Ухвала суду № 72043226, 05.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/346/18

Провадження № 1-в/711/49/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого – судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю прокурора Котляренка К.Ю.

представник ЧВК-62 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючого його тим, що для цього є всі необхідні підстави.

Заслухавши висновок представника адміністрації СІЗО № 30 ОСОБА_1 яка заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_2, пояснивши, що останній своєю поведінкою не довів, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений: вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.01.2014 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до п’яти років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання – з 22.02.2014 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2016 року ОСОБА_2 термін попереднього ув’язнення з 22.01.2014 року по 22.02.2014 року зараховано в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України ОСОБА_2 засуджений за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання – того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи засуджений ОСОБА_2 відбув більше 2/3 частин призначеного судом строку покарання, але він не довів своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню.

Так, з матеріалів особової справи ОСОБА_2, яка була досліджена в судовому засіданні, а також характеристики, наданої представником ЧВК-62 в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 відбуває покарання в Черкаській ВК-62 з 22.03.2014 року. За час відбування покарання в дільниці ресоціалізації ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивного боку, дотримувався правил поведінки та розкладу дня установи, порушень вимог режиму відбування покарання не допускав, стягнень не мав. З квітня 2014 року був працевлаштований на виробництві, до праці ставився сумлінно, за що мав два заохочення наданих правами начальника установи.

З 01.10.2015 року відбував покарання в дільниці соціальної реабілітації Черкаської ВК-62, де характеризувався негативно. Дотримувався встановлених вимог режиму відбування покарання лише під контролем з боку персоналу, допустив три порушення вимог режиму відбування покарання, одне з яких злісне, за що був притягнутий до суворої дисциплінарної відповідальності правами начальника установи шляхом оселення до ДІЗО. Допущені порушення на даний час знято та погашено в установленому законом порядку. Залучався до робіт з благоустрою установи та на контрагентських об’єктах. До праці ставився задовільно, працював з корисливих для себе мотивів. З метою стимулювання правослухняної поведінки та ставлення до праці за підсумками роботи отримав два заохочення наданих правами начальника установи.

З 24.01.2017 року був переведений для подальшого відбування покарання з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціаліації Черкаської ВК-62. З лютого 2017 року працевлаштований на виробництві установи. Дотримується встановлених правил поведінки та розкладу установи, але потребує періодичного контролю за поведінкою з боку персоналу установи. За підсумками роботи отримав два заохочення. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільно, але належні висновки робить для себе не завжди. У відношенні до представників установи стриманий, не щирий. Перебуває на профілактичному обліку установи, як особа, схильна до вживання та розповсюдження наркотичних речовин та їх прекурсорів, згідно рішення профілактичної комісії установи (протокол № 1 від 08.02.2017 року).

А тому, враховуючи, що накладені на ОСОБА_2 стягнення хоча і є погашеними, однак загальна характеристика на засудженого ОСОБА_2 за весь період відбування ним покарання не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, і його нестабільна поведінка, не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та не може бути підставою для задоволення клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Керуючись ст. 539 КПК України, на підставі ст. 81 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, засудженому, адміністрації ЧВК-62 - для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.М. Скляренко