Рішення № 72055252, 23.01.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.01.2018

Справа № 334/6305/17

Провадження № 2/334/1217/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Куліковій Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені. В позові зазначив, що на підставі наказу №19/к від 07.04.1980 року з 01 квітня 1980 року позивачка була прийнята до відділу технічного контролю контролером режиму електровакуумного обладнання у виробниче об’єднання «Запоріжтрансформатор» Запорізький завод високовольтної апаратури, де пропрацювала до моменту звільнення. У 2011р. ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» було перетворено в КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і компанія». Відповідач наказом №75 по підприємству 31 липня 2017 року звільнив ОСОБА_1 за власним бажанням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП.

Під час праці відповідач порушував законодавство про працю щодо невиплати заробітної плати у зв’язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі в розмірі 14509,62 грн. 08 серпня 2017року позивачка по справі звернулась до суду з позовною заявою і рішенням суду позов був задоволено.

На час звільнення та до теперішнього часу відповідачем не було проведено остаточного розрахунку, середньоденний заробіток відповідно до довідки становить 152,57 грн., загальна сума заборгованості за час затримки розрахунку на час подання позову до суду складає 6560,51 грн. Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені починаючи з 31.07.2017і до прийняття судом рішення.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу №19к від 07.04.1980 року позивачка була прийнята у відділу технічного контролю контролером режиму електровакуумного обладнання у виробниче об’єднання «Запоріжтрансформатор» Запорізький завод високовольтної апаратури де пропрацювала до моменту звільнення. (а.с.4-5)

«Запоріжтрансформатор» в 2011 році було перейменовано в Командитне товариство «Запорізький завод «Високовольтної апаратури Вакатов і Компанія», що підтверджується копією трудової книжки.

31 липня 2017 року наказом №75 позивачка звільнилась з підприємства за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, що підтверджується копією копією наказу. (а.с.6)

Рішенням від 07 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходу, вихідної допомоги при звільненні та відшкодування моральної шкоди було задоволено частково.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до проведеного розрахунку розмір середньоденної заробітної плати позивача становить – 152, 84 грн.

Нарахування виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку має провадитися шляхом множення середньоденного заробітку позивача (152,84 грн.) на число робочих днів затримки розрахунку з 31.07.2017 по 23.01.2018р. становить 122 робочих днів, сума становить 18646,48 грн.

Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Згідно ст.18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.

Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є законними та обґрунтованими, доведені належними і допустимим доказами, тому з КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури- Вакатов» і компанія» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 18799,32 грн..

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст.. 43 Конституції України, ст. ст. 12-13, 76-81, 82, 141, 263-265, 280, 354 п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ст. ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Стягнути з Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (код ЄДРПОУ 05755559, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненіу розмірі 18646,48 гривень (вісімнадцять тисяч шістсот сорок шість грн. 48 коп.).

Стягнути з Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (код ЄДРПОУ 05755559, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 гривень (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.