Рішення № 72053486, 06.02.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7088/17

2/303/378/18

ряд. стат. звіту - 4

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на будинок, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, згідно технічного паспорту, який розташований за адресою: с.Ромочевиця, вул. Духновича, №42 Мукачівського району, Закарпатської області в порядку спадкування за померлим 24 травня 2016 року ОСОБА_3.

Позов мотивує тим, що вона (ОСОБА_1М.) є спадкоємцем за законом свого чоловіка ОСОБА_3, який помер 24 травня 2016 року. Після його смерті позивач прийняла спадщину, що належала її чоловіку. До спадкового майна входить житловий будинок, який розташований в с. Ромочевиця, вул. Духновича, буд. 42 Мукачівського району, Закарпатської області. Для оформлення спадкових справ, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме – відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний будинок, оскільки позивачем не подано документів, що посвідчують право власності на це майно. Подати ж такі документи позивачем неможливо, оскільки вони взагалі відсутні. Таким чином, оформити спадкові права на даний житловий будинок в позасудовому порядку неможливо, тому позивач і звернулася до суду із вказаним позовом.

Позивач – ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо вирішення позову - залишає його на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом належними доказами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була дружиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу Серії І-ФМ №294742, виданого 27 вересня 1973 року (а.с.13).

ОСОБА_3 помер 24 травня 2016 року, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть ОСОБА_6 1-ФМ №210452, виданого Мукачівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 25 травня 2016 року (а.с.12).

Згідно копії ОСОБА_5 про реєстрацію у Спадковому реєстрі, приватним нотаріусом ОСОБА_4 12 грудня 2017 року заведено спадкову справу за померлим 24 травня 2016 року ОСОБА_3 (а.с.17).

-2-

Постановою приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 12 грудня 2017 року №491/02-31 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться в селі Ромочевиця, вулиця Духновича, №42 Мукачівського району Закарпатської області, оскільки спадкоємцем не пред’явлено документів, які встановлюють факт приналежності майна спадкодавцю, тому свідоцтво про право на спадщину за законом видане бути не може (а.с.16).

Поряд з цим, як вбачається з копії Довідки №866 від 05 грудня 2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, на підставі погосподарської книги №2 (1983-1985 р.р.) особовий рахунок 149 в с.Ромочевиця, вул. Духновича, 42 (попередня адреса: с.Залужжя, вул.Леніна, 122), власником житлового будинку за вищевказаною адресою був ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 24 травня 2016 року (а/з №419 від 25 травня 2016 року) (а.с.14).

Згідно копії Довідки №864 від 05 грудня 2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, на підставі погосподарської книги №2 (1974-1976 р.р.) особовий рахунок №147 в с. Ромочевиця, вул. Духновича, 42 (попередня адреса: с.Залужжя, вул. Леніна, 122), громадянка ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою з 1974 року по теперішній час (а.с.15).

Відповідно до копії Технічного паспорту, на садибний (індивідуальний) житловий будинок №42 по вулиці Духновича в селі Ромочевиця Мукачівського району, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 станом на 11 листопада 2017 року, складається з: житлового будинку – літ. А, котельня – літ. Б, сарай – літ. В, гараж – літ. Г, вбиральня – літ. Д, сарай – літ. Е, сарай – літ. Ж, сарай – літ. З. Рік побудови житлового будинку – 1947 (а.с.18-23).

Правовідносини регулюються цивільним кодексом України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Нормою статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним повністю або у частині, у разі не охоплення заповітом усієї частини спадщини та в інших випадках. Законодавчі винятки з принципу черговості закликання спадкоємців за законом до спадкування встановлені статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З приписів частини 1 та частини 3 статті 1296 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, але відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

На час побудови вищевказаного житлового будинку (1947 року побудови, як вбачається з Технічного паспорту) питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі – Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від

-3-

26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі – Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, оскільки позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак, свідоцтво про право на спадщину отримати не може, про що свідчить постанова приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про відмову у вчиненні нотаріальної дії №491/02-31 від 12 грудня 2017 року, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на будинок підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 12, 141, 223 ч.4, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на будинок - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, згідно технічного паспорту, який розташований за адресою: село Ромочевиця, вулиця Духновича, буд. №42 Мукачівського району Закарпатської області в порядку спадкування за померлим 24 травня 2016 року ОСОБА_3.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення.

Головуючий М.М.Пак