Рішення № 72042040, 23.01.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року справа № 925/1342/17 м. Черкаси

За позовом Монастирищенської районної ради

до Монастирищенської міської ради

до комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в особі його Монастирищенського виробничого відділку

про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності і про зобов'язання вчинити дію

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: не явилися;

від першого відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.05.2017 №220;

від другого відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 11.05.2017.

У жовтні 2017 року Монастирищенська районна рада звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовом до Монастирищенської міської ради і до комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в особі його Монастирищенського виробничого відділку про:

визнання незаконним та скасування як незаконного свідоцтва за реєстраційним номером 34443031 на спортивний комплекс за адресою: вул. Б. Хмельницького, 18, м. Монастирище Монастирищенського району, яким зареєстроване право власності за Монастирищенською міською радою на спортивний комплекс, про що 22.08.2011 видано свідоцтво про право власності за серія САС №758539;

зобов’язання комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в особі його Монастирищенського виробничого відділку виключити з реєстру прав на нерухоме майно право власності на спортивний комплекс, розташований по вул. Суворова, 1, м. Монастирище Монастирищенського району, яке видане на ім’я Монастирищенської міської ради за реєстраційним номером 34443031 за адресою: вул. Б. Хмельницького, 18, м. Монастирище Монастирищенського району і на яке видано свідоцтво про право власності серія САС №758539.

Позивач у позові також просить господарський суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач у позовній заяві вказав на незаконність реєстрації за Монастирищенською міською радою права власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище і видачу їй свідоцтва про право комунальної власності на цей комплекс через відсутність для цього законних підстав, оскільки ще в 2001 році вказаний спортивний комплекс за адресою Суворова, 1, м. Монастирище в установленому законом порядку був переданий відкритим акціонерним товариством "Теком" з державної власності у комунальну власність Монастирищенської районної ради і з її власності не вибував.

Ухвалою від 23.10.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву Монастирищенської районної ради до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 12 год. 15 хв. 23.11.2017 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" у поданих ним до господарського суду 23.11.2017 письмових запереченнях на позов заперечило проти позовних вимог позивача, зазначивши при цьому, що реєстрація за Монастирищенською міською радою права власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище була проведена ним у відповідності з чинним на той час Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 22.08.2011 серія САС №758539, виданого виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради на підставі його чинного рішення від 04.08.2011 №155. З 01.01.2013 комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" не є органом реєстрації прав власності на нерухоме майно, не проводить таку реєстрацію і не має доступу до програмного модуля Реєстру прав власності.

Ухвалою від 23.11.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 10 год. 30 хв. 13.12.2017 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Монастирищенська міська рада у поданому нею 11.12.2017 до господарського суду відзиві на позов заперечила проти позовних вимог позивача, оскільки вважає, що позивач не набув права власності на спірне майно до реєстрації цього права за відповідачем.

Ухвалою від 13.12.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 12 год. 00 хв. 09.01.2018 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Монастирищенська міська рада у поданому нею 28.12.2017 до господарського суду відзиві на позов вказала на недоведеність вказаних позивачем в обґрунтування позову обставин і, зокрема, щодо набуття ним права власності на спортивний комплекс по вул. Суворова, 1 у м. Монастирище, а також заявила про сплив строку позовної давності за заявленими позивачем вимогами і відсутність поважних причини цьому.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.01.2018 за участю представників обох сторін, Господарський суд Черкаської області оголосив перерву до 14 год. 30 хв. 23.01.2018 в приміщенні Господарського суду Черкаської області про що повідомив представників сторін під розписку.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2018, представники обох відповідачів підтримали заперечення проти позову, викладені ними у відзивах на позов.

Представники позивача були належним чином повідомлені під розписку про дату, час і місце продовження судового засідання після перерви, проте у судове засідання, яке відбулося 23.01.2018, не явилися і не повідомили про причини неявки, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

13 червня 1986 року виконавчий комітет Монастирищенської районної Ради народних депутатів прийняв рішення №148, яким надав дозвіл адміністрації машинобудівного заводу замовити проектно-кошторисну документацію на будівництво клубу на 700 місць та спортивного оздоровчого комплексу із спортивним залом та басейном в м. Монастирище.

Іншим рішенням від 11.07.1986 №168 виконавчий комітет Монастирищенської районної Ради народних депутатів вирішив, зокрема, виділити земельну ділянку площею 0.15 га машинобудівному заводу під будівництво плавального басейну.

Після завершення будівництва спортивного комплексу комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" провело його технічну інвентаризацію і сформувало інвентаризаційну справу на цей спорткомплекс за адресою: будинок №1, вулиця Суворова, м. Монастирище, Монастирищенський район.

30 травня 1996 року виконавчий комітет Монастирищенської міської Ради народних депутатів за результатами розгляду клопотання голови правління відкритого акціонерного товариства "Теком", яке є правонаступником Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу, про взяття на баланс міської ради критого плавального басейну, теплого переходу, спорткомплексу прийняв рішення №115, яким вирішив узяти на баланс міської ради це майно.

Іншим рішенням від 25.07.1996 №161 виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, посилаючись на тяжкий фінансовий стан міської Ради і на відсутність можливості фінансувати роботу спортивного комплексу, вирішив передати з балансу міської ради на баланс ВАТ "Теком" спортивний комплекс, який знаходиться по вул. Б. Хмельницького.

Пізніше Монастирищенська районна рада прийняла рішення від 25.02.2000 №10-19, яким констатувала наявність невирішеного питання про передачу у комунальну власність району чи міста плавального басейну та спортивного комплексу державного підприємства "Теком" у зв’язку з його приватизацією і вирішила підняти питання про передачу незаконно включених до статутного фонду ВАТ "Теком" плавального басейну та спортивного комплексу в районну або міську комунальну власність і направити це рішення голові Черкаської обласної адміністрації та обласної ради, голові правління ВАТ "Теком", власникам останнього, начальнику регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та голові Фонду Державного майна України.

27 грудня 2000 року Монастирищенська районна рада прийняла рішення від №15-3, яким вирішила, зокрема: передати з 01.01.2001 з балансу ВАТ "Теком" до районної комунальної власності спорткомплекс та басейн ВАТ "Теком"; доручити управління даними об’єктами відділу освіти райдержадміністрації для потреб дитячо-юнацької школи; затвердити склад комісії з приймання-передачі спорткомплексу та басейну і провести їх приймання-передачу 28-30 грудня цього року.

13 липня 2001 року Монастирищенською районною держаною адміністрацією була проведена державна реєстрація Монастирищенської дитячо-юнацької спортивної школи як юридичної особи, засновником якої став відділ освіти Монастирищенської районної державної адміністрації.

За актом від 01.10.2001 року комісія, створена відповідно до рішення Монастирищенської районної ради від 27.12.2000 №15-3 та рішення спостережної ради ВАТ "Теком" від 06.09.2001 №9 провела приймання-передачу основних та малоцінних засобів плавального басейну та спорткомплексу ВАТ "Теком" в районну комунальну власність в дитячо-юнацьку спортивну школу безкоштовно на її баланс.

02 жовтня 2001 року ВАТ "Теком" і дитячо-юнацька спортивна школа уклали договір №1260, відповідно до якого ВАТ "Теком" безкоштовно згідно з листом Монастирищенської районної ради народних депутатів від 07.03.2001 №122 передає дитячо-юнацькій спортивній школі спортивні споруди (спортзал, басейн), а дитячо-юнацька спортивна школа зобов’язується надавати працівникам ВАТ "Теком" та їх дітям можливість безкоштовного відвідування спортзалу та басейну.

04 жовтня 2001 начальник відділу земельних ресурсів Монастирищенського району і заступник голови правління ВАТ "Теком" відповідно погодили і затвердили складений спільною комісією акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно з яким ВАТ "Теком" безкоштовно передав в районну власність на баланс дитячо-юнацької спортивної школи земельну ділянку під плавальним басейном і спортивним комплексом площею 0,61 га.

10 жовтня 2001 року директор Монастирищенського району електричних мереж і заступник голови правління ВАТ "Теком" відповідно погодили і затвердили складений спільною комісією акт, за яким ВАТ "Теком" безкоштовно передав в районну власність на баланс дитячо-юнацької спортивної школи прилади обліку електричної енергії.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 17.05.2011 №86 Монастирищенському спортивному комплексу, який раніше мав номер 1 по вул. Суворова, присвоєно номер 18 по вул. Б. Хмельницького у м. Монастирище.

04 серпня 2011 року виконавчий комітет Монастирищенської міської ради прийняв рішення №155, яким вирішив оформити свідоцтво про право власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище за Монастирищенською міською радою і рекомендував Монастирищенському виробничому відділку Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації оформити і видати свідоцтво про право власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 м. Монастирище загальною площею 3524,3 м2 за Монастирищенською міською радою на 100%.

На виконання рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 04.08.2011 №155 Монастирищенський виробничий відділок комунального підприємства"Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" підготовив свідоцтво серія САС №758539 про право власності Монастирищенської міської ради на нерухоме майно – спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області загальною площею 3524,3 м2 і 22.08.2011 року виконавчий комітет Монастирищенської міської ради видав це свідоцтво за підписом міського голови м. Монастирище.

22 серпня 2011 року реєстратор Монастирищенського виробничого відділку комунального підприємства"Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" за результатами розгляду заяви Монастирищенської міської ради про проведення державної реєстрації права власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище, на підставі вище згадуваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2011 серія САС №758539 прийняв рішення про реєстрацію права власності на цей спортивний комплекс за Монастирищенською міською радою, за реєстраційним номером 34443031 і видав Монастирищенській міській раді витяг про державну реєстрацію її права власності на спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області від 22.08.2011 №31051909.

Листом від 26.10.2011 №593, на якому є відмітка про його вручення 27.10.2011 Монастирищенській районній раді, міський голова м. Монастирище повідомляв про об’єкти міської комунальної власності, серед яких спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище відсутній.

У наданих господарському суду першим відповідачем копіях вказаного листа від 26.10.2011 №593, а також листа від 31.08.2011 №488 спортивний комплекс по вул. Б. Хмельницького, 18 у м. Монастирище вказаний як об’єкт міської комунальної власності. Проте перший відповідач не доказав надіслання або вручення цих листів позивачу, а останній заперечив їх одержання.

Рішенням від 20.10.2016 №10-7/VІІ Монастирищенська районна рада затвердила перелік об’єктів нерухомого майна, що перебуває в районній комунальній власності і щодо якого Монастирищенська районна рада є власником. У розділі І цього переліку під пунктом 5 вказане приміщення Монастирищенської дитячо-юнацької спортивної школи (спортивний комплекс).

12 листопада 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області на підставі рішення Монастирищенської районної ради від 20.10.2016 №10-7/VІІ зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності Монастирищенської районної ради на спортивний комплекс загальною площею 3524,3 кв. м., розташований за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вулиця Суворова, будинок 1.

Таким чином, 22.08.2011 за Монастирищенською міською радою і 12.11.2016 за Монастирищенською районною радою була проведена державна реєстрація права власності на один і той же об’єкт нерухомого майна – спортивний комплекс, але із зазначенням різних його адрес: у першому випадку - це будинок 18 по вул. Б. Хмельницького у м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області, а у другому випадку - це будинок 1 по вулиці Суворова у м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області.

Наявність між позивачем і першим відповідачем спору про право власності на один і той же об’єкт нерухомого майна (далі – спірний об’єкт) й спричинив даний господарський спір. Саме за захистом свого права власності на вказаний вище спортивний комплекс позивач і звернувся до господарського суду з позовом, який розглядається у цій справі.

В обґрунтування підстав виникнення у позивача права власності на спірний об’єкт позивач вказує на передачу йому відкритим акціонерним товариством "Теком" із державної власності у районну комунальну власність спірного об’єкта як державного майна колишнього державного підприємства Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу у зв’язку з його приватизацією згідно з актом від 01.10.2001 у відповідності з вимогами Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 2 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (тут і надалі у редакції, чинній станом на день складання акту від 01.10.2001), об'єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Таким чином, спірний об’єкт, як об’єкт соціальної інфраструктури державної власності, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Теком", створеного у процесі приватизації (корпоратизації) державного підприємства Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу, відповідно до зазначеного Закону є об'єктом передачі у комунальну власність.

Згідно частиною першою статті 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону, тобто і щодо об’єктів соціальної інфраструктури.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №436-І V "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", який був чинним у 2001 році, функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України, покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 41 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлені такі особливості передачі об'єктів соціальної інфраструктури:

1. Передача об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Ініціатива щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

3. Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від числа працівників підприємства. У разі, якщо передача об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність викликає необхідність залучення коштів державного бюджету на утримання та ремонт цих об'єктів, пропозиції щодо такої передачі погоджуються з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями виходячи з пріоритетів першочерговості поетапної передачі об'єктів соціальної інфраструктури, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Згідно з частинами п’ятою та шостою статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Таким чином, в силу вказаних вище норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача спірного об’єкту з державної у комунальну власність мала здійснюватися за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, а саме за рішенням відповідного міністерства чи іншого підвідомчого Кабінету Міністрів України органу державної виконавчої влади і комісією за участю представника такого органу.

Позивач не надав господарському суду рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, про передачу спірного об’єкта з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Монастирищенського району.

Рішення позивача від 27.12. 2000 року про передачу з 01.01.2001 з балансу ВАТ "Теком" до районної комунальної власності спірного об’єкта є одностороннім, яке свідчить лише про вияв волі позивача на прийняття у свою власність спірного об’єкта і не свідчить про наявність на це волі держави в особі її органу, уповноваженого управляти державним майном.

У складі комісії, якою був підписаний згадуваний вище акт від 01.10.2001, представник органу, уповноваженого управляти державним майном, участі не приймав.

Отож докази, подані позивачем на підтвердження обставини набуття ним права власності на спірний об’єкт, насправді не підтверджують набуття позивачем такого права у порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування як незаконного свідоцтва про право власності першого відповідача на спірний об’єкт від 22.08.2011 серія САС №758539 господарський суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001 року "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу, що видача свідоцтва про право власності передбачена п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 в редакції наказу цього Міністерства від 28.01.2003 №6/5, що до 01.01.2013 регулювало порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна. При цьому бюро технічної інвентаризації можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права. Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється, а також не є правовим актом у розумінні господарського та цивільного законодавства.

Глава 29 Цивільного кодексу України, яка має назву "Захист права власності", та інші норми цього Кодексу не передбачає такого способу захисту права власності як визнання документу, який не є правовим актом, недійсним, незаконним чи його скасування.

Отож за правилами визнання недійсними правочинів і визнання незаконними правових актів не можна визнавати недійсними або незаконними документи, які за своїм змістом не є правочинами та правовими актами .

Подібна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у справі №21/44.

Таким чином, вимога позивача про визнання незаконним та скасування як незаконного свідоцтва про право власності першого відповідача на спірний об’єкт від 22.08.2011 серія САС №758539 не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту права власності, за захистом якого на спірний об’єкт позивач звернувся до господарського суду. Тому ця вимога не може бути задоволена.

З 01.01.2013 року Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 в редакції наказу цього Міністерства від 28.01.2003 №6/5 втратило чинність і у відповідності із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2013 повноваження щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перейшли від комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації до визначених цим Законом органів державної реєстрації таких прав, а Реєстр прав власності на нерухоме майно, який вели комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, став архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якого ці комунальні підприємства не мають доступу.

Отже, комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" не є особою, яка повинна відповідати за позовом позивача, оскільки це підприємство не видавало спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.08.2011 серія САС №758539 і не має повноважень щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Клопотань про залучення співвідповідачів чи заміну первісних відповідачів належними відповідачами позивач не заявляв.

За таких обставин позов Монастирищенської районної ради задоволенню не підлягає через недоведеність набуття позивачем у встановленому законом порядку права власності на спірний об’єкт, обрання позивачем не встановленого чинним законодавством способу захисту права власності і залучення другим відповідачем особи, яка не повинна відповідати за позовом позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 06.02.2018.

СУДДЯ М.В. Дорошенко