Рішення № 72046150, 07.02.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3614/17

Провадження № 2-а/500/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі – Івановій Ю.П.,

за участю: позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради Одеської області – ОСОБА_5, представник ГОА «Ротор» - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, треті особи: ОСОБА_3, Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради Одеської області, Громадське об’єднання автомобілістів «Ротор», про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 269 від 19.06.2017 року, видану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу розміром 6800 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута 19.06.2017р. за його відсутністю, про день та час розгляду справи він не був повідомлений у встановленому законом порядку, не були роз’ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП. 07.06.2017р. відповідачем відносно нього було складений акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення. Копії протоколу про адміністративне правопорушення, припису, акту він не отримував. У зв’язку з чим, він був позбавлений права подати зауваження, пояснення, заперечення, які могли би вплинути на результат розгляду справи. Оскаржувана постанова прийнята відповідачем 19.06.2017р., копію постанови отримав 26.06.2017р., що підтверджується листом-довідкою №704 з центру поштового зв’язку №5 в м. Ізмаїлі.

Ухвалою суду від 27.09.2017р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3, Відділ архітектури і градобудівництва виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Громадське об’єднання автомобілістів «Ротор».

Ухвалою суду від 24.10.2017р. замінити у справі третю особу Відділ архітектури і градобудівництва виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області на Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Представник позивача пояснив, що в ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2017р. зазначено, що ОСОБА_1 від отримання акту відмовився, та примірник акта надіслано 08.06.2017р. з повідомленням. В ОСОБА_6 не зазначено направлення на перевірку, що надане відповідачем, як підставу для проведення перевірки. Особи, які зазначені в акті, не вказані в протоколі (ОСОБА_7, ОСОБА_5В.), не засвідчений факт його відмови від підпису цими особами, не складено акту про відмову від підпису. При ОСОБА_1 будь-які документи не складалися, та не надавалися їх копії, у тому числі й припис від 11.04.2017р. Відправлення із номером, що зазначений на приписі від 11.04.207р. згідно витягу із сайту Украпошта було вручено адресату в м. Одесі, в той час як позивач проживає в м. Ізмаїлі та не міг отримати припис в м. Одесі, що викликає сумніви у правдивості вказаних відміток. Також зазначили, що збудований гараж жодним чином не заважає ОСОБА_3 Згідно постанови КМУ від 07.06.2017р. №406 для будівництва гаражів не потрібно отримувати дозвільну документацію та подавати декларації.

В судове засідання представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, до суду заперечення чи пояснення на позов не надав. У листі №1015-05/1-12292 від 22.12.2017р. на запит суду, представник Департаменту ДАБІ в Одеській області зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 по справі №500/3164/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області задоволено, постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 липня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено позивачу в задоволенні позову до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №174 від 24.04.2017 року. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що за результатами перевірки інспектором складені акт перевірки, припис та протокол від 11.04.2017 року, від отримання та підпису яких позивач відмовився. Зазначені документи надіслано ОСОБА_1 на наступний день рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено копією квитанції ПАТ «Укрпошта» від 12.04.2017 року. Згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», направлене позивачу поштове відправлення зі штриховим ідентифікатором 6860100947995 надійшло до відділення зв’язку ОСОБА_1 14.04.2017 року, тобто за десять днів до визначеної відповідачем дати розгляду матеріалів перевірки, однак, у зв’язку з неявкою адресата для його отримання, повернено за зворотною адресою 16.05.2017 року. Також, судом 2-ї інстанції встановлено, що позивач був присутній під час проведення перевірки, однак відмовився від підпису та отримання матеріалів за результатами її здійснення, а також те, що позивач на протязі десяти днів не звернувся до відділення зв’язку, в якому він обслуговується, для отримання таких матеріалів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів з метою повідомлення позивача про час і місце розгляду справи. Таким чином, на думку колегії суддів, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення № 174 від 24.04.2017 року винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та відповідає іншим критеріям правомірності, встановленим частиною 3 статті 2 КАС України, а тому підстав для її скасування не вбачається. Тобто, судом апеляційної інстанції вже досліджено, надано оцінку та встановлено законність дій Департаменту, зокрема, щодо направлення та вручення ОСОБА_1 припису від 11.04.2017 року. Також, з протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2017 року вбачається, що даний протокол складений у присутності ОСОБА_1, від підпису та отримання якого він відмовився. 08.06.2017 року даний протокол разом з іншими матеріалами справи був направлений на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку та був отриманий ним 14.06.2017року.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 побудував на території кооперативу два гаража, зайняв і перебудував комору, яка належить Громадському об’єднанню автомобілістів «Ротор», закрив аварійний вихід в кооперативі, та склав перешкоди гаражу, який належить ОСОБА_3 Позивачем не отримано дозвільну документацію на проведення робіт щодо будівельних робіт. Про необхідність виконання припису позивач знав, так як був присутній на перевірці, та не отримав своєчасно припис та не з’явився на розгляд справи з власної вини.

В судовому засіданні представник третьої особи Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради зазначив, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, підстав для її скасування немає. Позивач здійснив самочинне будівництво без отримання будь-яких дозвільних документів на гараж.

Представник Громадського об’єднання автомобілістів «Ротор» в судовому засіданні підтримав позов та наполягав на його задоволенні.

Допитана у якості свідка у судовому засіданні 06.02.2017р. ОСОБА_3, яка є сусідкою по гаражу з позивачем, зазначила, що за її заявою до виконавчого комітету ІМР почали проводити перевірку правомірності будівництва гаражу позивачем, так як вказана будівля заважає нормальному в’їзду в її гараж. Комісія приходила до гаражу позивача декілька разів. Представник інспекції попереджав ОСОБА_1 про необхідність припинення будівництва. Свідок зазначила, що не знаю, чи складалися інспектором будь-які документи та чи надавалися будь-які документи позивачу. Інспектор щось писала, пояснювала, фотографувала, малювала. Свідок зазначила, що якийсь, здається, припис про сплату штрафу у розмірі 6800грн. складався інспектором під час перевірки. Під час перевірок присутніми були лише позивач, свідок та інспектор Грабовська С.В., інші особи не були присутні.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що він у період з 10.05.2017р. по 18.07.2017р. перебував на посаді голови ГОА «Ротор». Декілька раз до кооперативу приходила комісія у складі трьох осіб: початку травня 2017р., коли він став головою кооперативу, та у червні 2017р. Не пам’ятає чи вручалися позивачу будь-які документи інспекторами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 11.04.2017р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_9 було складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, який відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011р. №553. Вказаний припис видано ОСОБА_1 про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної щодо будівництва двох зблокованих гаражів на території громадського об’єднання автолюбителів «Ротор» кооператив №3 по вул. Транспортників, м.Ізмаїл Одеської області, з огляду на те, що встановлено, що ОСОБА_1 самочинно, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, виконує будівельні роботи з нового будівництва, а саме, двох зблокованих гаражів (між гаражами №268 та №269), які відносяться до І категорії складності, на території громадського об’єднання автолюбителів «Ротор» кооператив №3 по вул.Транспортників, м. Ізмаїл Одеської області, що є порушенням ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». З метою усунення виявлених порушень Департаментом вимагається: негайно зупинити виконання будівельних робіт; усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 11.05.2017р. Про виконання припису зобов’язано повідомити Департамент до 11.05.2017р. Згідно відмітки на приписі - від отримання припису ОСОБА_1 відмовився. Примірник припису надіслано поштою з повідомленням №6860100947995 від 12.04.2017р.

07.06.2017р. на підставі направлення №686 від 15.05.2017р. та на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015р. №976, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області здійснено позапланову перевірку виконання ОСОБА_1 вимог припису від 11.04.2017р.

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2017р., позаплановою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 самочинно, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, виконує будівельні роботи з нового будівництва, а саме двох зблокованих гаражів (між гаражами №268 №269), які відносяться до І категорії складності, на території громадського об’єднання автолюбителів «РОТОР» кооператив №3 по вул.Транспортників, м. Ізмаїл Одеської області, що є порушенням ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», про що був складений припис від 11.04.2017р. В ході проведення перевірки щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису від 11.04.2017р. про негайне зупинення будівельних робіт та усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 11.05.2017р. було виявлено, що ОСОБА_1 не зупинив будівельні роботи, а майже добудував гараж (один гараж збудований повністю, у другому виконуються внутрішні оздоблювальні роботи). Жодних дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, а також проектну документацію ОСОБА_1 не надав. Таким чином, ОСОБА_1 будівельні роботи не зупинив та не усунув порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимоги припису від 11.04.2017р. не виконані, що є порушенням вимог п. 14 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та п. 3 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно відмітки, від отримання акту ОСОБА_1 відмовився. Примірник акту надіслано поштою з повідомленням №6880303077300 від 08.06.2017р

Також 07.06.2017 року посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. В протоколі зазначено, що в ході проведення перевірки з виїздом на місце щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису від 11.04.2017р. про негайне зупинення будівельних робіт та усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 11.05.2017р. було встановлено, що ОСОБА_1 не зупинив будівельні роботи, а майже добудував гаражі (один гараж збудований повністю, у другому виконуються внутрішні оздоблювальні роботи). Жодних дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, а також проектну документацію ОСОБА_1 також не надав. Таким чином, ОСОБА_1 будівельні роботи не зупинив та не усунув порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимоги припису від 11.04.2017р. не виконані, що є порушенням вимог п. 14 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та п. 3 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно відмітки, від підписання та отримання протоколу ОСОБА_1 відмовився. Примірник протоколу надіслано поштою з повідомленням №6880303077300 від 08.06.2017р

Також, в протоколі повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 19.06.2017р. о 11-00 год. у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (м. Одеса).

Згідно поштового рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав копії вказаних акту, протоколу 14.06.2017р. Позивач зазначив, що отримував будь-які документи від відповідача лише один раз в кінці червня місяця 2017р. При цьому, з огляду на те, що у судовому засіданні позивач зазначив, що підпис на поштовому повідомленні схожий на його, та з огляду на відсутність належних обґрунтованих підстав підвергати сумніву вірність зазначеного повідомлення, суд вважає доведеним той факт, що позивач отримав 14.06.2017р. акт, протокол та припис від 07.06.2017р.

На підставі прийнятих акту перевірки та протоколу від 07.06.2017р. головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_9 складено постанову № 269 від 19.06.2017р. по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. В зазначеній постанові вказано, що позивач не виконав вимоги припису від 11.04.2017р. порушив вимоги п. 14 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, зазначено, що на розгляд справи ОСОБА_1 не з’явився, копія постанови надіслано поштою з повідомленням 20.06.2017р.

Згідно поштового рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копії акту, протоколу та припису 26.06.2017р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач оскаржив її до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ст.289 КУПАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи (листа Центру поштового зв’язку №5 ПАТ «Укрпошта» №704 від 26.06.2017р.) рекомендований лист №6880303073878 від 20.06.2017р. за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_1 надійшов до МВПЗ Ізмаїл-4 22.06.2017р., виданий 26.06.2017р. особисто. Таким чином, оскаржену постанову позивачем отримано лише 26.06.2017р., позивач звернувся до суду 03.07.2017р., а отже строк звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 не пропущено.

На думку суду, оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу є протиправною з огляду наступного.

Правові та організаційні засади містобудівної діяльності врегульовано положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно із ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до частин 1-3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначено Порядком № 553.

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно з пунктів 5, 7, 8 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктами 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Пунктом 2 Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 187 від 19 листопада 2012 року «Про уповноваження територіальних органів - Інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)» керівників територіальних органів та їх заступників від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України уповноважено накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Згідно акту перевірки від 11.04.2017р., перевіркою з виїздом на місце виявлено, що ОСОБА_1 самочинно, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, виконує будівельні роботи з нового будівництва, а саме двох зблокованих гаражів (між гаражами №268 №269), які відносяться до І категорії складності, на території громадського об’єднання автолюбителів «РОТОР» кооператив №3 по вул. Транспортників, м. Ізмаїл Одеської області. Приписом про зупинення будівельних робіт від 11.04.2017р. покладено на ОСОБА_1 обов’язок зупинити виконання будівельних робіт та усунути порушення вимог містобудівного законодавства у строк до 11.05.2017 року. Про виконання припису зобов’язано повідомити Департамент до 11.05.2017р. У приписі зазначено, що від отримання припису ОСОБА_1 відмовився. Примірник припису надіслано поштою з повідомленням №6860100947995 від 12.04.2017р.

Однак, факт того, що припис надрукований за допомогою комп’ютерної техніки свідчить про те, що він не міг бути складений та вручений позивачу безпосередньо під час проведення перевірки з виїздом на місце на вулиці біля гаражів у кооперативі 11.04.2017р., як то зазначається відповідачем та третьою особою. Отже не доведено, що при винесенні припису ОСОБА_1 був присутній та був повідомлений про його зміст.

Крім того, факт складання та вручення припису від 11.04.2017р. позивачу не доводиться й показами свідків, які зазначили, що не пам’ятають, чи вручалися якісь документи позивачу та чи складалися вони інспектором під час перевірок. Відповідь свідка ОСОБА_3 про те, що їй здається, що інспектор говорив про складення припису про накладення штрафу у розмірі 6800грн., критично сприймається судом, з огляду на те, що приписом від 11.04.2017р. не накладався будь-який штраф та таку відповідь вона надала після чисельних питань представників, якими її було наштовхнуто на таку відповідь; та це твердження нею було сказане вже після чисельних відповідей свідка, що вона не пам’ятає взагалі, чи складалися та надавалися позивачу будь-які документи з цього приводу.

Доказів направлення та отримання позивачем вказаного припису від 11.04.2017р. відповідачем суду не надано, незважаючи на вимогу суду.Згідно відмітки на приписі від 11.04.2017р., примірник вказаного припису надіслано ОСОБА_10 поштою з повідомленням №6860100947995 від 12.04.2017р., однак будь-яких доказів такого направлення та відповідно отримання його позивачем суду не надано (в той час як належні докази відправлення та отримання матеріалів перевірки за 07.06.2017р. відповідач надав). Вимогу суду, що була оформлена окремим письмовим запитом, щодо надання доказів направлення та вручення позивачу припису від 11.04.2017р.; доказів того, що відправленням за №6860100947995 направлено позивачу саме припис від 11.04.2017р., відповідачем не виконано. Та на виконання зазначеного запиту замість надання витребуваних документів, надано пояснення щодо встановлених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. обставин.

Згідно витягу, отриманого судом з сайту Укрпошти, відправлення за №6860100947995 (яким начебто було відправлено позивачу припис від 11.04.2017р.) було вручено 19.05.2017р. за довіреністю у м.Одеса, тобто по-перше, після сплину терміну, до якого необхідно було виконати вимоги припису (до 11.05.2017р.), а по друге викликає сумнів адресат отримання вказаного відправлення, так як відправлення за вказаним номером згідно витягу із сайту Укрпошта було вручено адресату в м. Одесі, в той час як позивач проживає в м. Ізмаїлі, адреса, на яку йому відповідачем направлялась кореспонденція знаходиться у м.Ізмаїлі, а отже він не міг отримати припис в м. Одесі. З огляду на викладене суд підвергає сумніву направлення відповідачем відправленням за №6860100947995 припису від 11.04.2017р. на адресу позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що факт того, що перевірка, за результатами якої видано припис, проводилася 11.04.2017р., і навіть присутність позивача під час її проведення (що не доведено у суді відповідачем та третіми особами) не свідчить про належність повідомлення позивача, про його обізнаність щодо наявності вказаного припису та необхідність виконати вимоги припису від 11.04.2017р. у строк до 11.05.2017р.

Крім того, з огляду на неповідомлення належним чином про встановлені порушення, вимоги припису та строки його виконання, позивач був позбавлений можливості надавати свої заперечення та можливості оскаржити такий припис у встановленому законом порядку.

Чинне законодавства встановлює, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження, що не було дотримано відповідачем, внаслідок чого грубо порушено права позивача.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Також суд звертає увагу, що зазначені у письмових поясненнях Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області твердження із посиланням на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. не свідчать про правомірність оскарженої постанови з огляду на те, що висновки апеляційного суду стосуються лише процедури повідомлення притягуваного про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Та наявність порушення зазначеної процедури не може бути підставою для звільнення особи від сплати штрафних санкцій, лише якщо, окрім цього, належним чином підтверджено факт порушення особою вимог будівельного законодавства. Однак у справі, що розглядається такі вимоги не дотримано та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем дій, передбачених ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

При цьому не досліджуються судом посилання позивача на положення постанови КМУ від 07.06.2017р. №406 щодо того, що для будівництва гаражів не потрібно отримувати дозвільну документацію та подавати декларації, з огляду на те, що вказана постанова не була чинною на момент винесення припису та винесення оскарженої постанови.

Отже, з огляду на те, що судом встановлено, що позивач не був повідомлений про прийняття відносно нього припису від 11.04.2017р. та строків його виконання, а отже й жодним чином не міг його виконати у строк до 11.05.2017р., що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, то суд приходить до висновку про необхідність скасування оскарженої постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування оскарженої постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 251, 254, 256, 268, 257, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 241-246 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 269 від 19.06.2017 року, виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу розміром 6800 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2017р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: ОСОБА_6