Постанова № 72039153, 25.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/952/16-а

Провадження № 2-а/456/24/2018

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2018 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Саса С. С.

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить зобов'язати Стрийський міський відділ головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області зареєструвати з 02.04.2003 року його місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати новий паспорт із записом (відміткою) про реєстрацію місця проживання з 02.04.2003 року або внести відповідні виправлення запису (відмітки) про реєстрацію місця проживання у наявному паспорті та стягнути з відповідача в його користь заподіяну шкоду за період з 16.04.2003 року до 15.04.2004 року в розмірі мінімальної заробітної плати, що на день відшкодування встановлена законом про затвердження Державного бюджету України, та за період з 16.04.2004 року до 03.03.2016 року в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день відшкодування встановлений законом про затвердження Державного бюджету України. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 01.04.2003 року він був звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП. 02.04.2003 року позивач звернувся до паспортиста ЖЕК №2 міста Стрий за реєстрацією місця проживання у власній квартирі за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на вказану квартиру та заявою від 02.04.2003 року до паспортиста ЖЕК №2. Проте, реєстрація не проведена і у паспорті не вчинений запис (відмітка) про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою. 07.04.2003 року та 08.04.2003 року позивач звернувся у Стрийський міськрайонний цент зайнятості для реєстрації, що є умовою реалізації прав, пов'язаних з безробіттям (сприяння у працевлаштуванні, одержання допомоги по безробіттю). Проте, у реєстрації позивачу було відмовлено з мотивів відсутності у паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання та з покликанням на затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року №578 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки". Позивачу листом центру зайнятості № 2946 від 09.04.2003 року вказано, що для реєстрації в службі зайнятості позивачу необхідно вирішити питання про відмітку в паспорті про реєстрацію його місця проживання. 01.03.2016 року дане питання було вирішеним при видачі позивачу паспорта, у якому є запис (відмітка), що 17.07.2013 року зареєстроване місце проживання позивача за вказаною адресою АДРЕСА_2.

Затверджене постановою КМУ №578 від 27.04.1998 року Положення в частині постійної або тимчасової прописки, що застосовано до позивача, перешкоджає реалізації його прав, пов’язаних з безробіттям, та не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, які підлягають застосуванню при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства.

Незаконні дія чи бездіяльність Стрийського міського відділу головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 17.07.2013 року за його зверненням 02.04.2003 року, через що ОСОБА_1 не був зареєстрованим у Центрі зайнятості і позбавлений прав, пов’язаних з безробіттям, є підставою відшкодування шкоди, а саме за 360к.д. у період з 16.04.2003 до 15.04.2004 року в розмірі мінімальної заробітної плати, що на день відшкодування встановлена законом про затвердження Державного бюджету України та за період з 16.04.2004 до 03.03.2016 року в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день відшкодування встановлений законом про затвердження Державного бюджету України.

Позивач в судове засідання не з’явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і проси про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З копії заяви від 02.04.2003 року представленої позивачем вбачається, що ОСОБА_1 звертався до паспортиста ЖЕК №2 м. Стрий ОСОБА_2 про оформлення реєстрацію його місця проживання у приватизованій ним квартирі №10 за адресою м.Стрий по вул.Шевченка, 60.

З відповіді Стрийського міськрайонного центру зайнятості №2946 від 09.04.2003 року ОСОБА_1 вбачається, що для реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_1 необхідно вирішити питання про відмітку в паспорті про реєстрацію його місця проживання, або передати в замін довідку видану житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням реєстрації його місця проживання.

З копії паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 серії КП №110713 виданого 01.03.2016 року Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області вбачається, що 17.07.2013 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

4 квітня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», що встановлює нові правила реєстрації місця проживання громадян. Функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад, відтак підрозділи міграційної служби припинили здійснення реєстрації місця проживання.

Відповідно до п.3 «Правил реєстрації місця проживання» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 року, реєстрація/зняття з реєстрації місця

проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не надав суду жодних доказів про те, що внаслідок незаконних дій чи бездіяльності відповідача ОСОБА_3 міського відділу головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області були порушені його права та внаслідок чого йому була з вини відповідача заподіяна шкода.

Керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд не вбачає порушення права позивача з боку відповідача, а тому вважає необхідним відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242 - 246 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Стрийського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про зобов’язання вчинити дії та відшкодування шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Головуючий-суддя ОСОБА_4