Постанова № 72053081, 06.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/13653/17 Номер провадження 22-ц/775/174/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Чернобай А.О.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Азевича В.Б., Тимченко О.О.

за участі секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу №234/13653/17 за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»,

на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року (суддя Чернобай А.О.), постановленої в приміщенні суду в м. Краматорську Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У вересні 2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 звернулась до суду з даним поданням, в обґрунтування якого зазначила, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження ВП № 50854016 з виконання виконавчого листа № 234/2589/15-ц від 15.04.2016, виданого Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № Е016-08S від 14.03.2008 у розмірі 266817 доларів США 03 цента США, що за курсом НБУ станом на 20.02.2015 складає 7430854,29 грн, понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3654 грн. 15.04.2016 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження, копія якої скерована боржнику ОСОБА_2 18.04.2016. Постановою державного виконавця від 19.04.2016 накладено арешт на все майно боржника, постановою від 25.04.2016 накладено арешт на грошові кошти боржника в банківських установах. 22.06.2016 ОСОБА_2 направлено вимогу щодо необхідності з’явитися в триденний термін до відділу та надати для огляду та складення акту опису та арешту належного їй транспортного засобу, але вона не з’явилась, рекомендовану документацію умисно не отримала. 01.08.2016 постановою державного виконавця транспортний засіб оголошено у розшук. Оскільки ОСОБА_2 повідомлена про відкриття виконавчого провадження та станом на 30.08.2017 року рішення суду не виконала, заборгованість не сплачувала, тобто, злісно ухиляється від виконання рішення, на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» просив обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон (а.с. 1-2).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року у задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 відмовлено.

З зазначеною ухвалою суду не погодилась заінтересована особа ПАТ КБ «ПриватБанк», представник якого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення подання у повному обсязі, через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом під час розгляду справи норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду про недоведеність заявником факту ухилення божника від виконання зобов`язання не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки дії ОСОБА_2 з невиконання рішення суду, за наявності відкритого виконавчого провадження, невиконаного зобов`язання, значного розміру боргу, свідчать про ухилення боржника від виконання зобов`язання, покладеного рішенням суду. Крім того, в порушення ст. 377-1 ЦПК України суд розглянув подання без участі державного виконавця, чим фактично позбавив заявника довести обґрунтованість подання та надати докази для його об`єктивного розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 64), надав відзив на апеляційну скаргу, разом з доказами надсилання його копії ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 59-60, 62).

В обґрунтування відзиву послався на обставини та норми законодавства, які були викладені в поданні державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, просив скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, відзив на апеляційну скаргу не надала.

Заінтересована особа - ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином (а.с. 65,66).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 3.ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15.04.2016 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» про примусове виконання рішення, відкрито виконавче провадження № 50854016 з виконання виконавчого листа № 234/2589/15-ц, виданого 18.05.2015 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № Е016-08S від 14.03.2008 у розмірі 266817 доларів США 03 цента США, що за курсом НБУ станом на 20.02.2015 складає 7430854,29 грн. та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3654 грн (а.с. 4,5).

22.06.2016 головним державним виконавцем Косарєвою І.В. направлено ОСОБА_2 вимогу щодо необхідності з’явитися в триденний термін до відділу та надати для огляду та складення акту опису та арешту належний боржнику транспортний засіб (а.с. 7).

Згідно інформації, наданої Головним управлінням в Донецькій області Державної міграційної служби України від 15.09.2016 № 2.5-2016, ОСОБА_2 паспортом громадянина для виїзду за кордон не документувалась (а.с. 6).

Відмовляючи у задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, суд першої інстанції виходив з того, що заявником відповідно до ст. 60 ЦПК України не доведено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язання за рішенням суду, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов`язання, має намір виїхати за межі України, а також доказів вжиття державним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі Закон № 3857-XII).

Згідно п.5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XIІ, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року), питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Згідно ч. 1, п. 19 ч.2 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.3 постанови від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», роз`яснив, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

У зв'язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону про виконавче провадження, під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону про виконавче провадження тощо.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про ненадання головним державним виконавцем належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду.

Матеріали справи також не містять письмових доказів, які б підтверджували, що боржник не з`являється на виклики до виконавчої служби чи змінив місце проживання, тобто вчиняє діяння (дії чи бездіяльність), які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним обов'язків.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії боржника з невиконання рішення суду при наявності відкритого виконавчого провадження свідчать про ухилення боржника від виконання зобов`язання, спростовуються матеріалами справи та висновками суду зробленими на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги про розгляд судом подання з порушення ст. 377-1 ЦПК України, а саме: без участі державного виконавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Краматорським міським судом Донецької області 13.09.2017 постановлено ухвалу про призначення подання державного виконавця до розгляду. Також судом ухвалено викликати в судове засідання заявника.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання секретарем судового засідання цієї ухвали суду, а саме: повідомлення державного виконавця про дату розгляду подання відповідно до ст. 74 ЦПК України.

Між тим, зазначене порушення норм цивільного процесуального законодавства, не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення в розумінні п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України, оскільки державний виконавець не оскаржував ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13.09.2017 та не приєднувався до апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: В.Б. Азевич

ОСОБА_5