри покарання Апеляційним судом Черкаської області не були враховані пом’якшуючі мою вину обставини. Ці обставини не були відомі суду у своїй сукупності, проте об’єктивно існували на момент вчинення інкримінованого мені злочину, - а відтак вони являються у справі нововиявленими обставинами, які не були відомі суду на час постановлення вироку…» В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що на момент вчинення злочину він мав скрутне матеріальне становище, великий борг та крім того, у нього хворіли діти.
ОСОБА_1 в заяві вказує, що «…заявлені обставини є вагомими при віришенні питання щодо міри покарання підсудного. Ці обставини не були відомі суду при постановлені вироку і призначені покарання – і в тому моя особиста провина. Суд міг би врахувати ці обставини і призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк…». В своїй заяві ОСОБА_1 просить суд: « Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року в частині міри покарання щодо мене змінити та призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, враховуючи пом’якшуючі мою вину обставини…». При цьому, ОСОБА_1 до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додав клопотання про поновлення строку на звернення із вищевказаною заявою. При цьому прохальна частина клопотання звучить наступним чином : «…Поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами згідно правил, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України станом на 24.11.2017 року, та вважати дану заяву такою, що подана 24.11.2017 року…».
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суддя вважає, що воно підлягає поверненню заявнику із наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Як вбачається з матеріалів заяви, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року набрав законної сили 16.09.2004 року, а ОСОБА_1. є особою, яка має право на подання такої заяви.
Проте, згідно з вимогами ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Статтею 464 КПК України, передбачені підстави повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, одною з яких є, коли така заява подана після закінчення строків, передбачених ст. 461 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Зазначена заява про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного вироку надійшла на адресу суду та зареєстрована в канцелярії суду 02.02.2018 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення про перегляд судового рішення, при цьому, суд не знаходить підстав для його поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на подання заяви можуть бути визнані такі обставини, які об'єктивно перешкодили особі вчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Заявник, вказуючи на пропуск строку з поважних причин, зазначає, що пропустив строк звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, в зв'язку з тим, що він подав вказану заяву 24.11.2017 року, однак його заява була втрачена «…однією із державних служб та не дійшла за призначенням…».
За таких обставин, наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку не можна визнати поважними, оскільки вони не належать до тих обставин, які об'єктивно могли зашкодити йому своєчасно звернутися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного рішення суду протягом строку, що минув від часу його ухвалення, а тому слід відмовити йому в поновлені строку звернення до суду.
Крім того, відповідно до ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинні зазначатися обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Як вбачається зі змісту заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року за нововиявленими обставинами, в ній зазначаються обставини, які були йому відомі на момент розгляду справи, крім того вони стосуються фактично призначеної засудженому ОСОБА_1 міри покарання ( при цьому, він в тексті заяви посилається на те, що на момент винесення вироку у нього були обставини: скрутне матеріальне становище, наявність боргу та хвороби дітей, які об’єктивно зумовили його протиправну поведінку та які на його думку, якщо б ним були повідомлені суду на момент винесення вироку, були би враховані судом при призначенні покарання в якості обставин, що пом’якшують його покарання), однак заява не містить посилань на наявність обґрунтованих нововиявлених обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні відповідного судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.
Одночасно, посилаючись на наявність обставин, що не були враховані судом у вигляді хвороби дітей,засуджений в заяві зазначає, що: «… На підтвердження обставни хвороби дітей вказую на відповідні медичні довідки, які є в матеріалах кримінальної справи – т.3 а.с. 270,271. Ці обставини були заявлені обвинуваченням як пом’якшуючі мою вину обставини – стор. 68 Обвинувального висновку, проте суд до уваги їх не взяв….».
Також, в заяві переважають не доводи щодо підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а доводи щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, та зміни міри покарання.
ОСОБА_1 звертався до Верховного Суду України із заявою, в якій ставив питання про внесення подання про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року з підстав передбачених п.2 ч. 1 ст. 400-4 КПК України та призначення покарання обмеженого певним строком позбавлення волі. У вказаній заяві ОСОБА_1, у тому числі посилається на рішення Конституційного Суду України від 29.12.1999 року № 11-рп/99.
За результатами розгляду касаційних скарг засуджених, в тому числі касаційної скарги ОСОБА_4, 16.09.2004 року Верховним Судом України було винесено ухвалу, відповідно до якої касаційні скарги засуджених, у тому числі касаційна скарга ОСОБА_1 були залишені без задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було залишено без зміни. В тому числі, в ухвалі Верховного Суду України вказано:
«…Твердження у касаційних скаргах про необґрунтованість призначення засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі безпідставні.
Рішення суду про призначення цим особам покарання у виді довічного позбавлення волі відповідає вимогам закону…»
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2,3 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку – підтверджені матеріалами розслідування.
Суддя вважає, що доводи заявника про наявність у його справі нововиявлених обставин не узгоджуються з положеннями цієї статті КПК України.
Так, доводи заявника, якими він обґрунтовує свої вимоги про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року щодо нього за нововиявленими обставинами, не можуть бути підставою для перегляду вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами, оскільки питання, які порушує засуджений в своїй заяві, були відомі під час розгляду справи, а тому не є нововиявленими обставинами.
Згідно ч.3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. При цьому копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
Таким чином, оскільки заява ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року за нововиявленими обставинами не оформлена згідно вимог, передбачених ст. 462 КПК України, то вона підлягає поверненню заявникові з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 429, 460, 462, 464 КПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
У задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року за нововиявленими обставинами – повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Мазуренко
Судове рішення № 72056910, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 02.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 705/514/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: