Постанова № 72041966, 05.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018 місто Дніпро Справа № 904/9205/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 (повне рішення складено 12.12.2017, суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/9205/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 20 836,05 грн. за договором купівлі - продажу теплової енергії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" 15 413,36 грн. – основного боргу, 3 071,27 грн. – інфляційних, 639,87 грн. – 3% річних, 1 267,19 грн. – пені та 7% штрафу у розмірі 686,27 грн., а всього 21077,96 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 (повне рішення складено 12.12.2017, суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/9205/17:

- позов задоволено у повному обсязі:

- стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 15 413,36 грн. основного боргу, 3 071,27 грн. інфляційних, 639,87 грн. 3% річних, 1267,19 грн. пені, 7% штрафу у розмірі 686,27 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати теплової енергії за період з січня 2015 року по березень 2017 року за договором купівлі-продажу теплової енергії №1633 від 10.04.2014. Враховуючи наявність прострочення грошового зобов'язання місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних, пені та штрафу.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 у справі №904/9205/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні матеріально-правової вимоги відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Так, за умовами договору купівлі-продажу теплової енергії №1633 від 10.04.2014 теплопостачання здійснюється за наступними об’єктами: майстерня за адресою пр. Південний, 17; адміністративне приміщення за адресою вул. Панаса Мирного, 20; технічна дільниця за адресою вул. Переяславська, 18. Апелянт зазначає, що повідомляв позивача про припинення теплопостачання за адресою: вул. Панаса Мирного, 20 з 11.03.2015, а саме: факсограмою 10.03.2015, листом №346 від 14.04.2015 та листом №484 від 18.05.2015, оскільки позивача належним чином повідомлено про фактичне відключення від теплопостачання 12.03.2015, тому нарахування плати за вказаний об’єкт є безпідставним. Об’єкт за адресою пр. Південний, 17 був виключений додатковою угодою від 07.04.2015 з об’єктів теплопостачання, тому нарахування плати за тепло за вказаним об’єктом є безпідставним. Об’єктом за адресою: вул. Переяславська, 18 (фактично 15)відповідач не користується з 14.06.2017, що підтверджується додатковою угодою про дострокове припинення дії договору оренди, тому нарахуванням плати за теплопостачання за вказаним об’єктом також є безпідставним.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 у справі №904/9205/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засідання на 05.02.2018.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.02.2018 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення позову. Позивач не погоджується із доводами апелянта щодо припинення теплопостачання за адресою: вул. Панаса Мирного, 20 з 12.03.2015, оскільки відключення об’єкта від теплопостачання здійснюється за нарядом Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з опломбуванням та оформленням відповідного акту про відключення. Оскільки відключення від теплопостачання у встановленому порядку не відбулося (в тому числі й не сплачено вартість відключення), позивач вважає правомірним нарахування плати за теплопостачання пропорційно від загального об’єму споживання теплової енергії будинком. Щодо припинення теплопостачання за адресою: пр. Південний, 17, то відповідно до умов додаткової угоди від 07.04.2015, угода набирає чинності з 01.05.2015, тому нарахування плати за тепло за квітень 2015 року є правомірним. Позивач зазначає, що у лютому 2017 року об’єкт за адресою: вул. Переяславська, 18 (фактично 15) виключено з дислокації на підставі акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 14.06.2016, копію якого надано відповідачем як додаток до листа №160 від 30.01.2017.

У судовому засіданні 05.02.2018 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.04.2014 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" (споживач - покупець) укладений договір №1633 купівлі-продажу теплової енергії з протоколом узгодження розбіжностей, відповідно до пункту 1.1 якого (в редакції протоколу узгодження розбіжностей), теплопостачальна організація – продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві – покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах на власні потреби підприємства згідно до доданого до договору переліку об’єктів, а споживач–покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Сторони зобов'язуються керуватись цим договором, чинним законодавством України та наступними нормативно-правовими актами: Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", "Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж" ГКД 34-20.507-2003, "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж" №71 від 14.02.2007, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою КМУ №1198 від 03.10.1997, Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу – покупцю в обсягах визначених Додатком 1 до цього Договору що є його невід’ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію – в період опалювального періоду; гаряче водопостачання – протягом року (за наявності виділеного об’єму породного газу).

Цей Договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.12.2014 року, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 10.1, 10.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем – покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів протягом 15-ти календарних днів з дня отримання рахунку за конкретний місяць споживання. Рахунок на оплату теплопостачальна організація має надати до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Остаточний розрахунок здійснюється споживачем виключно до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 6.3 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей).

Згідно з Додатком №3 до договору "Дислокація об’єктів споживача" перелік об’єктів теплопостачання:

1. Майстерня за адресою пр. Південний, 17,

2. Адміністративне приміщення за адресою вул. Панаса Мирного, 20,

3. Технічна дільниця за адресою вул. Переяславська, 18 (фактично 15).

07.04.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони прийшли до згоди виключити із Додатку №3 до договору купівлі-продажу від 10.04.2014 об’єкт споживача, що знаходиться за адресою пр. Південний, 17, як такий що не належить та не використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР". Вказана додаткова угода набирає чинності з 01.05.2015 (а.с. 25).

На виконання умов Договору в період з січня 2015 по березень 2017 позивач здійснив поставку теплової енергії на об’єкти теплоспоживання, на загальну суму 109 836,01 грн., про складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень, березень, квітень 2015 року, грудень 2016 та січень 2017 не були підписані відповідачем, про що були складені акти про відмову від підписання в зв’язку з спірними питаннями щодо одного об’єкту теплопостачання та незгодою з нарахованою сумою. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий та березень 2017 підписані відповідачем без заперечень.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №1633 купівлі-продажу теплової енергії від 10.04.2014 в частині своєчасної оплати теплової енергії за січень-квітень 2015 року, грудень 2016 року – лютий 2017 року, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 15 413,36 грн. (за січень 2015 року у сумі 1 619,76 грн., за березень 2015 року у сумі 1 701,47 грн., за квітень 2015 року у сумі 2 288,29 грн., за грудень 2016 року у сумі 1 776,55 грн., за січень 2017 року у сумі 4 286,34 грн., за лютий 2017 року у сумі 3 740,95 грн.).

На підтвердження надання послуг з теплопостачання позивачем складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які направлялись відповідачу для підписання. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень, березень, квітень 2015 року, грудень 2016 та січень 2017 не були підписані відповідачем, про що були складені акти про відмову від підписання в зв’язку з спірними питаннями щодо одного об’єкту теплопостачання та з незгодою з нарахованою сумою. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий та березень 2017 підписані відповідачем без заперечень.

Як вбачається із розшифровки нарахувань за договором №633 від 10.04.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" нараховувалась та заявлена до стягнення плата за теплову енергію на об’єкти теплоспоживання за адресами: пр. Південний, 17, вул. Панаса Мирного, 20, вул. Переяславська, 18 (фактично 15) - за період з січня 2015 року по березень 2015; за період з квітня 2015 року по 23 лютого 2017 року нараховувалась та заявлена до стягнення плата за теплову енергію на об’єкти теплоспоживання за адресами: вул. Панаса Мирного, 20, вул. Переяславська, 18 (фактично 15); за період з 24.02.2017 за адресою: вул. Панаса Мирного, 20.

Матеріалами справи підтверджується, що об’єкт за адресою пр. Південний, 17 був виключений додатковою угодою від 07.04.2015 з об’єктів теплопостачання, при цьому в додатковій угоді зазначено, що вона набирає чинності з 01.05.2015. Виключення вказаного об’єкту з Дислокації об’єктів споживання за договором №1633 від 10.04.2014, а також припинення нарахування плати за теплопостачання на вказаний об’єкт підтверджується матеріалами справи, про вказані обставини зазначено у рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин послання апелянта про не дослідження в повному обсязі питання правильності нарахування плати за тепло на вказаний об’єкт відхиляються апеляційним господарським судом.

Щодо нарахування плати за теплопостачання за адресою: вул. Переяславська, 18 (фактично 15) апеляційний господарський суд зазначає наступне.

До апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" надано копію договору №6/28 від 21.05.2014 оренди об’єкта нерухомості комунальної власності міста, відповідно до якого Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради передало в оренду службове приміщення по вул. Переяславська, 15.

14.06.2016 складений акт прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Переяславська, 15 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" Комунальному підприємству "Парковка та реклама" (а.с. 134).

27.01.2017 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" (орендар) укладено додаткову угоду про дострокове припинення договору №6/28 від 21.05.2014 оренди об’єкта нерухомості комунальної власності міста, розташованого по вул. Переяславська, 15 з 14.06.2016 (а.с. 133).

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" надані до апеляційного господарського суду наступні докази: лист за вих. №210/1 від 10.03.2015, лист №346 від 14.04.2015, лист №484 від 18.05.2015, акт від 12.03.2015, договір №6/28 від 21.05.2014, додаткова угода від 27.01.2017, акт від 14.06.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.12.2017 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника, між тим, вказане клопотання не задоволено місцевим господарським судом, рішення у справі прийняте в судовому засіданні 11.12.2017. За таких обставин апеляційний господарський суд приймає додаткові докази, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР".

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" повідомило позивача про припинення користування об’єктом за адресою: вул. Переяславська, 15 листом за вих. №160 від 30.01.2017.

У вказаному листі зазначено, що об’єктом за адресою: вул. Переяславська, 15 (в договорі №1633 від 10.04.2014 помилково зазначено адресу - вул. Переяславська, 18) товариство не користується з 14.06.2016 на підтвердження чого надано копію акту прийму-передачі нежитлового приміщення від 14.06.2016 (а.с. 97).

На підставі отриманої 31.01.2017 (вх. №825) інформації та доказів на підтвердження припинення користування об’єктом теплоспоживання за адресою: вул. Переяславська, 18 (вул. Переяславська, 15), Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" припинило нарахування плати за тепло за вказаним об’єктом у лютому 2017 (нарахована плата по 23.02.2017) .

Апелянт посилається на безпідставність нарахування та стягнення плати за тепло на об’єкт теплопостачання за адресою: вул. Панаса Мирного, 20, оскільки неодноразово повідомляв позивача про відключення від теплопостачання вказаного об’єкту з 12.03.2015, а саме: факсограмою 10.03.2015, листом №346 від 14.04.2015 та листом №484 від 18.05.2015. На підтвердження своїх доводів Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" надані копії листів із повідомленням про відключення від системи опалення вказаного об’єкту та акт від 12.03.2015, відповідно до якого 12.03.2015 спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" було відключено теплопостачання на адміністративну будівлю по вул. Панаса Мирного, 20, який складено за участю представників відповідача, завідуючого відділом ЖКГ Інгулецької районної у місті ради, представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" та представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаком" (а.с. 131).

Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" зазначає про недотримання процедури відключення об’єкту від теплоспоживання, тому вважає правомірним продовження нарахування плати за теплопостачання.

Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила №630), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з пунктом 26 Правил №630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Так, відповідно до абзацу 6 пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Припинення споживання теплової енергії повинно бути виконано з дозволу компетентного органу та в порядку, визначеному законодавством: з дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії, яка і створена органом місцевого самоврядування, за умови отримання технічних умов, роботи по відключенню повинні проводитись монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача квартири. Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період.

Отже, при проведенні робіт по відключенню приміщень від мереж централізованого опалення, у відповідача повинні бути в наявності передбачені чинним законодавством документи. Зазначені документи повинні містити вказівку на дату відключення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач просив позивача відключити від теплоспоживання об'єкта за адресою: вул. Панаса Мирного, 20, та неодноразово повідомляв позивача про відключення від теплопостачання вказаного об’єкту з 12.03.2015.

На підтвердження відключення від теплоспоживання з 12.03.2015 відповідачем наданий акт, відповідно до якого 12.03.2015 спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" було відключено теплопостачання на адміністративне приміщення по вул. Панаса Мирного, 20, який складено за участю представників відповідача, завідуючого відділом ЖКГ Інгулецької районної у місті ради, представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" та представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаком" (а.с. 131).

Відповідно до положень Порядку для реєстрації права споживачів відмови від отримання послуг централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року (надалі – Порядок) орган місцевого самоврядування місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Відключення мереж централізованого опалення і постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконає послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежилого приміщення) або уповноваженої ним особи. По закінчені робіт складається акт про відключення квартири (нежилого приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження.

Складений вищезазначений акт повинен відповідати формі яка затверджена додатком №3 Порядку та має бути підписаний представником власника будинку, представником монтажної організації та представником постачальника теплової енергії та гарячого водопостачання. Згідно пункту 2.7 Порядку після затвердження акту на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" відключення від теплопостачання було проведено без дотримання Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання. Доказів відключення від внутрішньої системи опалення у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не надано (дозволу комісії, акту про відключення та ін.).

Акт від 12.03.2015, на який посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" про відключення від централізованого опалення не є належним доказом, що підтверджує факт правомірного відключення від мереж централізованого теплопостачання, оскільки будь яке несанкціоноване втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору порушує права інших споживачів, оскільки при проектуванні будинку закладається й спосіб теплопостачання - централізоване теплопостачання.

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем доказів на підтвердження здійснення передбачених чинним законодавством дій щодо вирішення питання про відключення приміщення по вул. Панаса Мирного, 20 від мереж централізованого опалення у порядку, встановленому нормативними документами, до суду не подано.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил №630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири (адміністративного приміщення по вул. Панаса Мирного, 20) свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" виконало свої зобов’язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов’язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири (адміністративного приміщення по вул. Панаса Мирного, 20) від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 по справі № 6-1192 цс15.

За викладеного посилання апелянта про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вартості не наданої теплової енергії за період, в якому послуги централізованого опалення не надавалися спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.3 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей за порушення строків сплати споживачем – покупцем за отриману теплову енергію, у нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції та строк позовної давності встановлюється згідно норм чинного законодавства.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення відповідачу пеня у сумі 1 267,19 грн. за період з 26.01.2017 по 24.09.2017 та штраф у розмірі 7% у сумі 686,27 грн.

Враховуючи наявність порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати теплової енергії, місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність вказаних вимог та стягнення пені у сумі 1 267,19 грн. та штрафу у сумі 686,27 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення грошового зобов’язання місцевий господарський суд дійшов до висновку про стягнення 3% річних у сумі 639,87 грн. та 3 071,27 грн. інфляційних.

Апеляційний господарський суд погоджується із нарахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, однак здійснює перегляд рішення місцевого господарського суду з урахуванням частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, яка не містить заперечень щодо арифметичної неправильності нарахованих сум.

З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 у справі №904/9205/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 у справі №904/9205/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 06.02.2018.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко