Ухвала суду № 72043166, 06.02.2018, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/8/18

Провадження № 2/378/53/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Марущак Н. М.

за участю секретаря Карабань З. І.

прокурора: Федуна М. М.,

представника відповідача

ОСОБА_1 РДА ОСОБА_2,

представника відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень, свідоцтв про право власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в статусі позивача. В обґрунтування звернення з позовом до суду зазначає, що оспорюваним розпорядженням ОСОБА_1 РДА № 101 від 14.03.08 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,9999 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого оформлено державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Згодом на підставі технічної документації та заяви ОСОБА_3 здійснено поділ вказаної земельної ділянки на дві окремі ділянки площею 0,8799 га та площею 0,12 га (з кадастровим номером 3223755100:08:001:0037), на які на ім'я ОСОБА_3 12.11.14 видані свідоцтва на право власності. В подальшому, на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 РДА від 11.12.14 за № 392 змінено цільове призначенню вищевказаної земельної ділянки площею 0,12 га: з ведення особистого селянського господарства - для індивідуального садівництва, та 17.12.14 видано свідоцтво на право власності за № 31175657.

Пред’являючи позов в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 місцева прокуратура виходить з того, що прийняття ОСОБА_1 РДА вищевказаного розпорядження щодо передачі у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, подальша видача державного акту на право власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки та зміна цільового призначення землі здійснені з порушенням вимог чинного законодавства (ст. ст. 58, 60, 61 Земельного кодексу України, ст. ст. 86, 88, 89 Водного кодексу України), оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3223755100:08:001:0006 передана у власність частково (9.9 метрів) за рахунок земель водного фонду (без урахування положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг), на яких заборонено розорювання земель, а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив. Крім того, план зонування території та детальний план території в межах території розташування вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 не погоджувалися, інформація про затвердження вказаної містобудівної документації у відділі відсутня. Відведенням у приватну власність спірних земельних ділянок порушено інтереси держави, як власника земельних ділянок, адже з державної власності протиправно вибули землі водного фонду, розташовані в межах ОСОБА_1 селищної ради. Центральний орган виконавчої влади Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи, на які було покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, відповідно до Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної і комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, в зв’язку з чим, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 45 ЦПК України прокурор звертається за захистом інтересів держави в особі Київської ОДА, оскільки вказана обласна державна адміністрація з 2008 року і по теперішній час не наділена повноваженнями щодо виявлення порушень під час відведення у приватну власність на території області земель водного фонду, порушення на даний час залишаються не усунутими.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_7 подав до суду клопотання про повернення позову прокурора з посиланням на те, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, не підтверджено підстави представництва Київської обласної державної адміністрації в суді, взагалі не зрозуміло, в особі якого органу прокурор виступає у суді, оскільки вказана обласна державна адміністрація сама наділена відповідними повноваженнями, на час прийняття оспорюваного розпорядження від 14.03.2008 р. не була органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження (функції) щодо передачі у власність спірної земельної ділянки, а тому не є органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах. Прокуратурою не доведено і не підтверджено наявності передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб, а також не визначено, в інтересах якого саме державного органу вона виступає, Державної інспекції сільського господарства, чи Київської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні прокурор Федун М.М. проти задоволення клопотання заперечив з підстав, викладених письмових запереченнях ( т. 3 а.с. 110-11) з посиланням на те, що в позові в повній мірі обгрунтовані підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, твердження відповідача про те, Київська ОДА не була органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, не відповідає дійсності та суперечить вимогам законодавства. В судовому засіданні подав повідомлення Кагарлицької місцевої прокуратури до Київської обласної державної адміністрації про представництво вказаною прокуратурою інтересів держави в особі Київської ОДА.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_7, який підтримав заявлене клопотання, заперечення прокурора Федуна М. М. та думку представника відповідача ОСОБА_1 РДА - ОСОБА_2, який щодо вирішення даного клопотання поклався на розсуд суду, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 вказаної статіЗакону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно п.1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Так, відповідно до ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Так як «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся в якості позивача до суду з цим позовом в інтересах держави, так як спір стосується інтересів держави. Разом з тим, прокурором обґрунтовується його звернення в даній цивільній справі ще й тією обставиною, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Прокурор зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, і на момент звернення до суду таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011року №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» була Держсільгоспінспекція України.

Згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК України в редакції Закону України від 18.09.2012 №5288-VI прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Суд вважає, що в даному випадку заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури не набув статусу позивача.

Так, як зазначалося вище, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Прокурор зазначає, що центральним органом виконавчої влади на момент звернення до суду з даним позовом (7 листопада 2016 року), на який як на центральний орган покладено обов'язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 року була Держсільгоспінспекція України, яка однак не мала відповідних повноважень щодо звернення до суду у Держсільгоспінспекції. Однак, прокурором подано позов в інтересах держави не в особі даного суб’єкта владних повноважень (Держсільгоспінспекції), а в особі Київської ОДА. Разом з тим, доказу повідомлення Кагарлицькою місцевою прокуратурою даної обласної державної адміністрації про представництво прокуратурою інтересів держави в особі Київської ОДА суду під час розгляду вказаного клопотання не надано, надано лише лист прокуратури про таке представництво без підтвердження отримання його Київською ОДА. Не надано також доказу повідомлення прокуратурою про представництво інтересів держави і Держсільгоспінспекції України.

Слід зазначити, що 10.09.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Згідно з п.2 цього документу Уряд вирішив ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства. Відповідно до п.6 цієї Постанови центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482 передбачено ліквідацію Державної інспекції сільського господарства, покладено функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів – на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1051 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства. Водночас відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі: у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності... надано Головним управлінням Держгеокадастру в області.

З огляду на викладене, на момент звернення до суду з даним позовом (7 листопада 2016 року), центральним органом, на який покладено обов'язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель було Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Пунктом 5 наказу Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року б/н "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень” встановлено, що прокурор при зверненні до суду з позовом (заявою, поданням) повинен обґрунтувати необхідність захисту інтересів держави та визначити орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а в разі його відсутності - звертатися у статусі позивача.

Згідно п.6 цього ж Наказу при підготовці процесуальних документів слід забезпечувати їх повноту та обґрунтованість, додержуватися вимог закону щодо форми і змісту, підвідомчості та підсудності спорів, посилатися на норми матеріального і процесуального права, якими регулюються відповідні правовідносини, а також долучати до позовів (заяв, подань) належні та допустимі докази, Дотримуватися визначеної законом процедури направлення позовів (заяв, подань) до суду.

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, як позивач по справі, зобов'язаний був на дотримання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, як органу, на який на час подачі позову покладено обов'язок здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, з повідомленням про представництво даного органу в суді по даній справі, що ним зроблено не було, а тому позивач не обґрунтував підстав для представництва по даній цивільній справі.

Звернення в даному випадку прокурора до відповідного органу є обов'язком, а не правом прокурора, та таке не виконання вимоги є грубим порушенням вимог ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

А тому суд вважає, що позивачем в позові не наведено суду підстав та належним чином необґрунтовано відсутність відповідних повноважень для звернення до суду у органу, уповноваженого державою (що здійснює відповідні функції у спірних відносинах), а саме Держгеокадастру.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 45 ЦПК України (в редакції Закону України від 18.09.2012 №5288-VI, що діяла на момент подачі вказаного позову), у разі відсутності органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. В даному випадку такий орган є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

З вище викладеного слідує, що прокурор не набув статусу позивача і підстави представництва Київської обласної держаної адміністрації у суді, у прокурора відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи, що провадження по справі за даним позовом вже відкрито, суд позбавлений можливості повернути позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, про що заявлено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, - даний позов слід залишити без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 257, п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ „Перехідні положення” ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень, свідоцтв про право власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. М. Марущак