Рішення № 72052083, 23.01.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/17388/17

Провадження № 2-а/234/53/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі судді Данелюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Аксеніної В.М.,

представник відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно позову, ОСОБА_2 з 1999 року перебуває на пенсії, що підтверджується пенсійним посвідченням, яке видане Пенсійним фондом України. Раніше він був зареєстрований та постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, де перебував на обліку у Пенсійному фонді та отримувала пенсію до липня 2014 року. У зв’язку з проведенням АТО та набрання чинності Постанови КМУ від 07.11.2014 №595, у населеному пункті, де він мешкав Пенсійний фонд призупинив свою роботу. У вересні 2014 року він звернувся до відповідача із заявою про взяття на облік та нарахування пенсії. Саме з цього часу відповідач постійно нараховував йому пенсійне забезпечення, але починаючи з червня 2016 року без правових підстав припинив нарахування пенсії. Будь-якої інформації щодо прийняття рішення про припинення пенсії від відповідача, як це вимагає законодавство не надходило. Таким чином, припинення нарахування пенсії є незаконним та безпідставним. Просить суд визнати неправомірними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії з червня 2016 року та зобов’язати відповідача сплатити невиплачену пенсію і відновити виплату.

Позивач в судове засідання не з’явився, в позові зазначив, що просить суд провести слухання справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог посилаючись на те, що 14.10.2014 ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою про запит пенсійної справи із управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівка Донецької області та 01.08.2014 прийнятий на облік як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. З 08.10.2014 набула чинності постанова КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», якою затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи пенсіонер повинен звернутися до органів соцзахисту для отримання довідки. Пенсійний фонд України проводить контрольні заходи щодо наявності підстав для виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, тому згідно порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, виплату пенсії в управлінні було призупинено з 01.07.2016 за результатами звірки з управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради. За результатами перевірки встановлено, що в пенсійній справі ОСОБА_2 відсутня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. З 14.06.2016 (дата набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365) рішення щодо призначення (відновлення) пенсій органами Пенсійного фонду України можуть прийматись на підставі копії рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами міських рад. Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 необхідно звернутися особисто в органи ПФУ за місцем реєстрації в якості переселенця та надати оригінали документів, що підтверджують її особистість, підтвердити своє проживання на підконтрольній Україні території (для громадян зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи в органах державної влади тощо). Після надання заяви про поновлення виплати пенсії інформація відносно ОСОБА_2 буде направлена на Комісію для перевірки фактичного місця проживання. Станом на 23.11.2017 ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії не зверталася. З урахуванням викладеного, управління вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Суд, вислухавши представника відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, повно та всебічно дослідивши доводи позову та заперечення відповідача, надані сторонами докази, вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно копії паспорта а.с.8), перемістився з тимчасово окупованої території до м. Бахмут Донецької області вул. Садова, буд. 12, дані обставини підтверджуються довідкою від 27.10.2017 за № 1419/НОМЕР_1 по взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.9).

Станом на теперішній час виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з червня 2016 року, та не поновлювалася.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст.4 зазначеного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб’єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

З огляду на положення ч.1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

До того ж, відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 Конституції України).

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: поновленню виплати пенсії з 01.06.2017 року.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, слід задовольнити, а саме зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 01.06.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області судовий збір в сумі 640,00 гривень за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід держави.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.2, 6, 19, 139, 242-247, 250-251 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 01.06.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області судовий збір в сумі 640,00 гривень за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно розділу VII п.15.5 Перехідних положень КАС України апеляційні скарги подаються до Апеляційного адміністративного суду Донецької області учасниками справи через Краматорський міський суд.

Суддя О.М. Данелюк