Вирок № 72046386, 07.02.2018, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3085/17

Провадження № 1-кп/0158/22/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого судді Корецької В.В.

при секретарі Процик Л.В.

з участю прокурора Бондар О.В.

захисника-адвоката Крупінської Н.Л.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12017030100000916 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, раніше судимого:

- 31.01.2012 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 07.08.2014 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 18.02.2016 року по відбуттю строку покарання,

- 16.11.2017 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

16.11.2017 року близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_2, проходячи повз житловий будинок АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник на подвір'я вказаного господарства, а потім на веранду будинку, звідки повторно, таємно викрав два бувші у використанні металеві стовпчики загальною вагою 176 кг., належні ОСОБА_3, загальна вартість яких, згідно висновку товарознавчої експертизи №78/2017 від 28.11.2017 року становить 540,32 грн., чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав пояснення що до обставин його вчинення, які відповідають обвинувальному акту. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 немає, збитки в повній мірі йому відшкодовані, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житлове приміщення, вчиненому повторно та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Після звільнення з місць позбавлення волі офіційно не працевлаштований, проживає з матір'ю пенсійного віку, за місцем проживання характеризується посередньо.

Разом з тим, суд враховує обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 270 від 28.11.2017 року ОСОБА_2 в період скоєння інкримінованому йому протиправної дії виявляв, як і виявляє в даний час ознаки органічного розладу особистості внаслідок епілепсії в ступені нестійкої компенсації. За своїм психічним станом повною мірою не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тобто, в силу ст. 20 КК України ОСОБА_2 є обмежено осудним та підлягає кримінальній відповідальності.

Враховуючи обставини що пом'якшують покарання обвинуваченого, беручи до уваги те, що потерпілий на суворій мірі покарання не наполягав, збитки заподіяні злочином відшкодовані, обвинувачений ОСОБА_2 на момент вчинення злочину та на даний час є обмежено осудним, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд призначає ОСОБА_2 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання вчинення ним нових злочинів, і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив злочин до постановлення вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.11.2017 року, за яким був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд призначає йому покарання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Оскільки згідно висновку судово-психіатричної експертизи в даний час ОСОБА_2 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру, суд вважає за доцільне в силу статей 93, 94 КК України застосувати до обвинуваченого примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі, пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 396 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.11.2017 року визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Застосувати до засудженого ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати в сумі 396 (триста дев'яносто шість) грн., пов'язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази:

- два металевих стовпчика - залишити власнику ОСОБА_3;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька