Ухвала суду № 72043257, 02.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31239/16-к

Провадження № 1-кс/761/19119/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участю секретаря Філь В.В. О.М., прокурора Лейтара О.С., захисника Губського В.Г., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 161 001 000 108 19, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Вінниця, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (школа-інтернат), фактично проживає за адресою - АДРЕСА_2, судимий у 2012 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 03.06.2016 у зв'язку з відбуттям строку покарання;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва 02.09.2016 надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Лейтаром О.С. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Маніла С.Б. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 31.08.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, що скоєне за таких обставин.

ОСОБА_2 31.08.2016 спільно з ОСОБА_6, прямуючи по пр. Перемоги у м. Києві до станції Київського метрополітену «Шулявська», звернув увагу на ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які сиділи на лавці. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 вирвав з руки ОСОБА_8 мобільний телефон «Microsoft Lumia 535», ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та передав його ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 передав останньому належні йому грошові кошти у сумі 20 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відкрито викрали чуже майно, на загальну сум 3 220 грн. Після цього з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись майном потерпілих на власний розсуд.

Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органу досудового слідства або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Крім того, підозрюваний заперечував свою участь у вчиненні інкримінованих йому дій, посилаючись на те, що не був присутнім під час вчинення злочину, отримуючи від ОСОБА_6 телефон, не знав про його протизаконне походження.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Заперечення ОСОБА_2 про те, що він не наближався до потерпілих та не здійснював активних дій щодо заволодіння їх майном спростовуються показаннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які прямо вказали на ОСОБА_2 як на особу, яка відкрито заволоділа майном ОСОБА_7

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_2 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 раніше був засуджений за кримінальне правопорушення проти чужої власності, слідчий суддя вважає, що є доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до увагу позицію підозрюваного щодо заперечення його участі у вищезазначених подіях, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків та потерпілого.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Маніла С.Б.задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити по 29 жовтня 2016 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 27 560 (двадцять сім тисячі п'ятсот шістдесят) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч