Рішення № 72052106, 22.01.2018, Миронівський районний суд Київської області

22.01.2018 Єдиний унікальний № 371/1593/15-ц

Провадження № 2/371/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Капшук Л.О.

за участю :

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

з секретарем Терновенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 20 серпня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11385489000, згідно з яким відповідачу надано кредит в сумі 37954,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних на строк з 20.08.2008 до 20.08.2015. Банк виконав взяті на себе зобов’язання за договорами, надавши відповідачу кредит.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір факторингу, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 11385489000 від 20 серпня 2008 року, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3. ПАТ «Дельта Банк» набуло прав кредитора за договором, укладеним з ОСОБА_3

В порушення зобов’язань за договором відповідач допустив заборгованість за договором в розмірі 2383745 гривень 33 копійок. Просив стягнути з відповідача вказані кошти в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що ПАТ «Укрсиббанк» у 2010 році звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення всієї суми заборгованості за укладеним кредитним договором у зв’язку з порушенням його умов. Справа перебувала у провадженні Шевченківського районного суду Київської області. 02 квітня 2012 року позов було залишено без розгляду у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов’язання, або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред’явлення банком вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінило строк виконання зобов’язання та зумовило перебіг позовної давності. У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду з вимогою про дострокове негайне повернення всієї суми кредиту й пов’язаних з ним платежів. За таких умов строк позовної давності станом на час звернення з позовом скінчився, просив застосувати позовну давність щодо усіх вимог позивача.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 20 серпня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11385489000, згідно з яким відповідачу надано кредит в сумі 37954,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних на строк з 20 серпня 2008 року до 20 серпня 2015 року.

За умовами укладеного договору про надання споживчого кредиту відповідач зобов’язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити інші платежі за кредитом, у встановлених договором розмірах і строках.

Позичальник зобов’язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 705 дол. США в день сплати ануїтентних платежів.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. укладеного договору кредиту встановлено строк кредитування, порядок та розміри сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами, розміри та порядок сплати пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту.

Додатками до договору є «Тарифи банку» та «Графік платежів, визначення скупної вартості кредиту».

Банк виконав взяті на себе зобов’язання за договорами, надавши відповідачу кредит. Такі обставини не заперечуються представником відповідача.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач допустив неналежне виконання умов, визначених змістом зобов’язання. В порушення умов кредитного договору зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом він не виконав, оскільки не здійснила повернення кредиту та не сплатив у повному обсязі відсотки за користування кредитними коштами у встановлені кредитним договором строки.

Правові наслідки порушення зобов’язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно пункту 6.1. договору сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з подій, що зазначені у пункті 3.1.2. договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно пункту 1.2.2. Договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Відповідач не виконував зобов’язань за укладеним договором, не вносив обов’язкових щомісячних платежів, тому банк 25 березня 2010 року звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до позичальника ОСОБА_3 з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за укладеним договором споживчого кредиту, яка станом на 20 жовтня 2010 року складала 45251 дол. США 32 центи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2012 року позовну заяву ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу залишено без розгляду. Підставою для прийняття такого рішення була неявка представника позивача в судові засідання.

Такі фактичні дані підтверджені наданими представником відповідача копією позовної заяви та судового рішення у виді ухвали суду від 02 квітня 2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і за кредитним договором№ 11385489000 від 20 серпня 2008 року, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3. ПАТ «Дельта Банк» набуло прав кредитора за договором, укладеним ОСОБА_3

На підтвердження вказаної обставини позивачем надано копії виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та акту прийому–передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов’язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

В силу ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Обов’язковою умовою для виконання боржником зобов’язання на користь нового кредитора є повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов’язанні.

Позивач не довів належними, достатніми та допустимими доказами тієї обставини, що відповідач був повідомлений про заміну кредитора у кредитному зобов’язанні, що йому було надано докази переходу до позивача прав у кредитному зобов’язанні, не підтвердив письмовими доказами обсягу прав, що існували на момент переходу прав від первісного кредитора.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За частинами 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов’язань за щомісячним погашенням платежів.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині 2 статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору ? до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно із частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Проте у зв’язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду 25 березня 2010 року.

Якщо кредитор змінює на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до боржника протягом трьох років від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, звернувшись 25 березня 2010 року до суду з вимогою про повернення всієї суми боргу за кредитом.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після пред’явлення позову.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у 03 вересня 2015 року.

Починаючи з дня набуття права вимоги за вказаним кредитним договором, з 08 грудня 2011 року і до часу звернення позивачем до суду відповідач не виконував свої зобовязання щодо повернення суми кредиту та інших платежів, визначених умовами договору, а позивач до суду з позовом звернувся лише 03 вересня 2015 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності .

Представник відповідача заявив вимогу про застосування строків позовної давності до вимог ПАТ «Дельта Банк», що відповідно до вимог частини 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 14, 253, 256, 261, 266, 267, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження : будинок під номером 36-Б по вулиці Щорса міста Києва) до ОСОБА_3 (паспорт серії СМ 822007, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 15 березня 2006 року, зареєстроване місце проживання : будинок під номером 14 по вулиці Чехова міста Миронівка Київської області) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту судового рішення 01 лютого 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук