Ухвала суду № 72040767, 05.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" лютого 2018 р.

Справа № 903/53/18

Суддя господарського суду Волинської області Кравчук А. М., розглянувши матеріали по справі № 903/53/18

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк,

- Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

до відповідачів: Приватного підприємства "Флора", м. Київ

- Державного підприємства "ГрінЕнерго", м. Київ

про визнання недійсним договору про встановлення земельних сервітутів від 13.10.2015 року, скасування його реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення земельної ділянки.

встановив: заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до приватного підприємства "Флора", державного підприємства "ГрінЕнерго" про визнання недійсним договору про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, укладеного між ДП "ГрінЕнерго" та ПП "Флора"; скасування його реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення ПП "Флора" на користь ДП "ГрінЕнерго" земельної ділянки площею 83,1454 га.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Згідно ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 4, Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов’язок покладається на позивача.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, зокрема, вимогу щодо зобов’язання повернути майно (витребування майна).

Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. В ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 р. майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Таким чином, позовні вимоги про повернення земельної ділянки у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Аналогічного висновку щодо майнового характеру спору дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалах №911/3045/16 від 23.01.2018 року, №903/14416/17 від 25.01.2018 року.

Проте, позивачем не зазначено вартість такого майна, не вказано ціну позову, у зв’язку з чим суд не може перевірити правильність сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги частини п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Суд вважає за необхідне зобов'язати позивача визначити ціну позову у відповідності до вартості майна (земельної ділянки) та в разі необхідності доплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст. 162, 163, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд-

ухвалив:

1. Позовну заяву заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до приватного підприємства "Флора", державного підприємства "ГрінЕнерго" про визнання недійсним договору про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, укладеного між ДП "ГрінЕнерго" та ПП "Флора"; скасування його реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення ПП "Флора" на користь ДП "ГрінЕнерго" земельної ділянки площею 83,1454 га. залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: визначення ціни позову та при необхідності доплатити судовий збір.

3. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заяву вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 05.02.2018 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Суддя А. М. Кравчук