Ухвала суду № 72054304, 06.02.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 532/308/15-к

Провадження № 1-кп/545/94/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі колегії суддів : головуючого судді: Гальченко О.О.,

суддів : Потетія А.Г., Стрюк Л.В.,

при секретарі : Новак Ю.М.,

за участю прокурора : Москаленка Д.В.,

захисників : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.377, ч.3 ст.27, п.п. 6,11, 12 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор, який бере участь у провадженні – ОСОБА_6 в ході продовження підготовчого судового засідання 05.02.2018 року з метою економії і оптимізації робочого часу суду та задоволення прагнення всіх підсудних скорішого розгляду провадження оголосив та підтримав надане суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому гр. ОСОБА_5 ( а. с. 181 – 183 т. 45 ), посилаючись на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ст.177 КПК України констатовані в ухвалі колегії суддів Полтавського райсуду від 12.12.2017 року, не зникли, не зменшилися і продовжують існувати на даний час, а саме : що останній може переховуватись від суду та здійснювати незаконний вплив на потерпілих, свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у разі застосування до нього більш м»якого запобіжного заходу. Так, до даного часу судовий розгляд у провадженні не розпочався і існує потреба у застосуванні запобіжного заходу з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Крім цього, підсудний своєю процесуальною поведінкою відповідно до обраної лінії захисту, узгодженою з лінією захисту обвинуваченого ОСОБА_7 перешкоджає кримінальному провадженню, свідчить про не прагнення останнього здійснення розгляду по суті, а має єдину мету звільнення його та інших осіб з під варти. Так як підсудний та його захисник дублюють заявлені раніше та вирішені судом вже клопотання та скарги інших підсудних та їх захисників, щодо вчинення дій судом не належних до його компетенції, постійно наголошує лише про відсутність доказів його причетності до інкримінованих йому злочинів, свавільного його тримання під вартою за відсутності таких доказів, відсутності належного медичного обслуговування в СІЗО і т. д., виказує поведінкою неповагу до суду і правосуддя в цілому, підтримуючи заяви та репліки інших обвинувачених щодо прийнятих рішень. Вказані обставини є наглядним підтвердженням існування заявлених ризиків та неможливості запобігання їм шляхом застосування більш м»якого запобіжного заходу. Крім того, підсудний обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, де об»єктом є життя людини, а в даному випадку публічної людини, що вказує на існування суспільного інтересу до провадження, який з часом не зникає, бо на кожному судовому засіданні наявні представники засобів масової інформації та постійні публікації щодо ходу розгляду провадження.

Також, підсудний 11 років проходив службу за контрактом за межами України, з 1992 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі на посадах, пов»язаних з оперативною роботою у відділі боротьби з організованою злочинністю, а тому має знання та навички оперативної роботи, що підвищує вчинення ним зазначених ризиків.

Потерпілі : ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора із вказаних ним підстав, вважаючи, що обставини та ризики прокурором доведено, більш м»який запобіжний захід підсудному обрати неможливо, про що свідчить процесуальна поведінка підсудного в усіх судових засіданнях, ставиться образливо до них. Та впевнені, що підсудний є таким, якщо не купить і не домовиться, то вб»є.

Підсудний ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо клопотання прокурора як надуманого. Підсудний, посилаючись знов на його невинність, гарну пам»ять, здійснення тиску на нього і суду і прокурора, вдавався до критики прокурора та інших судів. А його процесуальна поведінка є його правом, бо так він бореться із доводами прокурора, тому у них відбуваються емоційні спалахи і тому у їх захисників дублюючі клопотання. Прохав взяти до уваги доводи захисника ОСОБА_2 та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов»язаний із позбавленням волі. Захисник, пославшись на те, що прокурором не доведено ризики, а підсудний є невинуватим, бо недоведено його участі у інкримінованих йому злочинах та те, що після зміни Київським райсудом м. Полтава йому запобіжного заходу, його поведінка не викликала нарікань з боку учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявність існуючих ризиків на даний час, які були встановлені та підтверджені ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26.10.2017 року, судова колегія вважає, що з огляду на тривалість не можливого проведення підготовчого судового засідання через необхідність постійного вирішення судом тотожних, повторних, дублюючих клопотань підсудних та їх захисників, які неодноразово вирішувались вже судом, на наявний та зростаючий у даному провадженні суспільний інтерес, на даний час не відпали та не зменшились ризики, зазначені прокурором, які суд вважає доведеними прокурором, передбачені п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, враховуючи вік, стан здоров»я, сімейний та матеріальний стан підсудного, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінального правопорушення та тяжкість правопорушень, в яких він обвинувачується, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.377, ч.3 ст.27, п.п. 6,11, 12 ч.2 ст.115 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, застосування більш м»яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 197 КПК України продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів. Тому, в клопотанні підсудного та його захисника про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Крім того, практика ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Клоот проти Бельгії», «Мюлер проти Франції», «Ілійков проти Болгарії» свідчить, що тяжкість обвинувачень не може бути виправданням тривалих періодів попереднього ув»язнення, крім випадку, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. Та з часом перебування під вартою ризик переховування від суду не зменшується.

В зв»язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України необхідно визначити дату закінчення дії запобіжного заходу та вважати продовженим до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дати закінчення його дії - з 10.02.2018 року по 11 квітня 2018 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201, 314-315 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Клопотання прокурора, який бере участь в провадженні - ОСОБА_6 про продовження тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжити на 60 днів - по 11 квітня 2018 року включно.

В клопотанні підсудного ОСОБА_5 та його захисника про зміну підсудному запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов»язаний з позбавленням волі - відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Головуючий суддя : О.О. Гальченко

Судді : Л.І. Стрюк,

ОСОБА_10

Суддя: ОСОБА_11