Рішення № 72045685, 26.01.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3308/17

Провадження № 2/484/108/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 року

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Мельничук О.В.

при секретарі Голубковій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Чернігівського місткого нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 року позивач звернувся з позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського місткого нотаріального округу ОСОБА_3 № 4812 від 26.10.2-016 року таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26.10.2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 4812, за кредитним договором № D31PNN00000004 від 14.08.2008р. та Розрахунком заборгованості за договором станом на 20.07.2016р. про стягнення з Позивача на користь Відповідача грошових коштів у сумі 83 927,04 грн. (вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять сім гривень 04 копійки), за період з 14 серпня 2008р. по 20 липня 2016р., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 12 793,22 грн.;

- заборгованість за відсотками – 9 718,33 грн.;

- заборгованість з комісії – 641,33 грн.;

- заборгованість з пені – 56 539,54 грн.;

- заборгованість по штрафам (фіксована частина) – 250,00 грн.;

- заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 3 984,62 грн.

На підставі виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється за даним позовом, головним державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 30.05.2017р. було відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості в розмірі 83 927,04 грн.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса, на думку позивача, є таким що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис виданий у відсутність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Позивач також зазначає, що питання щодо стягнення заборгованості за даним кредитним договором було вирішене у судовому порядку, а тому стосовно неї нотаріусом не могло і не може бути виконаний виконавчий напис, оскільки наявність справи у суді про стягнення заборгованості виключає безспірність вимог кредитора та унеможливлює вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Разом з тим, позивачем в обґрунтування своїх вимог зазначено, що відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у даному виконавчому написі зазначено заборгованість, яка виникла в період з 14.08.2008р. по 20.07.2016р., що значно перевищує трирічний термін визначений законодавством та підтверджує те, що розмір заборгованості є спірним.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, остання надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та заперечень не надав.

У судове засідання третя особа не з’явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір№ D31PNN00000004.

26.10.2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 4812, за кредитним договором № D31PNN00000004 від 14.08.2008р. та Розрахунком заборгованості за договором станом на 20.07.2016р. про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у сумі 83927,04 грн., за період з 14.08.2008р. по 20.07.2016р., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 12793,22 грн.;заборгованість за відсотками – 9718,33 грн.;заборгованість з комісії – 641,33 грн.;заборгованість з пені – 56539,54 грн.;заборгованість по штрафам (фіксована частина) – 250,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 3 984,62 грн.

30.05.2017р. головним державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості в розмірі 83 927,04 грн. на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Відповідно до доказів, які були надані представником позивача було встановлено, що питання про стягнення заборгованості за кредитним договором № D31PNN00000004 від 14.08.2008р. неодноразово розглядалося судами раніше, та остаточне рішення з цього питання було винесено Апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 22-ц/774/10499/14 від 18.12.2014р. Поміж цим, до винесення остаточного рішення, ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області відкривалося та закривалося виконавче провадження стосовно стягнення заборгованості.

У виконавчому написі від 26.10.2016р. не зазначено повного імені та по-батькові приватного нотаріуса, як того вимагає п.1 ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі – Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

-якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

-за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Порядку), відповідно до п.1 якого такими документами є:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

А, як вбачається з матеріалів справи, жодного з документів, який би підтверджував безспірність вимог, відповідачем не було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису та у оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що заборгованістьвиникла в період з 14.08.2008р. по 20.07.2016р., що значно перевищує трирічний термін визначений законодавством та підтверджує те, що розмір заборгованості є спірним.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У даній справи, суд встановив, що спір про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.08.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 розглядався в суді раніше. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 р. позов банку було задоволено частково й постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» виниклу за кредитним договором від 14.08.2008 р. заборгованість у розмірі 26 705 гривень 26 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 176, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354-355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 жовтня 2016 року за реєстровим номером 4812, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( місце знаходження: вул. Грушевського, 1-Д м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 640 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: підпис. Згідно з оригіналом. Суддя: