Ухвала суду № 72056742, 06.02.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/715/17

Провадження № 2/700/41/18

06 лютого 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/715/17 провадження №2/700/41/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області, третя особа : ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області. третя особа : ОСОБА_2 Григорівнапро визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 28 листопада 2015 року в с. Шубині Стави Лисянського району Черкаської області померла його баба – ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла батьку позивача ОСОБА_4, який помер 21.01.2014 року. Бажаючи прийняти спадщину, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Однак, під час вищевказаних дій йому було відмовлено через відсутність оригінала державного акта, який був визнаний недійсним у зв’язку із втратою, що підтверджує оголошення у газеті «Понад Тікичем». За таких обставин, він вимушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на земельн ділянку площею 3,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилося після смерті його баби – ОСОБА_3.

В судове засідання позивач не з’явилися, просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач – представник Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, звернулася до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

28.11.2015 року в с. Шубині Стави, Лисянського району, Черкаської області померла його баба – ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-СР №273237 від 04.12.2015 року. За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Шубиноставської сільської ради, зареєстрований у реєстрі за №207 від 10.11.2003 року, згідно з яким все своє майно спадкодавець заповіла батьку позивача, який помер 21.01.2014 року. Так як, позивач є спадкоємцем за правом представлення за ОСОБА_3 він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Під час звернення із заявами про прийняття спадщини та видачу йому свідоцтв на спадщину позивачу було відмовлено, у зв’язку з відсутністю оригіналу державного акту, який був визнаний недійсним у зв’язку із втратою, про що свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» від 24.12.2016 року №1447. За таких обставин, позивач звернувся до суду та просить визнати за ними право власності на спадкове майно, що залишилося псля смерті йог баби – ОСОБА_3.

Тому, позивач вимушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,32 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта серії ІІІ-ЧР №030942, що належала ОСОБА_3.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обовязків (спадщини) від померлої фізичної особи ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Статтею 131 ЗК України передбачено право громадян України набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування та інших цивільно-правових угод.

В той же час, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи.

Відповідно до п. 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. (із змінами, внесеними згідно з постановою ПВС України №2 від 19.03.2010р.), відповідно до ст. 1225 ЦК України і ст. 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

Статтею 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_3, яка померла 28.11.2015 року.

Керуючись ст.ст. 392, 1262, 1268,1270 ,1274, 1296 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер обліку картки платників податків: НОМЕР_1 в порядку спадкування право власності на земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 3,32 га в адмінмежах Шубиноставської сільської ради Лисянського району, Черкаської області, відповідно до державного акту серії ІІІ- ЧР №030942, виданого 21.08.2002 року на ім’я ОСОБА_3, яка померла 28.11.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Яценко