Ухвала суду № 72042646, 29.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/825/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Трубніков А.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю:

представника власника майна, адвоката Кузьменко С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Київської області Тедеєва К.Е. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Київській області Загамули В.В.,погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Тедеєвим К.Е.,по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017110000000778 від 13.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,

а саме екскаватор марки «Daewoo Solar» заводський номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який використовувався ТОВ «Піщанське», для видобування піску, несамохідний земснаряд бортовий реєстраційний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, який використовувався ТОВ «Піщанське», для видобування піску, несамохідний земснаряд бортовий реєстраційний номер НОМЕР_5, 2008 року випуску, який використовувався ТОВ «Піщанське», для видобування піску.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя виходив з того, що слідчим не доведено правові підстави для арешту спецтехніки, можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурорТедеєв К.Е. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Мотивуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям зазначеним в п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки підшукані, пристосовані та використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди. Додає, що суд не врахував той факт, що винесення ухвали про відмову у накладенні арешту не позбавило можливості посадових осіб ТОВ «Піщанське» продовжувати свої незаконні дії з видобування піску на земельних ділянках, які не відносяться до меж, визначених дозволом державної служби Геології та надр України № 2340 від 20.10.2000 року та актом гірничого відводу № 15 від 04.04.2001 року, який був наданий посадовим особам ТОВ «Піщанське».

Також прокурор вказує, що екскаватор марки «Daewoo Solar» належить саме директору ТОВ «Піщанське», який достеменно знав про те, що екскаватор видобував пісок на земельних ділянках, яка будь якого відношення до ТОВ «Піщанське» не мала.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017110000000778, відомості про яке 13.10.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Київській області Загамула В.В.,за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Тедеєвим К.Е.,звернувся доШевченківського районного суду м. Києваз клопотанням про накладення арешту натимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки «Daewoo Solar»,який належить ОСОБА_4, несамохідний земснаряд бортовий реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_5, несамохідний земснаряд бортовий реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_6

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 рокуу задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовлено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, щослідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12017110000000778,відповідно до фабули якого,службові особи юридичної особи приватного права ТОВ «Піщанське» ЄДРПОУ: 03755377, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зловживаючи своїми повноваженнями, всупереч інтересам юридичної особи, організували незаконний видобуток корисних копалин (піску) на території Білоцерківського району Київської області, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом з тим, колегія суддів дослідивши додані ініціатором клопотання матеріали, дійшла висновку про відсутністьналежного обгрунтування необхідності накладення арешту намайно, а саме відсутність фактів та обставин на підтвердження причетності засновника ТОВ «Піщанське» ОСОБА_4, а також громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110000000778 та відсутності доказів на підтвердження ведення робіт саме на суміжних земельних ділянках.

Крім того, додані до клопотання фототаблиці діяльності ТОВ «Піщанське» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Піщана, на переконання колегії суддів, не доводять факту незаконних дій з видобування піску на земельних ділянках, які не відносяться до меж, визначених дозволом державної служби Геології та надр України № 2340 від 20.10.2000 року та актом гірничого відводу № 15 від 04.04.2001 року, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги в цій частині слід визнати непереконливими. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження апелянта щодо відповідності майна, на яке слідчий просить накласти арешт, критеріям визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Доводи апеляційної скарги стосовно належності екскаватора марки «Daewoo Solar» директору ТОВ «Піщанське», який, як зазначає прокурор, знав про те, що екскаватор видобував пісок на земельних ділянках,що мають відношення до ТОВ «Піщанське», з урахуванням наведеного, є передчасними.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Київській області ЗагамулиВ.В., по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017110000000778 від 13.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Генеральної прокуратури України Антонець О.В., залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _______ ______

МасенкоД.Є. Паленик І.Г. ПрисяжнюкО.Б.