Постанова № 72045264, 07.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/20/2018

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пилипчук О. В.

Доповідач :Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуСправа № 134/901/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого: Голоти Л.О.,

суддів: Зайцева А.Ю., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу, сектор державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання договору купівлі - продажу будинку недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області у складі судді Пилипчука О.В. від 12.04.2017 року, -

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С., реєстраційна служба Крижопільського районного управління юстиції, про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним з тих підстав, що на момент укладення договору її чоловік ОСОБА_7 ( Продавець за договором) не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки з 2008 року знаходиться на лікуванні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. ак. О.І. Ющенка.

Виходячи з наведеного та положень ст. ст. 203, 205, 215, 216, 225 ЦК України, ОСОБА_2 просила :

1)визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 17.05.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1600,

2)скасувати реєстрацію права приватної власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 08.12.2016 року замінено у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С., реєстраційна служба Крижопільського районного управління юстиції, про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, реєстраційну службу Крижопільського районного управління юстиції на належну третю особу : сектор державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації (т.1 а.с. 104).

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 12.04.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено позовні вимоги та не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_7 в момент укладення договору купівлі-продажу від 17.05.2012 року не усвідомлював значення своїх та не міг керувати ними.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Подана апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки наданим позивачкою доказам, зокрема, консультативному висновку Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. ак. О.І. Ющенка від 14.04.2008 року, висновку судово-психіатричного експерта № 149 від 21.05.2015 року, висновку судово-психіатричного експерта № 139 від 14.09.2015 року, оскільки зазначені докази, на думку позивачки, свідчать про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу будинку 17.05.2012 року ОСОБА_7 уже хворів стійкими психічними захворюваннями та об'єктивно не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, оскілки з 2008 року знаходився на лікуванні та на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. ак. Ющенка.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 подано заперечення, в яких відповідач, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні.

Відповідно до п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, її представника адвоката Маліцької І.О., представника відповідача адвоката Близнюк В.В., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно з ст. 213 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення, передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом першої інстанції установлено, що 17.05.2012 року між ОСОБА_7, який діяв за згодою дружини ОСОБА_2, та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1600.

Згідно копії витягу з Державного реєстру правочинів, вищевказаний договір купівлі -продажу був зареєстрований в державному реєстрі правочинів 17.05.2012 року приватним нотаріусом Питель М.С..

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: орган опіки та піклування Вінницької міської ради про визнання недієздатним ОСОБА_7, визнано недієздатним ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки виданої заступником головного лікаря КЗ «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні» ім. акад. О.І. Ющенка» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.12.2007 року по 16.01.2008 року та з 20.08.2008 року по 04.09.2008 року з діагнозом закрита черепно - мозкова травма, лінійний перелом парасагітальних відділів тім'яної кістки праворуч, післятравматична внутрішньомозкова гематома задньолобної - тімяної долей правої півкулі головного мозку в стадії клінічної декомпенсації.

Згідно з довідкою виданої лікарем КЗ « Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка» від 23.03.2015 року ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаній лікарні.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 149 проведеного 21.05.2015 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 раніше перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні, а також з виявленими проблемами при теперішньому психіатричному обстеженні недостатня орієнтація в оточуючому, емоційна лабільність, дратівливість, плаксивість, зниження фону настрою, для об'єктивного визначення його психічного стану, притаманних індивідуально-психологічних особливостей, ОСОБА_7 потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару,

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 139, яка була проведена 14.09.2015 року ОСОБА_7 страждає на хронічне душевне захворювання у вигляді легкої деменції внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (гостре порушення мозкового кровообігу, закрита черепно-мозкова травма) з генералізованими судомними нападами, внаслідок свого захворювання ОСОБА_7 позбавлений здатності повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2016 року ОСОБА_7 визнаний недієздатним.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.09.2016 року призначено ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_7

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено позовні вимоги та не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_7 в момент укладення договору купівлі-продажу від 17.05.2012 року не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, апеляційний суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правила цієї статті ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, що не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визнання правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 225 ЦК України суду слід встановити неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, враховуючи сукупність зібраних доказів у справі.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 28.09.2016 року у справі № 1531цс16.

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Призначення експертизи у разі заявлення клопотання про її призначення хоча б однією зі сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 145 ЦПК України є обов'язковим.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі № 6-2833цс16.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2017 року за клопотанням представника позивачки призначено у даній справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи міг ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в АДРЕСА_1, розуміти значення своїх дій та керувати ними станом на день укладення договору купівлі- продажу - 17.05.2012 року ?

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 6-п від 09.11.2017 року комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», проведеної відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2017 року, на час укладання договору купівлі-продажу від 17.05.2012 року ОСОБА_7 на душевне захворювання не страждав, а виявляв органічний розлад особистості змішаного (травматичного, судинного) генезу з генералізованими судомними нападами. На час укладання договору купівлі-продажу від 17.05.2012 року ОСОБА_7 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. 2 а.с. 46-54).

Таким чином, висновком судово-психіатричного експерта № 6-п від 09.11.2017 року, який був проведений на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2017 року за клопотанням представника позивачки, спростовуються позовні вимоги ОСОБА_2 про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу будинку 17.05.2012 року ОСОБА_7 об'єктивно не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Згідно ч. 3 ст.10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскарженого рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскарженого рішення) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 не доведено позовні вимоги.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують правильні висновки суду та є необґрунтованими.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 141, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 12.04.2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис А. Ю. Зайцев

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота