Рішення № 72054347, 31.01.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7203/17

2/310/321/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

31 січня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді....Дністрян О.М.,

при секретарі……...…Уставицькій Н.М.,

за участю позивачки та її представника - адвоката ОСОБА_3, представника третьої особи - Вареник Я.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення алміентів, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є матір'ю відповідачки ОСОБА_6. З 2010 року її дочка ОСОБА_6 почала проживати однією сім'ю з ОСОБА_7, та в подальшому свій шлюб зареєстрували. Від шлюбу у дочки народився син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2014 році відповідачка почала зловживати алкогольними напоями, для придбання яких продавала власні та свого чоловіка речі, зникала на декілька тижнів з дому, вихованням сина не займалась, на зауваження працівників у справах дітей не реагувала, і на даний час продовжує вести аморальний спосіб життя, не працює. Дитина проживає з нею. ІНФОРМАЦІЯ_9 року батько дитини - ОСОБА_7 помер. Рішенням Бердянського міського суду від 08.12.2003 року відповідачка була позбавлена батьківських прав відносно двох своїх дітей від першого шлюбу. Зазначила, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування його, що негативно впливає на його фізичний розвиток, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання сином освіти. Просила суд позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути на її користь аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в сумі 900,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка та її представник - адвокат ОСОБА_3 (довіреність від 04.10.2017р.) - в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_6 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала. Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради - Вареник Я.Є (довіреність №01-003/40 від 03.01.2017р.) -вважала можливим заяву задовольнити. Зазначила, що позивачка була опікуном і старших дітей відповідачки. Вони знають відповідачку, вона дійсно зловживає алкогольними напоями, не займається вихованням дитини. Крім того надала заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_6

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що вона знає позивачку, вона є їх сусідкою приблизно 20 років. Знає, що позивачка виховувала двох онуків, яких народила її дочка, з 9 місяців. А зараз знову виховує онука, якого донька народила від другого шлюбу. Батько ОСОБА_11 хворів, лікувався, а мати - дочка позивачки - почала зловживати алкогольними напоями, дитину залишила одну, не піклувалась про сина, привозила його до баби. З травня 2017 року позивачка постійно займається вихованням дитини, він проживає з нею, вона перевела його до іншого дитячого садочка. Відповідачка взагалі не з'являється, не цікавиться сином.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснила, що вона онука позивачки, а відповідачка є її мамою. Пояснила, що її брат ОСОБА_8 проживає з нею, сестрою та бабусею. Коли мама вживала алкогольні напої, вітчим працював, то вона з сестрою забирали ОСОБА_8 з дитячого садочка. Мама в травні влаштувалась на роботу, спочатку працювала, а потім на місяць зникла, десь пиячила. Вони її шукали. Мама не телефонувала, не цікавилась, де її син. Коли помер вітчим, то мама навіть не прийшла на його поховання, з'явилась вже після 40 днів з дня смерті вітчима. За час, поки ОСОБА_8 проживає з ними, мати зателефонувала тільки один раз. У ОСОБА_8 03 грудня був день народження, на який мати обіцяла подарувати якийсь подарунок, але обіцянки не тримає.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника третьої особи, свідків, та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 року у батьків: батько - ОСОБА_7, мати - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 13.12.2012 року, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 26.12.2012 року (а.с. 6,10).

Як вбачається з акту обстежень умов проживання від 17.08.2017 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей, малолітній ОСОБА_8 мешкав з батьком ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, де і був зареєстрований. В зазначеному будинку були створені задовільні умови для проживання. Зі слів батька, матір дитини ОСОБА_6 самоусунулася від виховання дитини, його утримання веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.

ІНФОРМАЦІЯ_9 року помер батько дитини - ОСОБА_7 (а.с.7).

Згідно довідки вуличного комітету №15 м. Бердянськ від 05.10.2017р. ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1, з нею також проживає ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з травня 2017 року (а.с.13).

Згідно довідок КДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №27 «Сонечко» Бердянської міської ради Запорізької області №113 від 08.08.2017р. та №166 від 06.10.2017р., дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. відвідує дошкільний навчальний заклад №27 «Сонечко» Бердянської міської ради з 01.06.2017 року. Приводять та забирають дитину: бабуся - ОСОБА_14 та сестри: ОСОБА_15 та ОСОБА_12 (а.с.12,15).

Відповідно до характеристики вуличного комітету №15 м. Бердянськ від 05.10.2017р., ОСОБА_6 зловживає алкогольними напоями, не працює, схильна до бродяжництва, не виконує батьківські обов'язки, залишає сина на матір та доньок від першого шлюбу, відносно яких позбавлена батьківських прав (а.с.14).

Рішенням Бердянського міського суду №2-14120/2003 від 08.12.2003 року відповідачка позбавлена батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, опікуном яких була призначена ОСОБА_14 (а.с. 16-17, 18).

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області надав суду висновок № 01-0302/47 від 11.01.2018р., з якого вбачається, що 27.10.2017 року службою у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що для життя та розвитку дитини створені всі умови, житло належить ОСОБА_5. Вважають доцільним позбавити ОСОБА_6 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона свідомо усунулась від виконання батьківських обов'язків по відношенню до сина, не піклується про його виховання, матеріально не утримує, не турбується про всебічний розвиток, здоров'я, не родинні зв'язки між ними не підтримуються, фактично мати існує лише за документами.

Зазначений висновок повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно принципу 6 Декларації про права дитини від 20.11.1959 року, яка проголошена Генеральною Асамблеєю ООН, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна зростати, окрім іншого, в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1 та ч.2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, позбавлення відповідачки батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування матір'ю своїми батьківськими обов'язками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя та гармонічного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, що є підставою відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України для позбавлення його батьківських прав.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню в інтересах малолітньої дитини.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно свого сина відповідно до положень ст.169 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, відповідачка допомогу на дитину не надає, хоча працездатна. Тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідачки на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 900,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивачки понесені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 640,00 грн (квитанція №1 від 26.10.2017р.), а також на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) батьківських прав по відношенню до дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, (ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 900 (дев'ятсот) грн., починаючи з дня подачі позову до суду - з 13 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, (ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), понесені судові витрати у розмірі 640, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Дністрян