Рішення № 72052412, 30.01.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2378/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Бікезіної О.В.,

за участю секретарів - Снігирьової О.Ю., Плаксіної Є.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про захист прав споживачів та стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 21.09.2016 року звернулася до суду з позовною заявою про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування, пені та судових витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 24 лютого 2014 року між нею та ПАТ «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» був укладений договір добровільного страхування № 97/14-Тз/Дн наземного транспортного засобу марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер ОСОБА_5 ІО.

Предметом договору був вищезазначений автомобіль, який був застрахований, серед іншого відповідно п. 22.2.1 Договору на випадок викрадення - незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження у будь-якому місці в будь-який час.

29 листопада 2014 року у період часу з 03-00год. по 11-00 год. неустановлена особа, знаходячись на адресою: м. Санкт-Петербург, вул. Ф. Абрамова, 8, таємно викрала автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер ОСОБА_5, який належить ОСОБА_1

Даний факт підтверджується копіями кримінального провадження № 306509, СУ УМВС Росії по Виборгському району м. Санкт-Петербурга № 306509.

Через деякий час автомобіль був знайдений та повернутий ОСОБА_1 під відповідальне зберігання.

Однак автомобіль зазнав при викраданні пошкодження, які підтверджуються висновком експерта 8/Э/5114-15 про дослідження автомобіля та ОСОБА_6 ТОВ «Рольф -Естейт», де зазначена приблизна вартість виконаних робіт, запчастин та розхідних матеріалів, яка складає 1038 995,32 руб., на за офіційним курсом валют складає 410758,31грн.

На виконання умов зазначеного Договору позивачем було повідомлено відповідача та подано письмову заяву про настання страхового випадку.

Так само було надано витребуваний пакет документів для підтвердження страхового випадку.

Відповідно до п. 27.7 Договору страхувальнику на підставі його заяви відшкодовуються збитки, пов’язані з відновленням пошкоджень, завданих ТЗ при викраденні.

Позивачем на адресу відповідача посилалися письмові заяви про відшкодування збитків, пов’язаних з відновленням пошкоджень ТЗ, завданих при викраденні, однак відшкодування не отримано.

При цьому відповідач умисно ухиляється від виконання умов Договору, посилаючись на те, що після проведення розрахунків ПРАТ «СК «Арсенал Страхування», було встановлено, що в результаті настання страхового випадку із застрахованим автомобілем наступила повна загибель (у відповідності до понять та термінів визначених договором страхування). Хоча 70% вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу становить 437500 грн. від страхової суми на яку було застраховано автомобіль – 625000 грн.

Крім цього, у відповідності до п. 24.1.3, п. 27.3, 27.13 Договору, відповідач повинен був прийняти рішення та здійснити виплату страхового відшкодування протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення (04.12.2014), тобто до 04.03.2015 року.

Згідно п. 30.1 Договору відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний день прострочення. З 04.03.2015 року до 04.08.2016 року розмір пені складає 22470,76 грн.

Просила стягнути з відповідача 410758,31 грн. страхового відшкодування та пеню за затримку виплати у розмірі 22470,76 грн.

24.01.2018 року позивач уточнила позовні вимоги, посилалась на те, що оскільки згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 12116 від 28.08.2017 pоку Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 313379 грн. 25 коп., позивач просить стягнути з відповідача 313379,25 грн. страхового відшкодування, пеню за затримку виплати з 04.03.2015 року до 23.01.2018 року, що складає 33155 грн. 52 коп. та вартість надання адвокатом правових послуг в сумі 59568 грн. (т.2 а.с. 159-165).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав викладених в уточненій позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги з підстав викладених в уточненій позовній заяві та просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3, в судове засідання 30 січня 2018 року не прибули, в минулих судових засіданнях (01.11.2017 року, 11.12.2017 року) позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили у позові відмовити. Від відповідача також надійшли письмові заперечення на позов (т.1 а.с.65-69, т.2 а.с.93-95).

На уточнену позовну заяву відповідач надав відзив (т.2 а.с.170-174), в якому зазначив, що визнання транспортного засобу таким, що зазнав «Повної загибелі» відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №97/14-Тз/Дн (далі-Договір) є вирішальним при визначенні порядку (розрахунку) виплати страхового відшкодування.

Згідно п. 31.5 Договору страхування, повна загибель транспортного засобу - це випадок, коли: вартість відновлювального ремонту перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення Договору; або вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу. Тобто, при наявності хоча б однієї із умов, визначеної м. 31.5 Договору, транспортний засіб вважається таким, що зазнав «Повної загибелі».

Таким чином, згідно п. 31.5 Договору, транспортний засіб вважається таким що зазнав «Повної загибелі» в тому числі у разі якщо вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу.

При цьому, в п. 31.5 Договору зазначено, що Вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн аукціон з продажу автомобілів (ТОВ «Українсько-Польське підприємство «Автонлайн-Україна») або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/ пропозицій на ринку)).

Так, за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів, була визначена ціна у пошкодженому стані автомобіля Позивача, а саме 660 900,00 грн.

Також, згідно Звіту № 30/07 судового експерта ОСОБА_7 вартість залишків транспортного засобу Land Rover Evogue, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 666581,15 грн.

Згідно Висновку судової авто товарознавчої експертизи № 12116 від 28.08.2017 p., Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса. вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 Складає 313 379 грн. 25 коп.

Таким чином, беручи до уваги вказані вище розрахунки та експертизи:

625 000 грн. (страхова сума) - 666 581,15 грн. (вартість залишків ТЗ) = - 41 581,15 грн.;

Отже, сума - 41 581,15 грн. є від'ємною та складає різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу.

Сума - 41 581,15 грн. (з позначкою мінує) менше ніж вартість відновлювального ремонту 313 379,25 грн.

Тому, враховуючи вказані розрахунки як за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів (660 900 грн.) так і за результатом судової експертизи ОСОБА_7А, (666 581 грн. 15 коп.) транспортний засіб Позивача вважається таким що зазнав «Повної загибелі».

У випадку «Повної загибелі ТЗ» страхове відшкодування розраховується згідно п. 27.8 Договору страхування.

Відповідно до п. 27.8.2 Договору, страхове відшкодування сплачується у розмірі страхової суми (з урахуванням умов п.27.23 Договору) за вирахуванням суми знецінення автомобіля за період страхування (розділ 13 та п, 31.7 Договору) та вартості залишків транспортного засобу, а також встановленої згідно з розділом 12 Договору франшизи.

Сума страхового відшкодування:

Св (страхове відшкодування) = 625 000 гри. (страхова сума) - 95 205,58 грн. (сума знецінення) -666 581,15 грн. (вартість залишків ТЗ за судовою експертизою) - 62 500 грн. (франшиза) = - 199 286,73 грн. (з позначкою мінус).

Таким чином, сума страхового відшкодування, розрахована на підставі умов Договору страхування (мінус 199 286,73 грн.) с меншою нуля грн., а тому страхове відшкодування не може бути виплачено.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог щодо стягнення пені за затримку виплати страхового відшкодування у розмірі 33155.52 грн. з наступних підстав.

Листом від 27.07.2015 року ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було повідомлено ОСОБА_1 про те, що автомобіль визнається повністю загиблим, а також, що за даною подією страховиком прийнято рішення про недоцільність прийняття залишків ТЗ на свою користь, також повідомлено, що провівши розрахунок встановлено від'ємну суму страхового відшкодування, а також Страхувальнику надано для ознайомлення результатами проведеного онлайн-аукціону по визначенню залишкової вартості транспортного засобу компанії «Автоонлайн-Україна».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно з ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, с підставою для відмови у позові.

Окрім того, згідно її. 30.3 Договору, в разі вирішення питання про стягнення грошових коштів з винної сторони за даним Договором в судовому порядку нарахування пені за час розгляду судової справи не здійснюється.

Щодо стягнення вартості надання адвокатом правових послуг у розмірі 59568 грн., відповідач вважає вказані позовні вимоги безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню так як до позовної заяви не додано документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової, допомоги саме в цій справі (договору про надання послуг), та які б встановлювали розмір гонорару адвоката порядок його оплати тощо, отже, надання адвокатом саме такої кількості послуг за саме такий час, який зазначений в уточненні до позовної заяви не підтверджене належним доказами. Окрім того, розрахунок вартості надання правових послуг, який долучив Позивач до уточнення позовної заяви, складено за період з 13.07.2016 р. по 24.01.2018 р., а тому загальна сума витрат мала бути розрахована відповідно до розміру прожиткового мінімуму у відповідний період надання послуг. Окрім того, розрахунок вартості надання послуг та акт прийому-надання виконаних робіт не містять конкретної інформації щодо того, які послуги та коли саме надавались та не є підтвердженням здійснення оплати за послуги адвоката. Наявність акту виконаних робіт не підтверджує оплату здійснених послуг.

З 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 ст. 3 цієї редакції ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК).

Пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Судом встановлено, що 24 лютого 2014 року між сторонами по справі було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №№ 97/14-Тз/Дн, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, строком на п’ять років, визначена страхова сума – 625000 грн., територія страхування – Україна, Росія, франшиза: викрадення та повна загибель - 62500 грн., збитки внаслідок ДТП та інших подій – 0 (т.1 а.с.151-155).

Розділом 22 Договору страхування передбачено перелік страхових випадків, де зазначено, що Страховик бере на себе зобов'язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.

Відповідно до п.22.2. Договору до страхових ризиків відносяться:

22.2.1. «Викрадення» - незаконне заволодіння ТЗ шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження в будь-якому місці, в будь-який час;

22.2.2. «Збитки внаслідок ДТП» - будь яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП;

22.2.3 «Збитки внаслідок інших подій» - викрадення окремих складових частин ТЗ чи додаткового обладнання, а також пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання, внаслідок протиправних дій третіх осіб, передбачених КК України…

Судом встановлено, що 29 листопада 2014 року у період часу з 03-00год. по 11-00 год. невстановлена особа, знаходячись на адресою: м. Санкт-Петербург, вул. Ф. Абрамова, 8, таємно викрала автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер ОСОБА_5 ІО, який належить ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням СУ УМВС Росії по Виборгському району м. Санкт-Петербурга про порушення кримінального провадження № 306509 від 31.12.2014 року за ч. 4 ст. 158 КК РФ ( т.1 а.с. 20, 21).

Таким чином, настала подія, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу – «Викрадення».

Сторонами визнано, що про настання страхового випадку позивач вчасно повідомила відповідача та звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с. 19).

Відповідно до п. 24.1.2, 24.1.3 договору страхування страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення в подальшому всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 27 договору.

Згідно з п. 27.4 виплата за ризиком «Викрадення» здійснюється лише за умови порушення кримінальної справи згідно чинного законодавства не раніше, чим через два місяці після отримання необхідних документів згідно розділу 26 Договору.

Згідно п. 27.6 обов’язковою умовою для виплати страхового відшкодування за ризиком «Викрадення» є укладення між Страховиком та Страхувальником угоди, відповідно до якої Страхувальник зобов’язується, у разі, якщо викрадений ТЗ буде пізніше знайдено, передати право власності на нього Страховику або його представнику (оформити абандон).

Як встановлено в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 не вчинено жодних дій для виконання цієї умови договору.

Страхове відшкодування ОСОБА_1 виплачено не було.

Згідно протоколу обшуку та постанов про визнання речовим доказом та повернення речового доказу автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер ОСОБА_5 ІО було відшукано, після проведення експертизи, 06.04.2015 року повернуто представнику позивача - ОСОБА_8 (т.1 а.с.22-25).

Згідно висновку експертно-криміналістичного центру ГУ МВС Росії по м. Санкт-Петербургу від 12.03.2015 року 8/Э/5123-15 автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577-10 «піддавався змінам» (т.1 а.с.177-187).

За заявою ОСОБА_8, з метою виявлення дефектів, судовим експертом-техніком ТОВ «Ленінградська експертна служба «Ленєксп» ОСОБА_6 11.02.2015 року проведений огляд автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577-10, здійснено фотофіксацію виявлених пошкоджень, зафіксовано в ОСОБА_6 огляду №543-АТЭ/ФЛ/2015 (т.1 а.с. 190-221).

Сторонами не надано суду доказів щодо підтвердження дати коли автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577-10 було відшукано, проте з вищевказаного ОСОБА_6 огляду вбачається, що огляд автомобіля відбувся 11.02.2015 року, з чого суд робить висновок, що ТЗ було відшукано не пізніше 11.02.2015 року.

Згідно з п. 27.7 договору страхування за письмовою заявою Страхувальника та зі згоди Страховика, після того, як викрадений ТЗ буде знайдено, ТЗ повертається Страхувальнику за умови повернення Страховику виплаченого страхового відшкодування. У цьому випадку Страхувальнику на підставі його заяви відшкодовується збитки, пов’язані з відновленням пошкоджень, завданих ТЗ при викраденні.

Позивачем на базі ТОВ «Рольф -Естейт» (м. Санкт-Петербург) 01.06.2015 року була визначена попередня калькуляція вартості відновлення пошкодженого автомобіля (без його огляду), яка склала 1038995,32 руб. (т.1 а.с. 96-98).

Відповідно до п. 27.10. договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 27.11. Договору). В окремих випадках, за згодою Страховика та Страхувальника (Вигодонабувача), розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). при настанні страхових випадків за межами України та необхідності здійснення ремонту на місті страхового випадку, трудовитрати на відновлення відшкодовуються, виходячи з розцінок, що діють в Україні.

06.07.2015 року ОСОБА_1 надала письмову згоду відповідачеві на визначення розміру збитків шляхом проведення його розрахунку безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) (т.1 а.с.70).

Аварійним комісаром ОСОБА_9 08.07.2015 року складено аварійний сертифікат, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 458646,51 грн. ( т.1 а.с.103-111).

На підставі ОСОБА_6 огляду №543-АТЭ/ФЛ/2015 №543 офіційним імпортером (дилером) автомобілів марки Land Rover ТОВ «Віннер Автомотів» було визначено вартість відновлення пошкодженого автомобіля та видано рахунок №10225583 від 16.07.2015 року відповідно до якого вартість відновлення транспортного засобу становить 484809,70 грн. ( т.1 а.с. 149-150).

Відповідно до листа від 27.07.2015 року відповідач відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 31.5 договору страхування у зв'язку з повною загибеллю ТЗ. При цьому ОСОБА_1 повідомлено про те, що пунктом 27.8 Договору встановлено, що при повній загибелі транспортного засобу Страхувальник має право звернутися до Страховика з заявою про відмову від своїх прав на застрахований транспортний засіб на користь Страховика з метою отримання страхового відшкодування в повному обсязі. Страховик в кожному конкретному випадку залишає на власний розгляд питання про прийняття відмови Страхувальника від застрахованого транспортного засобу. Проінформовано, що за даною подією страховиком прийняте рішення про недоцільність прийняття залишків транспортного засобу на свою користь, у зв’язку з чим розмір страхового відшкодування, з врахуванням п. 27.8.Договору, визначатиметься наступним чином:

625 000 гри. (страхова сума) - 95 205,48 грн. (сума знецінення) - 660 900,00 грн. грн. (вартість залишків ТЗ за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів ) - 62 500 грн. (франшиза) = - 193 605,48 грн. (з позначкою мінус).

У зв’язку з тим, що сума страхового відшкодування менше 0, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування (т.1 а.с.73).

Таким чином судом з достовірністю встановлено, що між сторонами 24.02.2014 року укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 97/14-Тз/Дн, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, умови якого сторонами не оспорюються, підписи у договорі також не оспорюється. З транспортним засобом стався страховий випадок. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування. Вказані обставини сторонами не спростовуються.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність відмови ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що транспортний засіб визнаний таким, що зазнав «Повної загибелі» відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №97/14-Тз/Дн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визичені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з вимогами ст. ст. 509, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно п. 31.5 Договору добровільного страхування наземного транспорту №97/14-Тз/Дн, повна загибель транспортного засобу - це випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ:

- перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення Договору, або

- перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків ТЗ.

Тобто, сторони Договору погодили, що при наявності або першого або другого випадку, пошкоджений транспортний засіб вважається таким що зазнав «Повної загибелі».

Договір добровільного страхування наземного транспорту № 97/14-Тз/Дн від 24.02.2014 року не містить дійсної вартості автомобіля на момент укладення Договору. Під час судового розгляду сторонами не надано суду доказів щодо дійсної вартості автомобіля на момент укладення Договору. Тому суд не приймає, до уваги посилання представника позивача на ті обставини, що вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу (313379,25 грн.) не перевищує 70% від страхової суми на яку було застраховано автомобіль (625000 грн.).

Щодо випадку, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу суд зазначає наступне.

У п. 10 Договору сторони визначили страхову суму у розмірі 625000 грн. (т.1 а.с.151).

В п. 31.5 Договору зазначено, що вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн аукціон з продажу автомобілів (ТОВ «Українсько-Польське підприємство «Автонлайн-Україна») або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/ пропозицій на ринку)).

За результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів була визначена ціна у пошкодженому стані автомобіля марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, а саме - 660 900,00 грн. (т.1 а.с. 71).

Також, ІІрАТ «СК «ОСОБА_6 страхування» додатково звернулось до судового експерта ОСОБА_7 для експертної оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу. Згідно Висновку № 30/07 від 30.10.2017 року судового експерта ОСОБА_7 ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу Land Rover Evogue, реєстраційний номер НОМЕР_1, на час дослідження складає - 666 581,15 грн. (т.2 а.с. 97-105).

Таким чином, різниця між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу складає:

1)625 000 грн. (страхова сума) - 660 900,00 грн. (вартість залишків ТЗ за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів)= -35900 грн.

2)625 000 грн. (страхова сума) - 666 581,15 грн. (вартість залишків ТЗ згідно Висновку № 30/07 від 30.10.2017 року) = - 41 581,15 грн.

Щодо вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу, суд зазначає, що згідно з вимогами п. 27.10 Договору та враховуючи письмову згоду ОСОБА_1 (т.1 а.с.70) аварійним комісаром 08.07.2015 року складено аварійний сертифікат, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 458646,51 грн. (т.1 а.с.103-111), крім того офіційним імпортером (дилером) автомобілів марки Land Rover ТОВ «Віннер Автомотів» було визначено вартість відновлення пошкодженого автомобіля та видано рахунок №10225583 від 16.07.2015 року відповідно до якого вартість відновлення транспортного засобу становить 484809,70 грн. (т.1 а.с. 149-150).

При цьому позивачем на базі ТОВ «Рольф -Естейт» (м. Санкт-Петербург) 01.06.2015 року була визначена попередня калькуляція вартості відновлення пошкодженого автомобіля (без його огляду), яка склала 1038995,32 руб., що за офіційним курсом валют (як зазначає позивач) складає 410758,31 грн. (т.1 а.с. 96-98).

Пунктом 27.12 договору страхування передбачено, що у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення ТЗ) кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи.

Оскільки у сторін по справі виник спір щодо визначення дійсної вартості відновлюваного ремонту автомобіля Land Rover Range Rover Evoquе, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577ІО, ухвалою суду від 14 листопада 2016 року по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Харківським НДІСЕ ім. Бокаріуса надано Висновок судової автотоварознавчої експертизи №12116 від 28.08.2017 року де визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Range Rover Evoquе», державний номерний знак АН 2577ІО станом на момент проведення огляду (17.03.2017 року) в розмірі 313379,25 грн. (т.2 а.с.2-15). Допитаний в судовому засіданні, у режимі відеоконференції під час трансляції з Ленінського районного суду м. Харкова старший судовий експерт ОСОБА_10 надав сторонам та суду необхідні роз’яснення щодо зазначеного висновку.

Таким чином, суд враховує вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу у розмірі 313379,25 грн.

Суд зазначає, що в даному випадку вартість відновлення пошкодженого ТЗ (313379,25 грн.) перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків ТЗ ( як -35900 грн., так і - 41 581,15 грн.), а тому пошкоджений транспортний засіб «Land Rover Range Rover Evoquе», державний номерний знак АН 2577ІО, за умовами Договору (п. 31.5 Договору) вважається таким що зазнав «Повної загибелі».

У випадку «Повної загибелі» ТЗ страхове відшкодування розраховується згідно п. 27.8 Договору страхування.

Згідно п. 27.8.2 договору страхування у випадку відмови Страховика задовольнити заяву Страхувальника про відмову від прав на застрахований ТЗ при повній загибелі (відсутності такої заяви та /або відмови Страхувальника від передачі права власності на пошкоджений ТЗ Страховику) страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми (з урахуванням умов п. 27.23. Договору) за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування (розділ 31.7 Договору), вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом 12 Договору франшизи. Вартість залишків ТЗ визначається вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів (ТОВ «Україно-Польське підприємство «Автоонлайн-України» або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку)).

Оскільки суду надано вартість залишків транспортного засобу за результатами проведення як онлайн-аукціону з продажу автомобілів так і згідно висновку експерта, розрахунок страхового відшкодування виглядає таким чином:

Св (страхове відшкодування) = страхова сума - сума знецінення згідно п. 13 Договору - вартість залишків ТЗ за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів або згідно експертного висновку - франшиза згідно п. 12.1. Договору.

Св (страхове відшкодування) = 625 000 гри. (страхова сума) - 95 205,58 грн. (сума знецінення згідно п. 13 Договору) - 666 581,15 грн. (вартість залишків ТЗ згідно Висновку № 30/07 від 30.10.2017 року) - 62 500 грн. (франшиза згідно п. 12.1. Договору) = - 199 286,73 грн. (з позначкою мінус).

Св (страхове відшкодування) = 625 000 гри. (страхова сума) - 95 205,58 грн. (сума знецінення згідно п. 13 Договору) - 660 900,00 грн. грн. (вартість залишків ТЗ за результатами проведення онлайн-аукціону з продажу автомобілів) - 62 500 грн. (франшиза згідно п. 12.1. Договору) = - 193 605,48 грн. (з позначкою мінус).

Таким чином, сума страхового відшкодування, розрахована на підставі умов укладеного Договору страхування с меншою нуля грн.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, згідно з умовами укладеного Договору, оскільки розмір страхового відшкодування, з врахуванням п. 27.8.2 Договору, менше 0.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Щодо посилання представника позивача на ті обставини, що в «електронній переписці з відповідачем, щодо позасудового врегулювання спірної ситуації, останнім визнавалися позовні вимоги, про що свідчать копії листів електронного листування…» (т.2 а.с.162, абз. 1) суд зазначає, що вказане листування з начальником відділу правового забезпечення врегулювання збитків ОСОБА_11 (т.1 а.с.91-92) відбувалося на початку серпня 2016 року, в той час, як офіційно листом від 27.07.2015 року відповідач відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування. Також 27.07.2016 року листом за підписом начальника відділу правового забезпечення врегулювання збитків ОСОБА_11 представника позивача було повідомлено про причини відмови позивачці у виплаті страхового відшкодування (т.1 а.с.93-95). Крім того, за час судового розгляду представники відповідача жодним чином не змінювали свою первісну позицію – не визнавали позовні вимоги, просили у їх задоволенні відмовити.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з запереченнями відповідача проти позову і вважає правильним відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю та недоведеністю.

Оскільки позовна вимога про стягнення пені у розмірі 33155, 52 грн. за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування є похідною вимогою від позовної вимоги про стягнення страхового відшкодування, в задоволенні якої суд відмовив, вона також не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення «вартості надання адвокатом правових послуг» у розмірі 59568 грн. суд зазначає наступне.

В судовому процесі брав участь представник позивача – адвокат ОСОБА_2, повноваження якого підтверджені відповідно до вимог ч.4 ст. 62 ЦПК України (т. 2 а.с.177, т.1 а.с.39-40).

Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Проте, згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу їй не відшкодовуються.

Позивача, як споживача, звільнено від сплати судового збору, тому згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 133, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПРАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про захист прав споживачів та стягнення суми страхового відшкодування – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 07 лютого 2018 року.

Суддя