Ухвала суду № 720522, 30.05.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

30.05.07 Справа № 7/11-2007

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників

від позивача: з”явився,

відповідачів: з”явився,

розглянув апеляційну скаргу Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Мукачево

на постанову господарського суду Закарпатської області від 20.02.2007 року, суддя С.Б.Швед, в справі № 7/11-2007,

за позовом малого приватного підприємства «Мучеліні», м.Мукачево

до відповідача 1 Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Мукачево

до відповідача 2 державної податкової адміністрації в Закарпатській області, м.Ужгород

про скасування рішення від 18.12.2006 року №4742/23-03/20434502/26579 про застосування штрафних санкцій у сумі 749649,24 грн.,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Закарпатської області від 20.02.2007 року частково задоволено позов малого приватного підприємства «Мучеліні»до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції та державної податкової адміністрації в Закарпатській області про скасування рішення від 18.12.2006 року №4742/23-03/20434502/26579 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 739774,74 грн. за непроведення через РРО операцій з продажу товарів за період з 25.04.200б р. по 07.12.2006 р.

Постанова суду мотивована тим, що облік розрахункових операцій був проведений позивачем із застосуванням розрахункової книжки, тому виявлене перевіркою порушення щодо незастосування реєстратора розрахункових операцій при досягненні структурним підрозділом позивача граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у 75000 грн. не може бути підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки факти невідповідності даних між вартістю фактично проданого товару та обліком готівки з продажу цього товару(об'єктивна сторона складу спірного правопорушення) за даними КОРО є відсутніми.

В частині скасування рішення від 18.12.2006 року №4742/23-03/20434502/26579 про застосування штрафних санкцій у сумі 9874,50 грн. за невідповідність готівки в касі в позові відмовлено, оскільки відповідачем доведено порушення п.13 ст.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що зафіксованого в акті перевірки.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що згідно п.2 абз. 1 постанови КМУ від 23 серпня 2000 р. N1336 Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцііі у сфері торгівлі, громадського ,харчування та послуг" встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, та 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг). З наведеного скаржник вважає, що позивачем безпідставно не проводились через РРО операції з продажу товарів, оскільки станом на 24.03.2006 року обсяг виторгу в аптечному пункті на території села. Колочава. Міжгірського району, що належить МПП "Мучеліні" становив 75667.94 грн.. що зважаючи па норми п.7 та п.2 вищевказаної Постанови зобов'язувало позивача зареєструвати реєстратор розрахункових операцій.

При цьому, скаржник не погоджується з висновком суду про те, що факти невідповідності даних між вартістю фактично проданого товару та обліком. готівки з продажу цього товару за даними КОРО є відсутні, оскільки з аналізу п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідальність наступає саме за непроведення розрахункових операцій через РРО при обов'язковості застосування останнього.

В судовому засіданні позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, мотивуючи тим, що продаж товарів на спірну суму коштів здійснювався ним з використанням належним чином зареєстрованої розрахункової книжки з фіксацією обсягів розрахункових операцій на продані товари в Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), що виключає підстави для застосування до товариства відповідальності, передбаченої п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, позивач зазначає, що податковим органом при застосуванні штрафних санкцій не враховано статусу населеного пункту, на території якого знаходиться аптечний пункт, оскільки для населених пунктів, яким надано статус гірських, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, встановлений у сумі 200 тис. грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Підставою прийняття рішення від 18.12.2006р. №4742/23-03/20434502/26579, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 749649,20 грн., є встановлений актом перевірки від 08.10.2006р. №014470/202/23-03/20434502 факт порушення п.1 та п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме непроведення через РРО операцій з продажу товарів на суму 147954,94 грн. в аптечному пункті в с.Колочава Міжгірського району за період з 25.04.200бр. по 07.12.2006р. та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в розрахунковій книжці, на суму 1974,90 грн.

Проте, такий висновок податкового органу частково не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Пунктом 1 статті 17 вказаного закону передбачена відповідальність за невідповідність обліку вартості реалізованих споживачам товарів (послуг) та отриманими при їх реалізації в розрахунках з споживачами коштами (готівка тощо) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємництва передбачено у разі наявності факту саме невідповідності даних щодо вартості реалізованих товарів (послуг) та отриманих коштів при здійсненні розрахунків із споживачами.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про застосування штрафних санкцій до позивача за непроведення розрахункових операцій через РРО грунтується на тому, що обсяг розрахунків по продажу медичних препатарів аптечним пунктом згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №0709001294 станом на 24.03.2006р. становить 75667,94 грн., а тому виходячи з вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивач зобов»язаний був застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Наявні у матеріалах справи докази, а саме витяг із книги обліку розрахункових операцій №0709001294 та звіти про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за спірний період свідчать про повний облік структурним підрозділом товариства розрахункових операцій на суму 147954,94 грн. із застосуванням вищезазначених документів.

З наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в спірному випадку облік розрахункових операцій проведений позивачем із застосуванням розрахункової книжки, а тому виявлене перевіркою порушення щодо незастосування реєстратора розрахункових операцій при досягненні структурним підрозділом позивача граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у 75000 грн. не може бути підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки факти невідповідності даних між вартістю фактично проданого товару та обліком готівки з продажу цього товару(об'єктивна сторона складу спірного правопорушення) за даними КОРО є відсутніми.

Відповідальності за порушення строків переходу з обліку розрахункових операцій з застосуванням розрахункових книжок на облік цих операцій з застосуванням РРО вказаним законом не передбачено.

Крім цього, за змістом п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2003р. N 1164 та п.п.7,22 затвердженого цією Постановою Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні суб'єктом господарювання своєї діяльності на території населених пунктів, яким надано статус гірських(до яких віднесено с.Колочава Міжгірського району, що представниками сторін визнається), граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у гірській місцевості, у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, встановлений у сумі 200 тис. грн.

Покликання податкового органу на те, що для позивача встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів в розмірі 75000 грн. судом до уваги не приймається, оскільки не грунтується на нормах чинного законодавства.

З наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому місцевим судом підставно скасовано рішення від 18.12.2006 року №4742/23-03/20434502/26579 в частині штрафних санкцій у сумі 739774,74 грн., застосованих до позивача за непроведення через РРО операцій з продажу товарів за період з 25.04.200бр. по 07.12.2006р.

Щодо штрафних санкцій у сумі 9874,50 грн., застосованих рішенням від 18.12.2006 року №4742/23-03/20434502/26579 за невідповідність готівки в касі, то слід зазначити, що відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Актом перевірки від 08.10.2006р. №014470/202/23-03/20434502 зафіксовано факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в розрахунковій книжці, в розмірі 1974,90 грн., оскільки на момент перевірки готівка в касі структурного підрозділу товариства становила 2080 грн., а в розрахунковій книжці зафіксовано суму 105,10 грн..

Позивачем не подано жодних доказів в спростування зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за вказане порушення. Таким чином, і в цій частині постанову місцевого суду слід залишити без змін.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування постанови місцевого суду є безпідставними.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, суд,

ухвалив :

постанову господарського суду Закарпатської області від 20.02.2007 року в справі за номером 7/11-2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко