Ухвала суду № 72041501, 05.02.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

05 лютого 2018 року Справа № 912/2230/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Кіровоградській області від 24.01.2018 р. на дії державного виконавця у справі №912/2230/17

за позовом: аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інка"

про стягнення 9 950,04 грн.

Представники:

від стягувача (скаржника) - ОСОБА_1, довіреність від 03.07.2017 р. № 2017-4;

від боржника - участі не брали;

від ВДВС - участі не брали.

Встановив: рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2017 р. позовні вимоги аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інка" на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 9 950,04 грн. заборгованості та 1600,00 грн. судового збору.

23.10.2017 р. на виконання вказаного рішення господарського суду видано відповідний наказ.

24.01.2018 р. на адресу господарського суду надійшла скарга аварійно - рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Кіровоградській області на дії державного виконавця, згідно якої скаржник просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Некрасова Володимира Сергійовича Знам"янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Знам"янського ВДВС) щодо винесення 07.12.2017 р. № 12032 повідомлення про повернення виконавчого документу- наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2230/17 від 23.10.2017 р. стягувачу без прийняття до виконання;

- визнати неправомірним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.12.2017 р. № 12032, винесеного державним виконавцем Знам"янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник зазначає, що наказ Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2017 р. у справі № 912/2230/17, засвідчений підписом судді Вавренюк Л.С. та скріплений печаткою суду, є таким, що виданий з дотриманням вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" і підлягає прийняттю до виконання державним виконавцем.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2018 р. поновлено пропущений аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області процесуальний строк на звернення до Господарського суду Кіровоградської області зі скаргою на дії державного виконавця; скаргу призначено до розгляду в засіданні 05.02.2018; зобов'язано Знам"янський ВДВС до дня судового засідання подати до суду письмові пояснення по суті поданої стягувачем скарги, а також відповідні докази на підтвердження власних доводів.

02.02.2018 р. на електронну адресу господарського суду надійти письмові заперечення державного виконавця Знам"янського ВДВС на скаргу, у відповідності до яких, останній зазначає, що ним 07.12.2017 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа без виконання, оскільки документ не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 144).

Крім того, державним виконавцем заявлено клопотання про розгляд скарги без його участі.

У судовому засіданні 05.02.2018 р. представник стягувача вимоги скарги підтримав у повному обсязі, представники боржника та державний виконавець участі в засіданні не брали.

Оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, господарський суд вважає за можливе задовольнити заявлене державним виконавцем клопотання та розглянути скаргу без його участі.

Також господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі боржника, оскільки вважає останнього таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Так, ухвала суду від 25.01.2018 р. про призначення скарги до розгляду направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 67-70), а саме: 27400, АДРЕСА_1.

Крім того, повідомлення про дату, час та місце судового розгляду скарги було опубліковано на офіційному сайті Господарського суду Кіровоградської області 02.02.2018 р. (а.с. 145).

Розглянувши по суті подану стягувачем скаргу, господарський суд встановив наступні обставини та факти.

Наказ Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2017 р. у справі № 912/2230/17 був направлений стягувачем на виконання до Знам"янського ВДВС.

07.12.2017 р. державним виконавцем Знам"янського ВДВС ОСОБА_2 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", яке супровідним листом від 07.12.2017 р. за № 12032 направлено на адресу аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області разом з оригіналом виконавчого документу.

У оскаржуваному повідомленні державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець зазначає, що відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5), виконавчий документ має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у ст. 4 Закону. При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері; відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду.

Крім того, державний виконавець в оскаржуваному повідомленні посилається на спільний лист Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, державної судової адміністрації України " 2220/20/17-17, № 5-08//1571-3972, № 1-1905/17 від 09.03.2017 р. "Про виконання судових рішень щодо стягнення судового збору, накладення штрафу (як засобу процесуального примусу)", де зазначено, що у разі пред'явлення до виконання ухвал, постанов судів (у разі, якщо вони відповідно до процесуального законодавства є виконавчими документами) у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях, останні повинні відповідати усім вимогам до виконавчого документа, визначеним ч. 1 ст. 4 Закону.

Державний виконавець зазначає, що аналіз Закону та процесуального законодавства України дає підстави для висновку - при оформленні виконавчого листа або наказу суди повинні дотримуватись усіх вимог до виконавчого документа, а недотримання зазначених вимог є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись викладеним, державний виконавець дійшов висновку, що оскільки наказ Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2017 р. у справі № 912/2230/17 підписаний суддею Вавренюк Л.С. із зазначенням лише прізвища та ініціалів судді без зазначення повного імені та по батькові особи, виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірним.

Господарський суд не може погодитись з такими висновками державного виконавця. з огляду на наступне.

В силу вимог ст.ст. 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судових наказів; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Вимоги до виконавчого документа визначені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Так, згідно вказаної норми, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Важливим є зміст ч. 3 ст 4 Закону України "Прот виконавче провадження", відповідно до якого виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її призвища та ініціалів і скріплюється печатковю.

Норми ч. 1 ст. 3 Закону "Про виконавче провадждення" містить перелік виконавчих документів, що видаються як відповідним органом (пункти 1-1, 2, 4, 7, 8) так і відповідною посадовою особою (пункти 3 , 5, 9).

Тобто, з аналізу зазначених вище правих норм вбачається, що повноваженнями на видачу виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" наділені як органи, так і посадові особи.

Так, зокрема, ст. 217 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у п.п. 2, 5 ст. 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Згідно норм ст. 233 Госпордарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Отже, в господарському процесі судові рішення ухваляються судом, тобто органом, а підписуються складом суду (суддею, суддями).

Згідно ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на наведене вище, господарський суд видає накази на виконання судових рішень, вказуючи про цьому повне найменування органу, який їх видав та прізвище, ініціали суддів, які їх підписали.

Проаналізувавши наведене, господарський суд дійшов висновку, що виконавчий документ, виданий посадовою особою, як уповноваженим суб'єктом, має містити прізвище, ім'я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала, виконавчі ж документи, видані уповноваженим законом органом, мають містити повне найменування зазначеного органу.

Так, як вже зазначалась вище, рішення господарського суду підлягають примусовому виконанню на підставі таких виконавчих документів: наказу, судового наказу та у передбачених законом випадках - ухвали суду; виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, з метою примусового виконання судового рішення, господарським судом, яким уповноваженим законом органом, видається виконавчий документ - наказ.

Господарський суд акцентує увагу на тому, що в силу вимог процесуального закону (ГПК України в редакції діючій до 15.12.2017 р.), накази видають саме господарські суди, як органи судової влади України, в той час, судді господарських судів, в силу вимог Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 3 ст. 4) уповноваженні на підписання наказів суду, як виконавчих документів, із зазначенням їх прізвищ та ініціалів.

У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного повідомлення), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

Разом з тим, наказ господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2017 р. у справі № 912/2230/17 виданий господарським судом, як уповноваженою особою, містить повне найменування органу, який видав наказ, скріплений підписом судді, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, та гербовою печаткою суду, тобто саме так, як того вимагає чинне законодавство.

Оскільки наказ господарського суду видається безпосередньо судом, а не посадовою особою суду, зазначення у даному виконавчому документі прізвища, повного імені та по батькові судді, підписом якого він скріплюється, не є обов'язковим в силу зазначених вище вимог законодавства.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що наказ господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2017 р. у справі № 912/2230/17 відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Інформації про невідповідність зазначеного виконавчого документа решті вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржуване повідомлення державного виконавця не містить, в матеріалах справи відповідні докази відсутні.

При цьому, посилання державного виконавця у оскаржуваному повідомленні на спільний лист Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, державної судової адміністрації України " 2220/20/17-17, № 5-08//1571-3972, № 1-1905/17 від 09.03.2017 р. господарський суд вважає безпідставним, оскільки по-перше, в ньому акцентується увага на дотриманні вимог до виконавчого документа, встановлених ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", порушення яких при видачі виконавчого документу у даній справі господарським судом не встановлено; по-друге зазначений лист стосується саме виконання судових рішень щодо стягнення судового збору, накладення штрафу (як засобу процесуального примусу), тоді як наказ у даній справі виданий з метою примусового стягнення з боржника заборгованості за договірними зобов'язаннями та відшкодування понесених позивачем у справі судових витрат.

За наведених обставин, дії державного виконавця Знам"янського ВДВС ОСОБА_2 щодо винесення повідомлення від 07.12.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України та порушують право стягувача, який звернувся до органу ДВС щодо примусового виконання рішення суду.

Оскільки державним виконавцем Знам"янського ВДВС ОСОБА_2 допущено неправомірні дії щодо винесення 07.12.2017 р. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, вимоги скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця та визнання неправомірним повідомлення від 07.12.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у даній справі є обґрунтованими.

Стосовно вимоги скарги про скасування повідомлення від 07.12.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів державної виконавчої служби. Натомість, встановивши обґрунтованість доводів скаржника, суд може визнати таке рішення неправомірним.

З огляду на викладене, вимога скаржника про скасування повідомлення від 07.12.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання задоволенню не підлягає.

Отже, скарга підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти вимог скарги слід відмовити заявнику.

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, заявником понесені не були, а тому відповідно їх розподіл, в порядку ст. 344 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Кіровоградській області від 24.01.2018 р. на дії державного виконавця у справі №912/2230/17 задовольнити частково.

Визнати неправомірним дії державного виконавця Знам"янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 щодо винесення 07.12.2017 р. повідомлення № 12032 про повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2230/17 від 23.10.2017 р. стягувачу без прийняття до виконання та визнати неправомірним повідомлення від 07.12.2017 р. № 12032.

Зобов'язати державного виконавця Знам"янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 усунути порушення (поновити порушене право заявника).

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Зобов'язати державного виконавця Знам"янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення:

скаржнику (аварійно-рятувального загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області) за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 3;

боржнику ( ТОВ "Інка") за адресою: 27400, АДРЕСА_2;

Знам"янському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області за адресою: 27400, Кіровоградська область, м. Знам"янка, вул. Луначарського, 9.

Дата складення повної ухвали - 06.02.2018 року.

Суддя Л.С. Вавренюк