
07.02.2018 Справа № 696/1277/17
2/696/91/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2018 року Кам»янський районний суд Черкаської області у складі:головуючого судді - Шкреби В.В., при секретарі - Дяченко Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кам»янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жаботинської сільської ради Кам”янського району Черкаської області про визнання права власності на спадщину,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до Жаботинської сільської ради Кам”янського району Черкаської області, в якому ставить вимогу про встановлення факту перебування на утриманні та про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом .Свій позов мотивує тим , що 5 липня 1995 року померла її тітка по батьківській лінії ОСОБА_2, яка при житті 28.03.1985 року заповіла позивачу жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який у встановленому законом порядку, після смерті тітки прийняла позивач у спадщину, та документально оформила свої спадкові права на нього.Окрім іншого спадкового майна, яке не увійшло до маси спадкового майна за заповітом, залишається неуспадкованим право на земельну частку(пай), колективного підприємства ім.Кірова с.Жаботин Кам”янського району Черкаської області, на яку при житті набула права ОСОБА_2 Несторівна.Позивач ОСОБА_1 до дня смерті останньої проживала з нею однією сім”єю та перебувала на її утриманні.Протягом шести місяців з дня смерті вступила в управління спадковим майном померлої.Мала на руках сертифікат на право на земельну частку(пай), виконувала ремонтні роботи, займалась побілкою будинку, розпоряджалась особистим майном померлої. Перепоною у оформленні спадкових прав, після померлої на земельну частку(пай), є відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину по закону, оскільки як зазначено у постанові нотаріуса, позивач не входить в коло спадкоємців по закону, визначених чинним на час відкриття спадщини законодавством.
Саме через вказану обставину, позивач звернулась до суду та просить визнати за нею право на земельну частку(пай) після смеріті її тітки, оскільки вважає себе такою, яка прийняла спадщину в порядку ст.ст.531, 549 ЦК УРСР( в ред.1963) яка діяла на час виникнення даних правовідносин.
В судове засідання позивач та її представник за угодою ОСОБА_3 не з”явились, від представника позивача надійшла заява в якій він просе розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує . Представник Жаботинської сільської ради в судове засідання не з”явився , однак в матеріалах справи є повідомлення сільського голови , в якому він просе справу розглянути без участі їхнього представника, позовні вимоги визнають. Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності сторін, без здійснення технічної фіксації. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову Дослідивши письмові матеріали справи , всебічно і повно з”ясувавши всі фактичні обставини ,на яких грунтуються позовні вимоги , об”єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , суд дійшов до висновку , що цивільний позов підлягає задоволенню повністю . Відповідно до п.9 Розділу XIII “Перехідних положень” ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності 15.12.2017 року цією редакцією Кодексу. Так згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності . Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом”якшують або скасовують відповідальність особи.У ч.3 ст.5 ЦК України зазначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності Так статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах , що не заборонені законом .Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права . Спадкуванням є перехід прав та обов”язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців — ст.1216 ЦК України. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її — ч.1 ст.1268 ЦК України. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Так, м атеріалами справи встановлено, що 5 липня 1995 року померла тітка позивача по батьківській лінії ОСОБА_2 Несторівна.Дане підтверджується свідоцтвом про її смерть, серії І-СР № 299231, від 5.07.1995 року, актовий запис про смерть № 85(а.с.6). Споріднення позивача з померлою, як племінниці та рідної тітки підтверджене матеріалами справи, а саме свідоцтвом про народження позивача, серія І-СР № 042678 від 26.01.2007 року, актовий запис № 13, де її батьком записаний ОСОБА_4 та свідоцтвом про укладення шлюбу, серія І-АБ № 279503 від 30.01.1971 року, де позивач своє дівоче прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_1 змінила, взявши прізвище свого чоловіка (а.с.7,8.). За життя 28.03.1985 року,ОСОБА_2 заповіла племінниці(позивачу по справі) належний їй на праві власності жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який позивач після смерті своєї тітки нотаріально оформила та отримала на нього свідоцтво про право на спадщину. Вказані обставини підтверджені копією дублікату заповіту, складеного за життя ОСОБА_2 та посвідченого секретарем Жаботинської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 5 та свідоцтвом про прово на спадщину по заповіту, оформленого державним нотаріусом Кам”янської державної нотаріальної контори на ім”я позивача по справі від 30.01.1996 року (а.с.12,13). Окрім успадкованого майна по заповіту після померлої залишається неуспадкованим й інше майно, яке входить до спадкової маси.Зокрема залишається неуспадковане право на земельну частку(пай), яке правомірно за життя набула ОСОБА_2 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім.Кірова с.Жаботин Кам”янського району Черкаської області.Підтвердженням того є копія сертифікату на земельну частку(пай), серія ЧР 056166, з якого вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Кам”янської районної державної адміністратиції від 08.08.1996 року № 296 набула права на земельну частку(пай), розміром 1,97 в умовних кадастрових гектара в КСГП ім.Кірова (а.с.9).Вартість земельної ділянки, площею 1,97 га.(згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), яка розташована за адресою :Черкаська область, Кам”янський район с.Жаботин, КСГП ім.Кірова) відповідно до висновку про вартість об”єкта оцінки, виконаного приватним оцінювачем ОСОБА_5А.(сертифікат суб”єкта оціночної діяльності № 770/17 виданий Фондом Державного майна України від 04.08.2017 року) складає 3450 грн. без урахування ПДВ(а.с.11). Позивач після смерті тітки вступила в управління спадковим майном, зокрема мала на руках сертифікат на право на земельну частку(пай), виконувала ремонтні роботи, займалась побілкою будинку, розпоряджалась особистим майном померлої.Саме вказані дії свідчать про прийняття спадщини, та узгоджувалися чинним на час виникнення відповідних правовідносин законодавством, зокрема ст.549 ЦК УРСР( в ред.1963).Де вказано, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вступив в управління або володіння спадковим майном. Дана обставина підтверджена довідкою № 286 від 18.08.2017 року, виданою виконкомом Жаботинської сільської (а.с.15). При зверненні позивача до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину по закону, а саме на земельну частку(пай), яка залишилась неуспадкованою після смерті 5.07.1995 року ОСОБА_2, нотаріусом їй було відмовлено.Причина відмови, як зазначає нотаріус у своїй постанові, є те, що позивач не входить в коло спадкоємців по закону, визначених чинним на час відкриття спадщини законодавством.Копія постанови нотаріуса знаходиться у матеріалах справи (а.с.10). Саме через дану обставину, з метою прийняття нерозприділеної заповітом спадщини по закону, позивач ставить питання, та просить суд встановити факт, який має юридичне значення, а саме просить встановити факт, що вона перебувала на утриманні своєї тітки ОСОБА_2, з 1992 року по день її смерті 5 липня 1995 року. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року № 7 справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що має юридичне значення, які можуть вплинуть на спадкові права й обов”язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Перебування позивача більше року на утриманні померлої 5.07.1995 року спадкодавеці ОСОБА_2 підтверджене довідкою №1004 від 08.11.2017 року органу місцевого самоврядування, а саме виконкомом Жаботинської сільської ради Кам”янського району Черкаської області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні своєї тітки в період з 1992 року по 05.07.1995 року, тобто по день її смерті. Встановлення даного факту необхідно позивачу для доведення правомірності набуття права на земельну частку(пай) після смерті тітки, як спадкоємеці по закону визначеної законодавством, чинним на час відкриття спадщини, а саме ст.531 ЦК УРСР (в ред.1963 року) як утриманець. За таких обставен, суд дійшов висновку, що докази надані позивачем на підтвердження своїх вимог знайшли своє підтвердження у ході розгляду даної справи, а тому вважає доведеним факт перебування позивача більше року на утриманні своєї тітки.Також суд дійшов висновку про правомірність набуття позивачем права на спадщину по закону, яка відкрилась 5.07.1995 року після смерті її тітки ОСОБА_2. Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” “що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об”єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно”. Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об”єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов”язки.Майнові права є неспоживною річчю.Майнові права визначаються речовими правами. Поняття майнового права визначено статтею 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.Відповідно до нього майновими правами визначаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги. Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності.Моментом набуття права власності на майнові права є момент, визначений відповідним правочином.Правочин, який визначає наявність у набувача відповідних прав, відмінних від права власності. У Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.01.2013 року у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як “право очікування”, є складовою майна як об”єкта цивільних прав.Майнове право- це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомірність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. У відповідності до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року (який діяв на час відкриття спадщини) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав до державної нотаріальної контори заяву про її прийняття або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР 1963 року (який діяв на час відкриття спадщини) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Таким чином, оскільки позивач є спадкоємцем по закону як утриманець, вчинив дії, які свідчать про її прийняття, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право на земельну частку(пай).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 529, 531, 548,549 Цивільного кодексу УРСР 1963року,ст.ст.16,328,1216,1218,1268ЦивільногокодексуУкраїнист.ст.4,12,13,78,89,142,206,210, 211,247,259,263,265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Жаботинської сільської ради Кам”янського району Черкаської області про визнання права власності на спадщину- задовольнити повністю.
Встановити факт, який має юридичне значення , що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2, що померла 5 липня 1995 року в с.Флярківка Кам”янського району Черкаської області, з 1992 року по 5 липня 1995 року . Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку(пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,97 в умовних кадастрових гектарах, в межах Жаботинської сільської ради Кам”янського району Черкаської області на підставі сертифіката серії ЧР №056166, від 2 жовтня 1996 року, після померлої 5 липня 1995 року тітки ОСОБА_2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення До дня початку функцінування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаютьсясудами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII “Перехідні положення “ ЦПК України.
Суддя :
Судове рішення № 72056672, Кам'янський районний суд Черкаської області було прийнято 07.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 696/1277/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: