Рішення № 72041663, 05.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018

Справа № 910/21258/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”

до Прокуратури Київської області

про стягнення 3 845, 58 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі – ДП “Бориспіль”, позивач) із позовом до Прокуратури Київської області (далі - прокуратура, відповідач) про стягнення 3 845, 58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного відшкодування витрат балансоутримувача та оплати отриманих комунальних послуг за договором № 02.2.1-14/1-42 від 11.12.2013 р. У зв’язку з несплатою вартості наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 3 383,73 грн., пеню у сумі 314,28 грн., інфляційні втрати у сумі 110,19 грн., 3 % річних у сумі 37,38 грн., а всього - 3 845, 58 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2017 р.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 р. розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у зв'язку із набранням 15.12.2017 р. чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у строк, визначений судом, відзиву не надав, позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2012 р. ДП “Бориспіль” передало, а Прокуратура Київської області прийняло в користування об'єкт оренди – нежитлові приміщення №№ 169, 170 на другому поверсі терміналу «В», площею 15,0 кв.м., розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, про що свідчить акт прийому-передачі від 25.10.2012 р.

Також судом встановлено, що 11.12.2013 р. між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (балансоутримувач) та Прокуратурою Київської області (орендар) був укладений договір № 02.2.1-14/1-42 про відшкодування витрат балансотуримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до умов цього договору, у зв'язку із наданням орендарю нежитлових приміщень №№ 169, 170 на другому поверсі терміналу «В», площею 15,0 кв.м. в оренду для розміщення офісу, балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: забезпечення тепловою енергією, санітарно-гігієнічними умовами праці, водою для прибирання орендованого приміщення самостійно орендарем, а також забезпечення прибирання (сміттєзбірника та вивезення твердих побутових відходів) за тарифами, передбаченими цим договором (п.п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.1.2 балансотуримувач забезпечує технічну можливість для під'єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоутримувача з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувачу за тарифами електропостачальної організації.

Фінансування орендаря здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Загальна вартість договору визначається в сумі 3 895,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Ціни на послуги можуть змінюватись у разі зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних з наданням цих послуг та у інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 1.8 договору).

Відповідно до п. 2.2 орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором. Щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом 1 місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік (п.п. 6.1, 6.3).

Додатковою угодою № 2 від 20.04.2015 р. були внесені зміни до тарифів на комунальні послуги, передбачені договором.

Таким чином, за договором на відшкодування витрат № 02.2.1-14/1-42 від 11.12.2013 р. у відповідача виник обов'язок компенсувати позивачу витрати на утримання орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 02.2.1-14/1-42 від 11.12.2013 р., не здійснив оплату послуг з відшкодування витрат балансоутримувача з лютого по серпень 2017 р., які були надані орендарю відповідно до актів приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2017 р., від 31.03.2017 р., від 30.04.2017 р., від 31.05.2017 р., від 30.06.2017 р., від 31.07.2017 р., від 31.08.2017 р., а також рахунками-фактури № 611/33 від 28.02.2017 р., № 611/34 від 28.02.2017 р., № 611/35 від 28.02.2017 р., № 622/10 від 28.02.2017 р., № 622/16 від 31.03.2017 р., № 611/84 від 30.04.2017 р., № 611/85 від 30.04.2017 р., № 611/86 від 30.04.2017 р., № 611/87 від 30.04.2017 р., № 611/88 від 30.04.2017 р., № 611/89 від 30.04.2017 р., № 622/35 від 30.04.2017 р., № 611/108 від 31.05.2017 р., № 611/109 від 31.05.2017 р., № 622/44 від 31.05.2017 р., № 611/128 від 30.06.2017 р., № 611/129 від 30.06.2017 р., № 622/55 від 30.06.2017 р., № 611/149 від 31.07.2017 р., № 611/150 від 31.07.2017 р., № 622/67 від 31.07.2017 р., № 611/169 від 31.08.2017 р., № 611/170 від 31.08.2017 р., № 622/81 від 31.08.2017 р. Вказані акти та рахунки-фактури були надіслані на адресу відповідача поштовим відправленням, однак, залишені ним без виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 р. № 1765 "Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем балансоутримувачу, а плата за послуги, які надає балансоутримувач орендареві, сплачується балансоутримувачу за окремою угодою, яку укладають орендар з балансоутримувачем орендованого майна.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення 3 383,73 грн. основного боргу за договором № 02.2.1-14/1-42 від 11.12.2013 р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 314,28 грн., нараховану у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язаний у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Обмеження строку нарахування пені 6-ти місячним строком також передбачено пунктом 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Провівши розрахунок штрафних санкцій на підставі зазначених нормативних актів, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 314,28 грн., тобто у сумі, якій просить позивач.

Крім того, за прострочення з оплати вартості наданих послуг позивач нарахував прокуратурі інфляційні втрати у сумі 110,19 грн. та 3 % річних у сумі 37,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 110,19 грн. та 3 % річних у сумі 37,38 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Прокуратури Київської області про стягнення 3 845, 58 грн. задовольнити.

Стягнути з Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська область, село Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) основний борг у сумі 3 383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн. 73 коп., пеню у сумі 314 (триста чотирнадцять) грн. 28 коп., інфляційні втрати у сумі 110 (сто десять) грн. 19 коп., 3 % річних у сумі 37 (тридцять сім) грн. 38 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 5 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.