Ухвала суду № 72054018, 07.02.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2300/17

Провадження № 1-кп/541/37/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

07 лютого 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:головуючої судді - Куцин В.М.,

з участю секретаря - Борисенко М.Б.,

прокурора - Петренка П.С.,

захисника, адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_3 за ст. 307ч.2 КК України,

встановив :

Відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 14.12.2017 року термін запобіжного заходу тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України, закінчується 14 лютого 2018 року, термін запобіжного заходу цілодобовий домашній арешт обраний ОСОБА_4,обвинуваченому за ч. 2 ст. 307 КК України, закінчується 14 лютого 2018 року.

Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики які існували при обранні запобіжного заходу продовжують існувати та недопитані свідки обвинувачення,на яких можуть впливати обвинувачені.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор не довів існування ризиків, які б давали підстави для застосування цього запобіжного заходу. Захисник наголошував що свідком обвинуваченя є залегендована особа на яку не матиме можливості впливати його підзахисний, тому відсутні підстави для тримання його під вартою.

ОСОБА_3 підтримав позицію свого адвоката.

Адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_4, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України ухвалою слідчого судді від 23.08.2017 року обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даний час строк дії запобіжного заходу продовжений ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.12.2017 року до 14.02.2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19.09.2017року в ході апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 25.08.2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на даний час строк дії запобіжного заходу продовжений ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.12.2017 року до 14.02.2018 року.

В зв’язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до вказаної дати є необхідність вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ступінь суспільної небезпеки якого є значним, обвинувачений не працює, утриманців не має, перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності, може впливати на свідків, змінити місце проживання, тим самим ухилитися від судута продовжити злочинну діяльність. Тому, на даному етапі судового розгляду, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.

Крім того, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини якою визначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

По даному кримінальному провадженні такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, підозра щодо вчинення якого є обґрунтованою, а висновок щодо винуватості обвинуваченого може бути зроблений судом тільки за результатами судового розгляду, який ще не завершений, тому такі ознаки дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 буде переховуватися від суду,продовжити злочинну діяльність.

ОСОБА_4, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, постійних доходів не має та не має міцних соціальних зв’язків, не має постійного доходу, тому суд вважає що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Враховуючи, що на даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим продовжують існувати, застосування більш м’яких запобіжного заходу, в тому числі і з застосуванням електронних засобів контролю, для запобігання цим ризикам, а отже і для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім, суд вважає що підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_3, запобіжного заходу на більш м’який немає, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на два місяці.

З вище викладених обгрунтувань суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України,суд

Постановив:

В задоволенні клопотання захисника, адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України продовжити терміном 2 місяці, до 07 квітня 2018 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, продовжити дію запобіжного заходу цілодобовий домашній арешт терміном 2 місяці, до 07 квітня 2018 року.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Куцин