Постанова № 72042217, 30.01.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа № 914/3303/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді: Галушко Н.А. (доповідач)

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1В

секретар судового засідання – Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача: ОСОБА_3 - представник;

від третьої особи/скаржника: не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ б/н від 13.12.2017

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 (суддя Мороз Н.В., м. Львів) за заявою Публічного акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 914/3303/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрінвестпласт”, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємства “Інсталпласт-ХВ”, м.Городок Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ

про стягнення 900 000, 00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23 724 000, 00грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі №914/3303/16 (суддя Мороз Н.В.) заяву ПАТ “Сбербанк” від 20.06.2017 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі 914/3303/16 повернено заявнику без розгляду.

Приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що враховуючи те, що всупереч п.п. 3, 3-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заявником не подано до суду описів вкладення до поштового відправлення, на якому було б зазначено номер поштового відправлення, який повинен відповідати номеру відправлення, вказаному на розрахунковій квитанції та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг.

ПАТ “Сбербанк” подано апеляційну скаргу б/н від 13.12.2017, в якій просить скасувати ухвалу суду від 30.11.2017 про повернення заяви ПАТ «Сбербанк» від 22.03.2017 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, справу направити на розгляду до місцевого суду, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки банк подавав не позовну заяву, а просто заяву у справі, що є суттєво відмінним по своїй суті від позову, процесуальним кодексом на заявника не покладено обов»язок щодо направлення копії такої заяви іншим учасникам процесу-в якості передумови подання заяви до суду. Господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості для суду повернення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з підстав недотримання процедури подачі, характерної виключно для подання позовних заяв.

ТОВ “Укрінвестпласт” у відзиві на арпеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга безпідставна та необґрунтована.

Представник скаржника в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Оскільки скаржник в судове засідання не з”явився, має місце доказ належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника скаржника.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 у справі №914/3303/16 (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено повністю та стягнуто з ГТП «Інстапласт-ХВ» на користь ТзОВ «Укрінвестпласт» 23 985 603, 00 грн. боргу, та 206 700, 00 грн. - судового збору.

03.03.2017 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 видано наказ про примусове виконання рішення.

05.04.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 у справі №914/3303/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 11.07.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 у справі №914/3303/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

20.06.2017р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ “Сбербанк” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 914/3303/16 за позовом ТОВ “Укрінвестпласт” до відповідача ПП “Інсталпласт-ХВ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ “Сбербанк” про стягнення 900 000, 00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23 724 000, 00грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до п.п. 3, 3-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

У застосуванні зазначених приписів господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій, заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 117 ГПК, про що виноситься ухвала.

Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв’язку затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 документом, що підтверджує прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення є розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку, а саме касовий чек, розрахункова квитанція.

Відповідно до п. 3.2.1.2 “Порядку пересилання поштових відправлень” затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення іншій стороні копій заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до вимог процесуального Закону належні та допустимі докази надіслання відповідачу у справі копій заяви та доданих до неї документів мають бути подані до суду станом на момент подання заяви.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки, заявником не подано до суду описів вкладення до поштового відправлення, на якому було б зазначено номер поштового відправлення, який повинен відповідати номеру відправлення, вказаному на розрахунковій квитанції та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг, зазначена обставина є підставою для її повернення.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду I інстанції прийнята із дотриманнями норм процесуального права, в зв’язку з чим відстутні підстави для її скасування.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі №914/3303/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ б/н від 13.12.2017без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.

(Повний текст постанови складено 05.02.2018).