Ухвала суду № 72055816, 07.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

336/89/18

2/336/908/2018

м. Запоріжжя 7 лютого 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

В заяві вказує, що 06.04.2016 року на перехресті вул.. Кірова та пр. Соборному в м. Запоріжжі з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, відповідач керував автомобілем «ВАЗ 2107», держномер АР 6590 АС.

На дату скоєння пригоди відповідач не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

В результаті вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_2

Розмір завданих збитків відповідно до звіту товарознавчої експертизи від 18.05.2016 року № 24 становить 51712,19 грн.

Шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі, власник пошкодженого авта з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою.

Позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 45070,80 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 45 070,80 гривень та судові витрати в розмірі судового збору у сумі 1600 грн.

За положеннями ст. 279 ч.1 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Вищевказана справа була призначена до судового розглядуу порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), проте у судове засідання учасники справи не явилися.

При цьому сторона позивача, що якої наявні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Отже, у порядку ст. 223 ч.3 п. 1 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності позивача, оскільки відбулася неявка в судове засідання сторони позивача без повідомлення причин неявки.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з’ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин заявлений позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 3, 31, 118, 119 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами п.41.1а ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння її транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільну відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилось у такому транспортному засобі.

Відповідно до ст.ст.22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; зокрема, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За змістом положень ст.ст. 993, 1191 ЦК України, п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Вирішуючи спір, суд встановив, що 06.04.2016 року на перехресті вул. Кірова та пр. Соборному в м. Запоріжжі за участю водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, відповідач керував автомобілем «ВАЗ 2107», держномер АР 6590 АС.

В результаті вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_2

Розмір завданих збитків відповідно до звіту від 18.05.2016 року № 24 становить 51712,19 грн.

За положеннями ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Вказане узгоджується із положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

При цьому, за вимогами ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Наполягаючи на позові, сторона позивача зазначала, щовищевказана ДТП виникла з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Крім того, позивач зазначав, що здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 45070,80 грн.

Натомість, суду не було надано доказів ані винуватості відповідача у ДТП, що сталася, ані доказів фактичної виплати позивачем відшкодування потерпілій особі, через що суду не було доведено те, що МТСБУ сплатила страхове відшкодування, у зв’язку із чим має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

При цьому суд позбавлений у цій справі права збирати докази з власної ініціативи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ-21647131) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін