
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" січня 2018 р. Справа№ 925/819/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Куксова В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "АЗОТ"
на рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 (повний текст складено 18.12.2017)
у справі №925/819/17 (головуючий суддя: Довгань К.І, судді - Потапенко В.В., Скиба Г.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до публічного акціонерного товариства "АЗОТ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року публічне акціонерного товариства "Черкасиобленерго" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення 718 090 453,55 грн. за договором про постачання електричної енергії №524-213/24 від 24.05.2005р., з яких: 618 675 504,77 грн. основного боргу за поставлену електроенергію; 17 485 511,64 грн. пені; 9 201 584,09 грн. 3% річних; 54 124 368,93 грн. інфляційних; 551 042,52 грн. борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії; 40 185,41 грн. пені; 23 446,59грн. 3% річних; 105 608,29 грн. інфляційних; 17 858 864,99грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом червня 2016- грудня 2016року; 24 336,32 грн. за перевищення граничної величини споживання електричної потужності за грудень 2016року.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, у відповідності до протоколу судового засідання від 13.12.2017 у судовому засіданні, на підставі виданої довіреності №8306/09-03 від 13.12.2017 представник позивача підтримала позовні вимоги частково та просила стягнути з відповідача: 618 675 504,77 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2016 по 01.06.2017; 874 275,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання; 2 601 205,15 грн. індексації за інфляцією; 6 524 519,27 грн. 3 % річних; 551 042,52 грн. за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2017 по 01.06.2017.
Враховуючи позицію представника позивача щодо підтримання лише частини позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач скористався своїм правом, визначеним ст. 22 ГПК України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017) щодо зменшення розміру позовних вимог.
Так, рішенням господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 у справі №925/819/17 позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Азот" на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" - 618 675 504,77 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2016 по 01.06.2017, 874 275,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 32 601 205,15 грн. інфляційних, 6 524 519,27 грн. 3 % річних, 551 042,52 грн. за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2017 по 01.06.2017, 240 000,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. В частині заявленої до стягнення пені за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 16 611 235,40 грн. у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач - публічне акціонерне товариство "Азот" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вступну, мотивувальну та резолютивну частини рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 у справі №925/819/17, шляхом викладення її у новій редакції з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог.
Одночасно апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір, посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та понесення значних збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/819/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В, суддів: Куксов В.В., Тарасенко К.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "АЗОТ", клопотання про відстрочення сплати судового збору та додані документи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з редакцією Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, за змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по справі №902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13).
Приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Аналізуючи положення Закону України "Про судовий збір" можна зробити висновок, що особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Втім, заявником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №6/160-3450).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 15.12.2017, чинної на момент звернення з апеляційною скаргою) закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 15.12.2017) встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір" та обставини справи, сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 360 000,00 грн. та розраховується наступним чином: 240 000,00грн. (сума судового збору, яка повинна бути сплачена до суду першої інстанції) * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 360 000,00 грн.
Проте, як зазначалось раніше, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав, натомість надав лише клопотання про відстрочення сплати судового збору, в задоволенні якого суд апеляційної інстанції відмовляє з підстав, зазначених вище.
Отже, подана публічним акціонерним товариством "АЗОТ" апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 Господарського процесуального кодексу України , яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання заявнику можливості сплатити судовий збір у розмірі 360 000,00 грн. на реквізити Київського апеляційного господарського суду: Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31216206782001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки, шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 у справі №925/819/17 відмовити.
2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 у справі №925/819/17 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
3. Попередити публічне акціонерне товариство "АЗОТ", що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
4. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Київського апеляційного господарського суду та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
В.В. Куксов
Судове рішення № 72042504, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/819/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: